Постанова

від 11.04.2013 по справі 820/2350/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"11" квітня 2013 р. Справа № 820/2350/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрієць М.О.,

за участю представників позивача - Сапріної Н.В., Гусєвої В.Г., Пилипенко О.В.,

представника відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Комунального Підприємства "Харківблагоустрій" до третя особа: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України Приватне підприємство "Комунбудсервіс" про скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Харківблагоустрій" (далі по тексту - позивач, КП "Харківблагоустрій") звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач, СДПІ ВПП), третя особа -приватне підприємство «Комунбудсервіс» (далі по тексту - третя особа, ПП «Комунбудсервіс»), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.02.2013 року № 0000034700 про збільшення КП "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263499, 50 грн., в тому числі 185255, 00 грн. за основним платежем та 78244, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000024700 про збільшення КП "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 310191, 75 грн., в тому числі 258170, 00 грн. за основним платежем та 52012, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені на підставі акту від 11.02.2013 р. № 67/47.0-13/34755720 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Комунального підприємства "Харківблагоустрій" (код ЄДРПОУ 34755720) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень 2010 року, грудень 2010 року, квітень 2011 року, грудень 2011 року по правовим відносинам з ПП «Комунбудсервіс» та податку на прибуток за 2010 рік, за І квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за 1 квартал 2012 р.», висновки якого про неможливість постачальником здійснення транспортування товару до покупця, що на думку перевіряючи свідчить про те, що господарські операції між ним та ПП «Комунбудсервіс» не здійснювалися є незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів, через що такі податкові повідомлення - рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 152-154 т.1). В судовому засіданні представник СДПІ ВПП проти позову заперечив з тих підстав, що перевіркою встановлено порушення КП "Харківблагоустрій" вимог:

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 185255, 80 грн., в тому числі жовтень 2010 року на суму 33352, 90 грн., грудень 2010 року на суму 3197, 10 грн, квітень 2011 року на суму 10943, 40 грн., грудень 2011 року на суму 138212, 40 грн;

- п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями КП "Харківблагоустрій" завищено витрати на суму 1065959, 00 грн., в тому числі: за рік 2010 в сумі 597671, 00 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 192000, 00 грн.; за ІІ-ІІІ квартал 2011 року в сумі 136608, 00 грн.; за І квартал 2012 року в сумі 139680, 00 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 258170, 39 грн.

Вважає, що в акті перевірки цілком правомірно було зроблено такі висновки з тих підстав, що КП "Харківблагоустрій" безпідставно віднесено до складу валових витрат суми по взаємовідносинам із ПП «Комунбудсервіс», а до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом, згідно якого в акті ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 5522/2201/36987632 від 05.12.12 р. «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Комунбудсервіс» код ЄДРПОУ 36987632 з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ «Промспецконсалтинг» (код за ЄДРПОУ 37091549) за період вересень-грудень 2010 року, з ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період серпень-вересень 2011 року, січень 2012 року», документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Промспецконсалтинг» та ТОВ «Промтехноопт», а також реальність здійснення господарських відносин із покупцем - КП «Харківблагоустрій».

Крім того, вказує, що у ПП «Комунбудсервіс» перевізні документи, якими підтверджуються факти перевезення (відправлення) товарів автомобільним транспортом надані не повному обсязі, та заповнені з порушенням законодавства, що підтверджує відсутність доказів фактичного отримання ТМЦ від ТОВ «Промспецконсалтинг» та ТОВ «Промтехноопт» та в подальшому їх відвантаження ПП «Комунбудсервіс» на адресу КП «Харківблагоустрій».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, КП «Харківблагоустрій» діє на підставі Статуту, зареєстрованого в новій редакції виконкомом Харківської міської ради 21.10.200 р. (а.с. 20-24 т.1), є юридичною особою, про що свідчить також копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 076484 від 12.12.2006 р. (а.с. 25 т.1), включено до ЄДРПОУ згідно копії довідки АА № 740683 з ЄДРПОУ від 07.11.2012 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 26 т.1) є платником податків і зборів встановлених Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями.

Судом встановлено, що СДПІ ВПП було здійснено перевірку відповідача за результатами якої було складено акт від 11.02.2013 р. № 67/47.0-13/34755720 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Комунального підприємства "Харківблагоустрій" (код ЄДРПОУ 34755720) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень 2010 року, грудень 2010 року, квітень 2011 року, грудень 2011 року по правовим відносинам з ПП «Комунбудсервіс» та податку на прибуток за 2010 рік, за І квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за 1 квартал 2012 р.» (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 44-51 т.1).

Відповідно до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 185255, 80 грн., в тому числі жовтень 2010 року на суму 33352, 90 грн., грудень 2010 року на суму 3197, 10 грн, квітень 2011 року на суму 10943, 40 грн., грудень 2011 року на суму 138212, 40 грн;

- п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями КП "Харківблагоустрій" завищено витрати на суму 1065959, 00 грн., в тому числі: за рік 2010 в сумі 597671, 00 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 192000, 00 грн.; за ІІ-ІІІ квартал 2011 року в сумі 136608, 00 грн.; за І квартал 2012 року в сумі 139680, 00 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 258170, 39 грн.

На вказаний акт перевірки КП "Харківблагоустрій" було подано письмові заперечення № 151 від 15.02.2013 р. про перегляд його висновків до начальника СДПІ ВПП (52-55 т.1).

Листом від 22.02.2013 року № 2082/10/47.0-23 СДПІ ВПП залишила висновки акту незмінними (а.с. 56-60 т.1).

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 27.02.2013 року № 0000034700 про збільшення КП "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263499, 50 грн., в тому числі 185255, 00 грн. за основним платежем та 78244, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000024700 про збільшення КП "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 310191, 75 грн., в тому числі 258170, 00 грн. за основним платежем та 52012, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (далі по тексту - податкові повідомлення-рішення)(а.с. 61, 62 т.1).

На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем було направлено скаргу до ДПС України № 208 від 06.03.2013 року (а.с. 81-84 т.4).

Листом ДПС України від 30.03.2013 року № 4829/6/10-2115 позивачу вищевказану скаргу було залишено без розгляду та повернуто (а.с. 85 т.4).

При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ПП «Комунбудсервіс», яке включене до ЄДРПОУ про що свідчить копія довідки АА № 314197 з ЄДРПОУ, виданої головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 33 т.1), відповідно до витягу З Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстровано в ЄДРЮОФОП (а.с. 5-6 т.2) та є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, що підтверджується копією довідки від 04.03.2010 року № 53792 про взяття на облік платника податків (а.с. 34 т.1) та копією свідоцтва № 100277198 від 31.03.2010 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 35 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємих податковим органом періодах між позивачем та ПП «Комунбудсервіс» були укладені та виконувалися наступні договори купівлі-продажу: № 20/05/10 від 20.05.2010 року, № 21/05/10 від 21.05.2010 року, № 25/05/10 від 25.05.2010 року, договір про закупівлю товарів № 07/04/2011 від 07.04.2011 року із додатками (а.с. 63-69 т.1).

Реальність вчинення господарських операцій між КП "Харківблагоустрій" та ПП «Комунбудсервіс» підтверджується копіями: видаткових накладних (а.с. 70-73 т.1), податкових накладних (а.с. 74-82 т.1), платіжних доручень (а.с. 91 - 92 т.1), договору про переведення боргу (а.с. 93 т.1), договору № 01-01/12 від 01.01.2012 року між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Комунбудсервіс» (а.с. 180 т.1), актів здачі-приймання виконаних робіт з перевезення (а.с. 181, 184, 187, 192 т.1), товарно-транспортних накладних (а.с. 138-147 т.1), журналу реєстрації виданих довіреностей (а.с. 7-10 т. 2).

Отримані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані позивачем, що підтверджується випискою із оборотних відомостей по рах. 631/3 (а.с. 94 т.1).

Суми придбання ТМЦ були включені позивачем до складу валових витрат про що свідчать: копії декларацій з податку на прибуток підприємства із додатками К 1/1 до рядків 01,2, 01.5, 04.10, 04.12 та 07 декларації, додатками Р1 до рядка 04.6 декларації, додатками Р2 до рядка 04.8 декларації, виписки із відомості обліку валових витрат (а.с. 15-50 т.2).

Податкові накладні, що виписані позивачу ПП «Комунбудсервіс», включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 83-90 т.1), а суми ПДВ включені до податкового кредиту, що підтверджується копіями додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2010 року, квітень та грудень 2011 року (а.с. 11- 14 т. 2).

В свою чергу ПП «Комунбудсервіс» віднесло суми податку на додану за виписаними ним на адресу позивача податковими накладними до податкових зобов'язань, що підтверджується копією акту № 5522/2201/36987632 від 05.12.12 р. «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Комунбудсервіс» код ЄДРПОУ 36987632 з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ «Промспецконсалтинг» (код за ЄДРПОУ 37091549) за період вересень-грудень 2010 року, з ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період серпень-вересень 2011 року, січень 2012 року» (а.с. 167-172 т.1).

Подальше використання позивачем придбаних у ПП «Комунбудсервіс» товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджується копіями відомостей обліку видачі (а.с. 51-250 т.2, а.с. 1-250 т.3, а.с. 1 - 79 т.4).

Судом також встановлено, що посадові особи СДПІ ВПП, дослідивши господарські взаємовідносини між КП "Харківблагоустрій" та ПП «Комунбудсервіс» за 2010 рік, в акті перевірки та у винесених податкових повідомленнях-рішеннях не встановив порушень положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України «Про податок на додану вартість», які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а отже до даних правовідносин не можуть бути застосовані норми Податкового кодексу України в силу приписів пункту 1 розділу ХІХ «Прикінцевих положень» відповідно до якого цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року, а також пункту 1 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідних положень», згідно з яким Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому суд також зазначає, що як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, яка була включена до складу податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні, надані позивачу у 2010 році, виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Фактів включення КП «Харківблагоустрій» до податкового кредиту ПДВ згідно неналежно складених податкових накладних, податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, відповідачем не наведено.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договори було складено з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Крім того, як встановлено судом, ПП «Комунбудсервіс» включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Факт реєстрації контрагента позивача, на момент складання на адресу позивача податкових накладних та час здійснення господарських операцій із позивачем, платником податку на додану вартість відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акт іншого податкового органу, який не є первинним документом.

Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є лише матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій та наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Щодо твердження відповідача про відсутність у КП «Харківблагоустрій» товарно-транспортних накладних та помилки при їх заповненні суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011, № 1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку" сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем суми 1065959, 00 грн. до складу валових витрат, а також 185255, 80 грн. до складу податкового кредиту по господарським операціям із ПП «Комунбудсервіс».

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2013 року № 0000034700 та № 0000024700 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального Підприємства "Харківблагоустрій" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України, третя особа - Приватне підприємство "Комунбудсурвіс" про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.02.2013 року № 0000034700 про збільшення Комунальному Підприємству "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263499, 50 грн. (двісті шістдесят три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 50 копійок), в тому числі 185255, 00 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень) за основним платежем та 78244, 50 грн. (сімдесят вісім тисяч двісті сорок чотири гривні 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.02.2013 року № 0000024700 про збільшення Комунальному Підприємству "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 310191, 75 грн. (триста десять тисяч сто дев'яносто одна гривня 75 копійок), в тому числі 258170, 00 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят гривень) за основним платежем та 52012, 75 грн. (п'ятдесят дві тисячі дванадцять гривень 75 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України, що розташована за адресою: 61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, 30, код ЄДРПОУ 26149001) на користь Комунального Підприємства "Харківблагоустрій" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 35, код ЄДРПОУ 34755720) суму сплаченого судового збору в розмірі 2294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.