Ухвала

від 12.06.2013 по справі 820/2350/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 р.Справа № 820/2350/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 820/2350/13-а

за позовом Комунального підприємства "Харківблагоустрій"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби треті особи Приватне підприємство "Комунбудсервіс"

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківблагоустрій", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України, третя особа -приватне підприємство "Комунбудсервіс" ", в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.02.2013 року № 0000034700 про збільшення КП "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263499, 50 грн., в тому числі 185255, 00 грн. за основним платежем та 78244, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000024700 про збільшення КП "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 310191, 75 грн., в тому числі 258170, 00 грн. за основним платежем та 52012, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 820/2350/13-а адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 820/2350/13-а, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 820/2350/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін, колегія суддів встановила, що фахівцями СДПІ ВПП було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку КП "Харківблагоустрій", за результатами якої було складено акт від 11.02.2013 р. № 67/47.0-13/34755720 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Комунального підприємства "Харківблагоустрій" (код ЄДРПОУ 34755720) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень 2010 року, грудень 2010 року, квітень 2011 року, грудень 2011 року по правовим відносинам з ПП "Комунбудсервіс" та податку на прибуток за 2010 рік, за І квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за 1 квартал 2012 р.".

Відповідно до висновку акту перевірки було встановлено порушення з боку позивача вимог:

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 185255, 80 грн., в тому числі жовтень 2010 року на суму 33352, 90 грн., грудень 2010 року на суму 3197, 10 грн, квітень 2011 року на суму 10943, 40 грн., грудень 2011 року на суму 138212, 40 грн;

- п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями КП "Харківблагоустрій" завищено витрати на суму 1065959, 00 грн., в тому числі: за рік 2010 в сумі 597671, 00 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 192000, 00 грн.; за ІІ-ІІІ квартал 2011 року в сумі 136608, 00 грн.; за І квартал 2012 року в сумі 139680, 00 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 258170, 39 грн.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 27.02.2013 року № 0000034700 про збільшення КП "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263499, 50 грн., в тому числі 185255, 00 грн. за основним платежем та 78244, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000024700 про збільшення КП "Харківблагоустрій" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 310191, 75 грн., в тому числі 258170, 00 грн. за основним платежем та 52012, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження є виключно висновки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова викладені в акті № 5522/2201/36987632 від 05.12.2012 року «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Комунбудсервіс» з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ «Промспецконсалтинг» за період вересень-грудень 201 року, з ТОВ «Промтехноопт» за період серпень-вересень 2011 року, січень 2012 року», яким встановлено отримання від ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова: акту від 21.10.2011 року № 111/23-02-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Промтехноопт» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Агро-Синергетика» та ТОВ «Торговий Дім-Антон», ТОВ «Експертно-Консалтингова Група Анталекс»; акту від 14.12.2011 року № 324/23-03/05/37092055 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Агро-Синергетика», акту від 18.04.2012 року № 69/15-314/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Агро-Синергетика».

Стосовно порушень п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 185255, 80 грн.; та п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено витрати на суму 1065959, 00 грн.за взаємовідносинами з ПП "Комунбудсервіс".

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємих податковим органом періодах між позивачем та ПП "Комунбудсервіс" були укладені та виконувалися наступні договори купівлі-продажу: № 20/05/10 від 20.05.2010 року, № 21/05/10 від 21.05.2010 року, № 25/05/10 від 25.05.2010 року, договір про закупівлю товарів № 07/04/2011 від 07.04.2011 року із додатками (а.с. 63-69 т.1).

Спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, не суперечить закону, сторони правочину мають правовий статус платників ПДВ.

Доказами реальності господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, є приєднані до матеріалів справи видаткових накладних (а.с. 70-73 т.1), податкових накладних (а.с. 74-82 т.1), платіжних доручень (а.с. 91 - 92 т.1), договору про переведення боргу (а.с. 93 т.1), договору № 01-01/12 від 01.01.2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ПП "Комунбудсервіс" (а.с. 180 т.1), актів здачі-приймання виконаних робіт з перевезення (а.с. 181, 184, 187, 192 т.1), товарно-транспортних накладних (а.с. 138-147 т.1), журналу реєстрації виданих довіреностей (а.с. 7-10 т. 2).

Отримані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані позивачем, що підтверджується випискою із оборотних відомостей по рах. 631/3 (а.с. 94 т.1).

Суми придбання ТМЦ були включені позивачем до складу валових витрат про що свідчать: копії декларацій з податку на прибуток підприємства із додатками К 1/1 до рядків 01,2, 01.5, 04.10, 04.12 та 07 декларації, додатками Р1 до рядка 04.6 декларації, додатками Р2 до рядка 04.8 декларації, виписки із відомості обліку валових витрат (а.с. 15-50 т.2).

Податкові накладні, що виписані позивачу ПП "Комунбудсервіс", включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних відповідних звітних періодів (а.с. 83-90 т.1), а суми ПДВ включені до податкового кредиту, що підтверджується копіями додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2010 року, квітень та грудень 2011 року (а.с. 11- 14 т. 2).

В свою чергу ПП "Комунбудсервіс" віднесло суми податку на додану за виписаними ним на адресу позивача податковими накладними до податкових зобов'язань, що підтверджується копією акту № 5522/2201/36987632 від 05.12.12 р. "Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Комунбудсервіс" код ЄДРПОУ 36987632 з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Промспецконсалтинг" (код за ЄДРПОУ 37091549) за період вересень-грудень 2010 року, з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період серпень-вересень 2011 року, січень 2012 року" (а.с. 167-172 т.1).

Подальше використання позивачем придбаних у ПП "Комунбудсервіс" товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджується копіями відомостей обліку видачі (а.с. 51-250 т.2, а.с. 1-250 т.3, а.с. 1 - 79 т.4).

Відповідачем не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, яка була включена до складу податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні, надані позивачу у 2010 році, виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Фактів включення КП "Харківблагоустрій" до податкового кредиту ПДВ згідно неналежно складених податкових накладних, податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, відповідачем не наведено.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків податкового органу щодо непідтвердження можливості здійснення досліджуваних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва надання послуг; наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та інших обставин.

В акті перевірки від 11.02.2013 р. № 67/47.0-13/34755720суб'єктом владних повноважень не викладено жодних доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт та товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належних доказів правомірності прийнятих повідомлень - рішень не надано.

В свою чергу позивачем доведена правомірність та обґрунтованість своїх дій.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 820/2350/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С. Судді Русанова В.Б. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.