Постанова

від 12.02.2009 по справі 3/26-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/26-38

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 лютого 2009 р.                                                                                    № 3/26-38  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГрейц К.В.,

суддів:Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”

на постанову від 13.11.2008 року Львівського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду№ 3/26-38Волинської області

за позовомВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “ЗахідБізнесІнвест”

простягнення 2 040,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача:не з'явились

від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Кравчук В.О.) від 24.09.2008 року у справі № 3/26-38 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 2040,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Орищин Г.В., судді –Галушко Н.А., Краєвська М.В.) від 13.11.2008 року у справі № 3/26-38 рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2008 року скасовано; прийнято нове рішення; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 року і залишити в силі рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2009 року, посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи та ігнорування фактів,які мають значення для справи.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні  суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звернувшись до суду з вищенаведеним позовом, Відкрите акціонерне товариство “Луцьке АТП 10754” зазначало таке.

На підставі талонів замовника №02 ААХ 355702 від 12.06.2008 року та №02 ААЧ 824740 від 19.06.2008 року (а.с.20-21), подорожніх листів №023777 від 12.06.2008 року та від 19.06.2008 року (а.с.7-8), витягу з реєстру виставлених рахунків (а.с.13) Товариству з обмеженою відповідальністю “ЗахідБізнесІнвест” було надано послуги з перевезення вантажів.

За надані послуги з перевезення вантажів позивачем у встановленому порядку було виставлено відповідачу для оплати послуг рахунок-фактуру №СФ-0001250 від 23.06.2008 року на загальну суму 2040,00 грн. (а.с.6).

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗахідБізнесІнвест” не виконало зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті послуг з перевезення вантажів, вартість останніх у встановленому порядку не перерахувало у зв'язку з чим заборгувало Відкритому акціонерному Товариству “Луцьке АТП 10754” 2040,00 грн.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.07.2008 року у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу ТОВ “ЗахідБізнесІнвест” було направлено претензію за №07-283 (а.с.10), що підтверджується реєстром листів (а.с.11), з вимогою оплатити існуючу заборгованість за перевезення вантажу в червні 2008 року на суму 2040,00 грн.

Позивачем, як докази надання послуг з перевезення вантажу, до матеріалів справи долучено талони замовника та подорожні листи. Дані докази стали підставою для задоволення позову судом першої інстанції.

Апеляційна інстанція правомірно не погодилась з висновком місцевого господарського суду щодо підтвердження матеріалами справи наявності заборгованості, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відносини з надання послуг по перевезенню вантажу регулюються, зокрема, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (далі-Правила).

Відповідно до п.10 Правил, перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2). Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі. Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у замовника, - тільки дорожніх листів (п.14.4 Правил).

Однак, позивачем до матеріалів справи не долучено доказів (товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт або інших, належним чином оформлених документів), які б підтверджували факт надання ним послуг по перевезенню вантажу. Копії талонів замовника не можуть бути належним доказом у справі в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки на останніх відсутній підпис повноважного представника та печатка відповідача, а самі подорожні листи не можуть підтверджувати факт наявності зобов'язальних відносин між сторонами.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.ст. 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 року у справі № 3/26-38 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 року у справі № 3/26-38 –без змін.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос