Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-4236/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4236/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БС Трейд» до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БС Трейд» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2012р. № 0000652300 та №0000642300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в квітні 2012 року працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БС Трейд» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року по взаємовідносинах з TOB TBK «Інкомгруп».

За результатами перевірки складено Акт від 07.05.2012 № 96/22-2/34564925 (надалі -Акт перевірки).

Як зазначено в Акті, відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Демченко О.Б. від 05.05.2011 по кримінальній справі № 50-6240 встановлено, що засновник та директор TOB TBK «Інкомгруп» громадянин Грузії ОСОБА_1 згідно листа заступника міністра МВС Грузії Амарана Месхели від 20.06.2011 №72640 у травні 2010 року приїжджав працювати до України, ідентифікаційного коду не отримував, до створення та фінансово-господарської діяльності TOB TBK «Інкомгруп» не причетний, жодних документів з цього приводу не підписував.

Також в Акті зазначено про службові записки ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі від 06 вересня 2011 року № 5937/7/26-014 та від 10 жовтня 2011 року № 6642/7/26-014, згідно яких встановлено, що відповідно, до даних податкової звітності підприємство не володіє основними засобами та кількість працюючих протягом 2010 року складала 1 особа.

На підставі цього податковим органом зроблено висновок, що усі операції позивача з постачальником TOB TBK «Інкомгруп» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними, та винесено податкові повідомлення-рішення на загальну суму 344 837,00 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача в Акті перевірки на висновки і пояснення, надані в ході проведення відповідних слідчих дій (чи в рамках кримінальних справ) є необґрунтованими, оскільки вказані документи не є належними доказами на підтвердження вини відповідних посадових осіб контрагентів ТОВ «БС Трейд» у вчиненні злочину, оскільки відповідно до кримінально-процесуального законодавства України такими доказами є лише вирок суду, який набрав законної сили, або постанова про закриття кримінальної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на час здійснення ТОВ «БС Трейд» господарських операцій з TOB «ТВК «Інкомгруп», громадянин Грузії ОСОБА_1 значився директором даного товариства, відповідно, міг вчиняти дії від імені цього підприємства.

В Акті перевірки вказано, що підприємствами підписувались акти виконаних робіт та звіти про надані послуги мерчандайзингу без мети реального настання правових наслідків.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, позивач не отримував від TOB TBK «Інкомгруп» будь-яких робіт та послуг мерчандайзингу, що підтверджується, в тому числі, податковим органом в Акті перевірки.

Відповідно до чинного законодавства України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст.. 234 ЦК України).

Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на час виникнення правовідносин за описаним договором) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт та послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі прийняття робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд звертає увагу на те, що відповідно пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договором, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджені виданими контрагентом податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені чинним законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 23.04.2013р.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.