Постанова

від 16.04.2013 по справі 908/240/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 908/240/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю., суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м. Вільнянськ Запорізької області на ухвалу та постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі№ 908/240/13-г господарського суду Запорізької області за заявою до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м. Вільнянськ Запорізької області Фермерського господарства "Агротера" с. Гнаровське Вільнянського району Запорізької області пробанкрутcтво за участю представників сторін: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2013 року у справі № 908/240/13-г (суддя - Черкаський В.І.) відмовлено у прийнятті заяви Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м. Вільнянськ Запорізької області (далі - Вільнянська МДПІ) про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "Агротера" (далі - ФГ "Агротера") на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 908/240/13-г (головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя - Кододова О.В., суддя - Мартюхіна Н.О.) апеляційну скаргу Вільнянської МДПІ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.01.2013 року у справі № 908/240/13-г залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.01.2013 року у справі № 908/240/13-г залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2013 року та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 908/240/13-г, Вільнянська МДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.01.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 908/240/13-г скасувати. Направити справу про визнання банкрутом ФГ "Агротера", як неспроможного своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредитором, на розгляд господарського суду Запорізької області.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). На думку скаржника, у випадку, коли у кредитора наявні виконавчі документи, суми заборгованості незалежно від їх походження є безспірними грошовими вимогами, а тому у ініціюючого кредитора є всі підстави для подання заяви про порушення справи про банкрутство за наявності суми безспірних кредиторських вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Вільнянська МДПІ звернулась до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство ФГ "Агротера" в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказана заява була обґрунтована заборгованістю боржника перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати ним штрафних санкцій.

Зокрема, Вільнянська МДПІ посилалась на те, що станом на 30.11.2012 року за підприємством обліковується борг у розмірі 6 293,00 грн., який є наслідком несплати боржником штрафних санкцій з податку на прибуток приватних підприємств та комунального податку юридичних осіб. Вказане підтверджується зворотнім боком облікових карток, першою податковою вимогою № 1/312 від 22.12.2008 року, другою податковою вимогою №2/24 від 02.08.2009 року, рішенням №1103/10/24-038/36 від 16.03.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, податковими повідомленнями-рішеннями, виконавчими листами Запорізького окружного адміністративного суду по справі №2а-1672/10/0870 від 14.11.2011 року у справі №0870/4181/12 від 23.08.2012 року; актами перевірок.

Відмовляючи в прийнятті вказаної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кредитором Вільнянською МДПІ не надано належних доказів безспірності кредиторських вимог та неплатоспроможності боржника у розумінні ст.1 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону про банкрутство боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Виходячи з вимог ст. 1 Закону про банкрутство, неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Ст. 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Ст. 8 ПК України дає визначення видам податків і зборів (обов'язкових платежів), їх вичерпний перелік міститься у статтях 8-10 ПК України. Пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених ст.ст. 8-10 ПК України, не включені.

Таким чином, суми неустойки (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій, що стягуються з платників податків до бюджетів за порушення податкового законодавства, не входять до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів) визначених ст.1 Закону про банкрутство.

Крім того, штрафні санкції не відносяться до грошових зобов'язань в розумінні ст.1 Закону про банкрутство.

Так, згідно з ч.7 ст. 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Виходячи з вказаних норм законодавства та встановлених обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про відмову в прийнятті заяви Вільнянської МДПІ про порушення справи про банкрутство.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м. Вільнянськ Запорізької області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.01.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року у справі № 908/240/13-г залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

М.І. Хандурін