Постанова

від 18.04.2013 по справі 816/1705/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1705/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Комплект" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, -

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №8161/9/10.1-08 від 18.04.2013, що надійшла до суду 18.04.2013 вх.№10985/13) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Комплект" (далі - ТОВ "Локомотив Комплект", відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що станом на дату розгляду справи судом за ТОВ "Локомотив Комплект" значиться податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 11292,63 грн, що виник внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання. У зв'язку з відсутністю зареєстрованого за відповідачем будь-якого рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу, позивач, керуючись підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Судова повістка про виклик в судове засідання направлялася судом відповідачу за адресою: вул. Визволення, буд. 22, м. Полтава, Полтавська область, 36029, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та повернулась до суду з відміткою пошти "за закінчення терміну зберігання". З огляду на положення частини 8 статті 35, абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судова повістка вважається врученою відповідачу.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Локомотив Комплект" (ідентифікаційний код 34962587) 28.02.2007 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про державну реєстрацію № 1 588 102 0000 006374, та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві.

За даними ДПІ у м. Полтаві станом на момент розгляду справи за ТОВ "Локомотив Комплект" рахується податковий борг в розмірі 11292,63 грн, який виник у зв'язку із наступним.

Так, у період з 23.05.2011 по 03.06.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Локомотив комплект" з питань перевірки господарських взаємовідносин з ТОВ "Альфа-метал-компані", ТОВ "Карат" та ТОВ "Севкабель Україна" за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за наслідками якої складено акт №5033/23-6/34962587 від 10.06.2011.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем пункту 3 статті 5 та пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 158 198,42 грн, в тому числі за лютий 2010 року на 8974,88 грн та за грудень 2010 року на 149 223,54 грн.

На підставі акту перевірки №5033/23-6/34962587 від 10.06.2011 ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0001342305 від 01.07.2011 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 197 748,03 грн, в тому числі основний платіж - 158 198,42 грн та штрафні санкції - 39549,61 грн.

Відповідач, не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 у справі №2а-1670/11339/11 за адміністративним позовом ТОВ "Локомотив Комплект" до ДПІ у м. Полтаві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012, позовні вимог ТОВ "Локомотив Комплект" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0001342305 від 01.07.2011 в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 186 391,93 грн, в тому числі основний платіж 149 113,54 грн та штрафні санкції 37278,39 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Таким чином, з моменту набрання постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 законної сили, а саме - 24.05.2012, сума грошового зобов'язання у розмірі 11356,10 грн, в тому числі 9084,88 грн - за основним платежем та 2271,22 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, набула статусу узгодженого грошового зобов'язання.

Крім того, 28.09.2012 ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку ТОВ "Локомотив Комплект" з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0002692310 від 03.04.2012 по строку сплати 20.04.2012.

За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складений акт №2979/22-5/34962587 від 28.09.2012, в якому зафіксовано порушення платником податків вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Локомотив Комплект" несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1870,27 грн із затримкою до 4 календарних днів.

На підставі акта перевірки №2979/22-5/34962587 від 28.09.2012 податковим органом 14.11.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0002502310 про застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 187,03 грн. Вказане рішення направлялося на адресу платника податків рекомендованим листом, проте вказаний лист повернувся на адресу податкового органу із відміткою пошти від 17.12.2012 "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0002502310 від 14.11.2012, а також його оскарження до суду.

Таким чином, станом на момент звернення з даним позовом до суду сума податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ "Локомотив Комплект", що виник внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання, становить 11292,63 грн (1136,10 грн + 187,03 грн).

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення №13239/10/19-127 від 13.11.2012 про опис майна у податкову заставу. Згідно вказаного рішення вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ "Локомотив Комплект", а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке останній набуде у майбутньому.

Згідно акту опису майна від 21.01.2013 №5 податковим керуючим підтверджено відсутність у ТОВ "Локомотив Комплект" на день складення цього акту майна, що може бути описане у податкову заставу.

Крім того, податковим органом направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу, на які була отримана наступна інформація:

- відповідно листа Відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Полтави та Полтавського району від 05.02.2013 №11/2-408 повідомлено, що згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів та водіїв "МРЕВ-2000" за ТОВ "Локомотив Комплект" в Полтавському ВРЕР ДАІ транспортні засоби не зареєстровані;

- відповідно витягу із Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 21.02.2013, наданого Полтавською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України стосовно боржника - ТОВ "Локомотив Комплект", за вказаними параметрами запиту в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація відсутня;

- відповідно листа Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 24.01.2013 №01-14/358 повідомлено, що на даний час згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи "Корпорація 2" за ТОВ "Локомотив Комплект" техніка в межах Полтавської області не реєструвалася;

- відповідно рішення щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду запиту, державним реєстратором прав на нерухоме майно повідомлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо запитуваної інформації.

Таким чином, відсутність, за твердженням податкового органу, зареєстрованого за відповідачем будь-якого рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу послугувала підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

На думку суду, дана норма носить загальний характер, вказане право орган державної податкової служби має реалізувати з метою погашення податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У свою чергу, порядок погашення податкового боргу платника податків у разі несплати узгодженої суми грошового зобов'язання таким платником у визначені Податковим кодексом України строки передбачено главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами пункту 95.2 вказаної статті стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В силу пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що першочерговим заходом, який застосовується органом ДПС з метою погашення податкового боргу платника податків, є стягнення коштів з банківських рахунків такого платника податків на суму боргу чи його частини на підставі відповідного рішення суду.

Накладення ж арешту на кошти та інші цінності платника податків у банку є винятковим способом погашення податкового боргу, що застосовується у разі неможливості погашення такого боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків, у разі відсутності у такого платника майна та/або якщо його балансова вартість менша суми податкового боргу чи якщо таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Так, згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, статтею 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок розгляду судом подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом платника податків.

Разом з тим, ДПІ у м. Полтаві не надано доказів звернення до суду з позовом (поданням) про стягнення з ТОВ "Локомотив Комплект" податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 11292,63 грн, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та прийняття судом відповідного рішення.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні відомості про неможливість погашення податкового боргу ТОВ "Локомотив Комплект" зі сплати ПДВ в розмірі 11292,63 грн шляхом стягнення вказаної суми податкового боргу з рахунків платника податків на підставі відповідного рішення суду.

Окрім того, заявляючи у прохальній частині позову вимогу про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що перебувають на рахунках останнього у банку до повного погашення податкового боргу позивач не вказує суму податкового боргу, в межах якої підлягають арешту кошти (інші цінності) на таких рахунках. Також у прохальній частині позову позивачем не зазначено на яких саме рахунках та в яких банківських установах знаходяться кошти, на які він просить накласти арешт.

З огляду на наявні у матеріалах справи листи - відповіді Відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Полтави та Полтавського району від 05.02.2013 №11/2-408 та Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 24.01.2013 №01-14/358, суд приходить до висновку, що позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів відсутності у ТОВ "Локомотив Комплект" будь-якого рухомого майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, оскільки вказані листи свідчать про відсутність у відповідача будь-якого рухомого майна лише в межах міста Полтави та Полтавської області.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Комплект" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава