Постанова

від 24.02.2009 по справі 5020-11/228

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-11/228

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 лютого 2009 р.                                                                                    № 5020-11/228  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континент В.Б.А. Груп", м. Севастополь,

на рішення господарського суду міста Севастополя від 08.07.2008

зі справи № 5020-11/228

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Технології" (далі –ТОВ "Авангард"), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Континент В.Б.А. Груп" (далі –ТОВ "Континент")

про стягнення 236 468,33 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Авангард" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення з ТОВ "Континент" боргу в сумі 178 317,84 грн. інфляційних втрат у сумі 50 826,40 грн. та  3 % річних у сумі 7 324,09 грн., а всього 236 468,33 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.07.2008 (суддя Дмитрієв В.Є.) позов задоволено. Прийняте судове рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Континент" просить рішення місцевого суду зі справи скасувати внаслідок його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- 10.02.2006 сторонами укладено договір № А06/02/10 оренди обладнання  (далі –Договір), за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в оплатне тимчасове користування гральні автомати зі стільцями до них у кількості 30 одиниць, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с. 12);

- відповідно до пункту 3.2 Договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачеві щомісячно (до 10 числа місяця наступного за завітним) орендну плату в сумі 400 грн. за кожний переданий гральний автомат;

- відповідно до протоколу узгодження договірної ціни сторони визначили розмір орендної плати, виходячи з 300 грн. за кожний гральний автомат щомісячно (а.с. 14);

- позивач надав, а відповідач прийняв послуги на суму 221 117,84 грн., що підтверджується відповідними актами (а.с. 17-21, 23, 25, 27, 29, 31, 33);

- ТОВ "Континент" умови Договору виконало частково; заборгованість за період з червня 2006 року по грудень 2006 року становить 178 317,84 грн.;    

- ТОВ "Авангард" правильно визначило розмір інфляційних втрат та 3% річних.

Причиною даного спору є питання щодо наявності правових підстав для стягнення з ТОВ "Континент" коштів за Договором.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У прийнятті судового рішення зі справи суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Водночас висновки місцевого суду щодо передачі в оренду за Договором 30 гральних автоматів суперечать його ж власним висновкам про виникнення у відповідача в період з червня 2006 року по грудень 2006 року боргу в сумі 178 317,84 грн. (178 317,84 грн./7 місяців/30 автоматів=849,13 грн. щомісячно за кожний з 30 автоматів).    

При цьому судом першої інстанції:

- не встановлено повний перелік майна, переданого в оренду за Договором (зокрема, чи передавався в оренду плазмовий телевізор LG RZ-30LZ50 LCD);

- не з'ясовано питання узгодженості сторонами істотних умов Договору (зокрема, щодо розміру орендної плати за кожен з орендованих об'єктів);

- не досліджено, чи змінювалася кількість орендованого відповідачем за Договором майна (коли і як саме); не дано оцінки доводам позивача щодо поступового збільшення кількості орендованих відповідачем гральних автоматів до 92 одиниць);

- не перевірено обґрунтованості включення позивачем до рахунків на оплату плати за користування телевізором (як щодо самого факту наявності  плати за користування телевізором, так і стосовно визначення її розміру; а.с. 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34);

- не встановлено загальний період дії Договору та момент початку дії оренди; не дано оцінки пунктам 2.4 (щодо початку річного строку оренди з наступного дня після введення гральних автоматів у експлуатацію) та 7.1 (стосовно набрання чинності Договором з моменту його підписання та дії протягом року);

- не досліджено фактичні обставини, пов'язані з введенням гральних автоматів у експлуатацію (необхідністю цього);

- не з'ясовано час зменшення орендної плати до 300 грн. та період часу, протягом якого вона мала застосовуватися;

- не досліджено фактичні обставини, пов'язані з внесенням ТОВ "Континент" позивачеві плати за Договором (сума оплати, що надійшла;  призначення та складові платежів тощо).

Отже, суд першої інстанції припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення зі справи.

Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін (зокрема, й доводам скаржника щодо фактичних обставин підписання та виконання Договору і додатків до нього) належну  правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континент В.Б.А. Груп" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 08.07.2008 зі справи № 5020-11/228 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Суддя               В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов