Постанова

від 19.12.2006 по справі 8/496а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/496а

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2006 р.                                                                              справа №8/496а

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Волкова Р.В.

суддівЗапорощенка  М.Д., Старовойтової  Г.Я.,

за участю представників сторін:

від позивача-1:від позивача-2:від позивача-3:Браславський Р.Г. - довір. б/н від 01.08.2006р.Браславський Р.Г. - довір. № 01/05 від 02.02.2006р.Браславський Р.Г. - довір. б/н від 28.07.2006р.,

від відповідача-1:від відповідача-2:від третьої особи:Кондратенко А.П. - довір. № 6.01-057 від 04.05.2006р.не з'явивсяКондратенко А.П. - довір. № 1863 від 12.05.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргималого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Богатир", м.Донецьк товариства з обмеженою відповідальністю „Готель Централь", м. Донецькприватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб", м. Донецьктовариства з обмеженою відповідальністю "Азовська нафтова компанія", м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від18.09.2006 року

по справі№ 8/496а (судді Р.О.Арсірій, О.А.Марченко, О.І.Склярук)

за позовом1) малого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Богатир",м. Донецьк2) товариства з обмеженою відповідальністю „Готель Централь", м. Донецьк3) приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб", м. Донецьк

до

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю "Азовська нафтова компанія", м. Маріуполь Донецької області2) Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

Корпорація "Енерджі Менеджмент Корпорейшн", США

провизнання недійсними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Донецької області від 18.09.2006р. по справі № 8/496а  частково задоволено позовні вимоги малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир", м. Донецьк (далі МПП "НВФ "Богатир"), товариства з обмеженою відповідальністю „Готель Централь", м. Донецьк (далі ТОВ "Готель "Централь"), приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб", м. Донецьк (далі ПНВП "Дон-Сиб") до товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія", м. Маріуполь (далі відповідач-1), Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі відповідач-2) про визнання недійсними рішень. Цим рішенням:

- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Азовська нафтова компанія", яке 23.04.2004р. про збільшення статутного фонду товариства за рахунок додаткового внеску Корпорації „Енерджі Менеджмент Корпорейшн";

- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Азовська нафтова компанія", яке відбулися 23.04.2004р., про перерозподіл часток між учасниками товариства;

- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Азовська нафтова компанія", що відбулися 23.04.2004р. про внесення змін та доповнень у статут товариства шляхом його викладення в новій редакції.

А також припинено провадження по справі в частині скасування державної реєстрації статуту ТОВ „Азовська нафтова компанія", викладеного в новій редакції, зроблену виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 05.05.2004р. № 040527843Ю040958.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачі, МПП "НВФ "Богатир", ТОВ "Готель "Централь", ПНВП "Дон-Сиб", звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять частково  скасувати рішення господарського суду Донецької області  від 18.09.2006р. по справі № 8/496а та прийняти нове стосовно державної реєстрації статуту товариства з обмеженою  відповідальністю «Азовська нафтова компанія», викладеного в новій редакції, зроблену виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 05.05.2004р. № 040527843Ю040958. Вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України та Роз'яснення Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000р. № 02-5/35.

          Відповідач-1 по справі, товариство з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія»також не погодився з рішенням  місцевого господарського суду та звернувся з апеляційною скаргою,  в якій просить суд частково скасувати рішення суду по справі № 8/496а, а саме: в частині задоволення позовних вимог МПП "НВФ "Богатир", ТОВ "Готель "Централь", ПНВП "Дон-Сиб" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська нафтова компанія", виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська нафтова компанія", що відбулися 23.04.2004р., про збільшення розміру статутного фонду товариства за рахунок додаткового внеску Корпорації "Енерджі Менеджмент Корпорейшн.", про перерозподіл часток між учасниками товариства, про внесення змін та доповнень до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції та прийняти нове,  яким відмовити в задоволенні вимог в цій частині. В обгрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права: ч. 2 ст. 115, 144, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст. 86, 87, 393 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 16, ст.ст. 53, 59, 41, ч. 5 ст. 61,  ч. 1 ст. 68, ч. 1, 3 ст. 69,  ч. З ст. 71 Закону України  "Про господарські товариства».

Товариство з обмеженою відповідальністю  «Азовська нафтова компанія»звернулося з клопотанням до Донецького апеляційного господарського суду з посиланням на ст.ст. 35, 101 Господарського процесуального кодексу України про залучення до матеріалів справи копій рішень Деснянського районного суду м. Києва від 29.09.2006р. у цивільній справі, ухвали Апеляційного суду м. Києва. Клопотання судом розглянуто та задоволено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачів по справі, товариство з обмеженою відповідальністю  «Азовська нафтова компанія»вимоги скаржників не визнало. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В доповненні до апеляційної скарги (вх.№ 01-18/15887 від 29.11.2006р.)  заявник скарги -2,  товариство з обмеженою відповідальністю  «Азовська нафтова компанія»вказує на відсутність порушення прав та інтересів позивачів та відсутність підстав для звернення за захистом до суду. Зазначає також, що судом першої інстанції не взято до уваги  вказівки суду касаційної інстанції та суперечність позиції суду першої інстанції у застосуванні норм матеріального права.

Відповідно  до положень  ст.ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснювалась  фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявників скарг, вислухавши представників сторін, суд  встановив  наступне:

23.04.2004р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "Азовська нафтова компанія" (далі –Товариство). Згідно з установчими документами на той час частки учасників товариства були ділені наступним чином: Корпорація "Енерджі Менеджмент Корпорейшн"- 40%; МПП «Богатир»- 12,301%; ТОВ "Готель "Централь" - 8,38%; ПНВП "Дон-Сиб" - 8,407%; Корпорація "Файв Стар Пропертіз, Інк." - 8%; Богатиренко С.А.- 6,112%; Палант В.Г. - 4,8%; Хол ліс  Моран  Тейлор - 8%; Брюс Чарльз Амес - 2%; Теодор Марк Альфред - 1%; Джозеф Ричард Дегенфельдер - 0,5%; Етель Полин Дегенфельдер - 0,5%.

Як вбачається з матеріалів справи, порядком денним зазначених зборів були зокрема,  такі питання, як збільшення розміру статутного фонду товариства шляхом внесення додаткового внеску Корпорації "Енерджі Менеджмент Корпорейшн", визначення  форми, порядку внесення додаткового внеску; внесення змін та доповнень до статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції, переобрання  генерального  директора товариства.

Задовольняючи вимоги позивачів в частині визнання недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача-1, які відбулися 23.04.2004р., суд виходив з того, що вирішення самого питання як такого загальними зборами про внесення змін до статуту шляхом голосування 68,4% голосів учасників та зміни розміру статутного фонду відповідає вимогам діючого законодавства .

Проте, неправомірність оспорюваного рішення вимогам закону, згідно висновку суду першої інстанції полягає саме  в частині грошової оцінки додаткового внеску Корпорації "Енерджі Менеджмент Корпорейшн". При цьому, суд посилається на ч.2 ст. 86, ст. 393 Господарського кодексу України, ч.2 ст.13 Закону України "Про господарські товариства", згідно яких порядок оцінки визначається в установчих документах, якщо інше не передбачено законом, ст. 5 Закону України "Про режим іноземних інвестицій", Статут Товариства. Судом не прийнято до уваги посилання відповідача-1 на те, що оцінку додаткового вкладу третьої особи до статутного фонду відповідача-1 було здійснено КФ „Експерт - Аналітик", оскільки ця оцінка була здійснена після проведення зборів та дійшов висновку, що на час проведення загальних зборів учасників відповідача-1 (23.04.2004р.) оцінку додаткового вкладу третьої особи до статутного фонду відповідача -1 здійснено не було та не було отримано згоду всіх учасників відповідача-1 з цією оцінкою.

Визнаючи недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача-1, суд також виходив з того, що склад додаткового внеску Корпорації "Енерджі Менеджмент Корпорейшн" на час затвердження нової редакції статуту та прийняття відповідного рішення взагалі не був визначений, а майно, яке було в подальшому внесено до статутного фонду як додатковий внесок, на час прийняття спірного рішення і державної реєстрації нової редакції статуту не належало третій особі, а було власністю відповідача-1.

Так, відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України, на яку посилається господарський суд Донецької області грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Згідно ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства»саме до  компетенції  загальних зборів товариства відносять внесення змін до статуту товариства.

Крім того, п. 4.4. Статуту відповідача-1 в редакції від 05.09.2002р. (т.4, а.с. 29-38) також визначає, що встановлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників і рішення з цього питання  приймається, якщо за нього проголосують учасники, які володіють більш 50% загальної кількості голосів учасників товариства.

Виходячи з викладеного, судова колегія апеляційної інстанції  дійшла висновку про наявність повноважень у загальних зборів учасників на вирішення питання стосовно внесення змін до статуту,  визначення  розміру та порядку внесення додаткових вкладів.

Згідно прийнятого загальними зборами учасників відповідача-1 рішення стосовно внесення додаткового вкладу Корпорацією "Енерджі Менеджмент Корпорейшн" склад вкладу був визначений з урахуванням зазначених норм законодавства, як-то: встановлено,  що додатковий вклад має бути внесено у вигляді майна - технологічного обладнання, яке буде використовуватися в роботі нафтопереробного заводу.

Крім того, в спірному рішенні загальних зборів учасників відповідача-1 від 23.04.2004р. було встановлено і термін для передачі майна від третьої особи до відповідача-1 в якості додаткового вкладу до статутного фонду - 180 днів.

Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Згідно ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, до моменту державної реєстрації само по собі рішення загальних зборів учасників не є чинним і учасник щодо якого винесено рішення про додатковий вклад до статутного фонду не розпоряджається майном й немає права щодо його розпорядження на користь товариства. На момент же фактичної передачі майна до статутного фонду товариства  таке право власності  вже належало учаснику товариства.

Тобто, визнаючи недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Азовська нафтова компанія", суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що на час прийняття спірного рішення і державної реєстрації нової редакції статуту  майно, яке було в подальшому внесено до статутного фонду як додатковий внесок, на час прийняття спірного рішення і державної реєстрації нової редакції статуту не належало третій особі.

Висновок суду стосовно того, що оцінка додаткового вкладу третьої особи до статутного фонду відповідача-1, здійснено КФ „Експерт - Аналітик" не може бути прийнята до уваги, оскільки вона була проведена після проведення зборів учасників відповідача-1 також є помилковою, оскільки  діючим законодавством не встановлено порядок та строки проведення такої оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. В Постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2005р. по справі № 8/496а (арк. справи 216 т. 4), зокрема зазначено, що „не можна погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про прийняття загальними зборами учасників ТОВ „АНК” оспорюваних рішень з порушенням вимог ч.2 ст. 13 Закону України „Про господарські товариства”,  ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та ч.2 ст. 115 Цивільного кодексу України.. „ та „передчасним ввважається відхилення судом апеляційної інстанції наданого товариством звіту КФ „Експерт - Аналітик" від 19.08.2004р. про незалежну оцінку обладнання додаткового вкладу третьої особи...”. Проте,  при здійсненні нового розгляду справи № 8/496а Господарський суд Донецької області не врахував зазначені висновки Вищого господарського суду України.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України,  рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Так в ході апеляційного провадження по справі  ТОВ „Азовська нафтова компанія" в порядку  ст. 101 Господарського процесуального кодексу України суду були надані копії Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.09.2006р. та Ухвала  Апеляційного суду м. Києва  від 29.09.2006р., що набрали законної сили щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Згідно доданих копій документів Деснянським районним судом м. Києва та апеляційним судом м. Києва було встановлено наступні факти:

- правомірність прийняття 23.04.2004р. загальними зборами учасників ТОВ "АНК" та відповідність нормам чинного законодавства України рішень загальних зборів учасників ТОВ "АНК" від 23.04.2004р. про збільшення розміру статутного фонду ТОВ "АНК" за рахунок додаткового внеску Корпорації "Енерджі Менеджмент Корпорейшн", про перерозподіл часток між іншими учасниками ТОВ "АНК", про внесення змін і доповнень до статуту ТОВ "АНК" шляхом його викладення у новій редакції;

- оцінка додаткового вкладу Корпорації "Енерджі Менеджмент Корп." у вигляді майна до статутного фонду ТОВ "АНК" була проведена належним чином, у відповідності до вимог чинного законодавства України (ч. 2 ст. 86 ГК України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про господарські товариства", ст. 115 ЦК України, ст. 393 ГК України, ст. 5 Закону України "Про режим іноземного інвестування") відповідним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "АНК", за яке проголосували учасники, що в сукупності володіють 64,8% голосів. На момент безпосереднього внесення Корпорацією "Енерджі Менеджмент Корп." додаткового вкладу ТОВ "КФ "експерт - Аналітик" було зроблено незалежну оцінку такого додаткового вкладу, що узгоджується з вимогами до оцінки частки майна, що вноситься іноземним суб'єктом господарювання, відповідно до ч. З ст. 4 та ч. 7 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

- при прийнятті загальними зборами учасників ТОВ "АНК" рішення про збільшення розміру статутного фонду ТОВ "АНК" за рахунок додаткового майнового вкладу Корпорації "Енерджі Менеджмент Корп." не було порушено п. 3.10. Статуту ТОВ "АНК" в ред. від 05.09.2002р.;

- склад додаткового вкладу Корпорації "Енерджі Менеджмент Корп." до статутного фонду ТОВ "АНК" був визначений належним чином відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ГК України на час затвердження нової редакції Статуту ТОВ "АНК", прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників ТОВ "АНК", він належним чином зазначений в Статуті ТОВ "АНК" викладеному в новій редакції;

- майно, що було внесено Корпорацією "Енерджі Менеджмент Корп." до статутного фонду ТОВ "АНК", могло бути предметом додаткового вкладу Корпорації "Енерджі Менеджмент Корпорейшн", оскільки право власності на таке майно має належати учаснику в момент його передачі, а не на момент прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників, тому немає порушення ст. 4 Закону України "Про власність", ст. 316 ЦК України, ч. 1 ст. 135 ГК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва та Ухвала Апеляційного суду м. Києва, які Відповідач-1 просить залучити до матеріалів справи № 8/496а, не могли бути надані до Господарського суду Донецької області під час розгляду справи № 8/496а, оскільки вони були ухвалені після вирішення Господарським судом Донецької області справи № 8/496а та прийняття Господарським судом оскаржуваного Рішення від 18.09.2006р. у справі № 8/496а.

Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Як вбачається з матеріалів справи позивачами не доведено яким саме чином порушено їх права чи законні інтереси.

          Що стосується вимоги позивачів про скасування державної реєстрації статуту ТОВ „Азовська нафтова компанія", викладеного в новій редакції, зроблену виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 05.05.2004 р. № 040527843Ю040958, судом першої інстанції  обґрунтовано припинено провадження по справі по п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.6 розділу VІІ „Прикінцевих та перехідних положень„ Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

 При цьому стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністативних справ:

- спори осіб із суб'єктом владних повноважень  щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;

-  спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори  з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

- спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.3 того ж кодексу „Справа адміністративної юрисдикції” - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -    

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир", м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю „Готель Централь", м. Донецьк та приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2006р. по справі № 8/496а -  залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія", м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2006р. по справі № 8/496а -  задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2006р. по справі № 8/496а –скасувати частково.

Відмовити в задоволені позову малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир", м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю „Готель Централь", м. Донецьк та приватного науково-виробничого підприємства „Дон-Сиб", м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія", м. Маріуполь та Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь за участю третьої особи Корпорації "Енерджі Менеджмент Корпорейшн", США про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ „Азовська нафтова компанія" від 23.04.2004р.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Головуючий          Волков  Р.В.

Судді:          Запорощенко  М.Д.

          Старовойтова  Г.Я.

                                                                                             Надруковано: 8 прим. - 3- позивачу; 2- відповідачу; 1- третій особі; 1-у справу; 1-ДАГС