Постанова

від 26.02.2009 по справі 07/208-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

07/208-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 лютого 2009 р.                                                                                    № 07/208-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Борденюк Є.М.Харченко В.М.

розглянувши касаційну скаргу  ТОВ "Хітпром"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року

у справі за позовомТОВ "РБФ"

доТОВ "Хітпром"

простягнення коштів

      В С Т А Н О В И В:

у липні 2008 року, ТОВ "РБФ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Хітпром" 25 000 грн. боргу, який виник у відповідача із-за невиконання договору № 03/10-2007 від 03.10.2007 року, 37 000 грн. пені та 5 843,70 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, а всього –67 843,70 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2008 року у позові відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове рішення про задоволення позову у обсязі 25 000 грн.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи, безпідставність стягнення спірної суми, яка не підлягала поверненню за умовами договору і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення,  виходячи з наступного.

За умовами договору №03/10-2007 від 03.10.2007 року, відповідач зобов'язувався на протязі 10 днів, з часу перерахування на його рахунок авансового платежу у розмірі 80% від загальної суми договору, виготовити для позивача металопластикові вироби за специфікацією, яка узгоджується сторонами і повинна бути додатком до цього договору.

Платіжним дорученням №579 від 05.10.2007 року позивач перерахував відповідачу 25 000 грн., що відповідало повній вартості робіт, які підлягали виконанню за цим договором.

Зі сторони відповідача договір не виконано, а отримані кошти не повернено.

Згідно частини четвертої ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Передбачені цією нормою беззаперечні права замовника відмовитись від договору без пояснення причин таких дій, невиконання договору підрядником і недосягнення у процесі виконання договору згоди щодо предмету  підрядних робіт надає право замовнику вимагати повернення оплачених сум, як зайво понесених витрат, а тому, апеляційний господарський суд правомірно постановив про повернення позивачу 25 000 грн., і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Що ж до посилань відповідача на передбачене договором право не повертати суму попередньої оплати, то воно безпідставне, оскільки, ця сума є втратами позивача, які підлягають відшкодуванню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

  П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року –без змін.

Головуючий                                                                          М.І. Остапенко

Судді                                                                                     Є.М. Борденюк

                                                                                                В.М. Харченко