Постанова

від 18.04.2013 по справі 2а-16723/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16723/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Іста-Сітал» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Іста-Сітал» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство «Іста-Сітал» (надалі за текстом - «ПрАТ «Іста-Сітал») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003052202 від 22.06.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 5 533 206 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0003062202 від 22.06.2012 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 4 675 696 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.04.2012 р. по 25.02.2012 р. посадовцями державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Іста-Сітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 4004/22-2/23510212 від 01.06.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 139, 198, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати вартості товарів, робіт та послуг за договорами, укладеними з ТОВ «Сантель», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Рекламна агенція «Євростандарт», ТОВ «Укрдім», ТОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембусервіс», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Укрдім».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

У період з липня 2009 р. по грудень 2011 р. при формуванні валових витрат та податкового кредиту позивачем відображались суми коштів, сплачені ТОВ «Сантель» на придбання монтажно-субпідрядних робіт у загальному розмірі 10 566 145 грн., у тому числі 3 146 073 грн. ПДВ.

У вересні 2011 р. ПрАТ «Іста-Сітал» включено до податкового кредиту витрати з оплати ТОВ «Супреммум» систем пожежогасіння у сумі 95 135 грн.

За результатами господарської операції з придбання системи пожежогасіння у ТОВ «Рекламна Агенція «Євростандарт» позивач збільшив у березні 2011 р. валові витрати на 46 500 грн. та податковий кредит на 7 750 грн.

У листопаді та грудні 2010 р. ПрАТ «Іста-Сітал» відносило до податкового кредиту суми з придбання у ТОВ «ВСК Геос» елементів системи пожежогасіння у загальному розмірі 206 639 грн.

Протягом травня та червня 2011 р. позивач збільшив податковий кредит на 320 315 грн., внаслідок придбання у ПП «Дніпрорембуд-сервіс» елементів системи пожежогасіння.

У квітні та травні 2011 р. ПрАТ «Іста-Сітал» включено до податкового кредиту суми з придбання у ТОВ «Акцент-Електро» елементів системи пожежогасіння у загальному розмірі 222 714 грн.

У грудні 2010 р. позивачем віднесено до валових витрат та податкового кредиту 48 978 грн., в тому числі 8 163 грн. ПДВ, сплачених ТОВ «Укрдім» на придбання елементів системи пожежогасіння.

В той же час, відповідно до актів невиїзних документальних перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва №99/23-10/32852028 від 28.02.2012 р., № 160/22-4/32852028 від 13.04.2012 р. встановлено, що ТОВ «Сантель» формувало податковий кредит за рахунок підприємств що мають ознаки фіктивності (ТОВ «БК «Геліос», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Наладбуд Компані», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»).

За даними актів ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 112/22-10/37101957 від 07.03.2012 р., ДПІ у Подільському районі м. Києва № 27/22-205/34539142 від 07.03.2012 р., ДПІ у Печерському районі м. Києва № 115/23-3/36302590 від 07.03.2012 р. за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ряду підприємств, у тому числі і ТОВ «Укрдім», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Акцент-Електро» порушено кримінальну справу.

Згідно витягу з акту № 541/23-3/37047201 від 19.10.2011 р. ТОВ «Рекламна Агенція «Євростандарт» за юридичною адресою не знаходиться, а засновник цього товариства заперечує свою причетність до його діяльності.

Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.01.2012 р. № 135/23-3/36756148 ТОВ «ВСК «Геос» у 2011 р. не декларувало доходи, а згідно пояснення його засновника, останній заперечує свою причетність до створення товариства.

За даними акту ДПІ У Солом'янському районі м. Києва № 291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р. укладені ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» є нікчемними, оскільки відповідно до пояснень директора підприємства Гук І.С. фінансово-господарську діяльність вона не здійснювала.

На думку податкового органу наведене свідчить про нікчемність укладених позивачем правочинів, їх безтоварність, а відтак і про заниження податку на прибуток на суму 4 841 386 грн. та податкового кредиту на суму 3 146 073 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003052202 від 22.06.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 5 533 206 грн., в тому числі 4 841 386 грн. за основним платежем та 691 820 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0003062202 від 22.06.2012 р., яким ПрАТ «Іста-Сітал» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 4 675 696 грн., в тому числі 4 006 789 грн. за основним платежем та 668 907 грн. за штрафними санкціями.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач необґрунтовано сформував валові витрати та не підтвердив своє право на податковий кредит, з огляду на обставини, встановлені актами перевірки контрагентів ТОВ «Іста-Сітал».

На думку судової колегія наведений висновок окружного адміністративного суду не можна вважати таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом - «Закон № 334/94-ВР»), статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР») та статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Позивачем було надано копії документів, що стали підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Так, відповідно до договорів купівлі-продажу монтажних послуг № 090105 від 05.01.2009 р., № 110111 від 11.01.2010 р., № 110104 від 01.04.2011 р. ТОВ «Сантель» зобов'язалось виконати монтаж кабельних мереж та обладнання охоронної сигналізації, пожежної сигналізації, відео спостереження, контролю доступу, проектування систем пожежогасіння, систем оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, монтаж та технічне обслуговування систем пожежогасіння, монтаж та технічне обслуговування систем оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, а ПрАТ «Іста-Сітал» прийняти та оплатити ці роботи.

На право здійснення такого виду діяльності контрагенту позивача Державним департаментом пожежної безпеки видано ліцензію серії АВ № 365332.

Фактичне виконання робіт підтверджено актами про узгодження ціни, довідками про вартість виконаних робіт за липень 2009 р., за серпень 2009 р., за жовтень 2009 р., за листопад 2009 р., за грудень 2009 р., за лютий 2009 р., за квітень 2010 р., за травень 2010 р., за червень 2010 р., за липень 2010 р., за серпень 2010 р., за вересень 2010 р., за жовтень 2010 р., за листопад 2010 р., за грудень 2010 р., за лютий 2011 р., за березень 2011 р., за квітень 2011 р., за травень 2011 р., за червень 2011 р., за липень 2011 р, за серпень 2011 р., вересень 2011 р., за жовтень 2011 р., за грудень 2011 р., податковими накладними № 35 від 31.07.2009 р., № 36 від 31.07.2009 р., № 37 від 31.07.2009 р., № 38 від 31.08.2009 р., № 39 від 31.08.2009 р., № 40 від 31.08.2009 р., № 41 від 31.08.2009 р., № 42 від 31.08.2009 р., № 43 від 31.08.2009 р., № 44 від 21.09.2009 р., № 45 від 22.09.2009 р., № 46 від 22.09.2009 р., № 47 від 22.09.2009 р., № 48 від 22.09.2009 р., № 49 від 30.09.2009 р., № 50 від 30.09.2009 р., № 51 від 30.09.2009 р., № 52 від 01.10.2009 р., № 53 від 15.10.2009 р., № 54 від 15.10.2009 р., № 55 від 20.10.2009 р., № 56 від 20.10.2009 р., № 57 від 30.10.2009 р., № 58 від 30.10.2009 р., № 59 від 30.10.2009 р., № 60 від 30.10.2009 р., № 61 від 30.10.2009 р., № 62 від 30.10.2009 р., № 63 від 30.10.2009 р., № 64 від 30.10.2009 р., № 65 від 16.11.2009 р., № 66 від 16.11.2009 р., № 67 від 20.11.2009 р., № 68 від 20.11.2009 р., № 69 від 20.11.2009 р., № 70 від 20.11.2009 р., № 71 від 20.11.2009 р., № 72 від 23.11.2009 р., № 73 від 25.11.2009 р., № 74 від 25.11.2009 р., № 75 від 27.11.2009 р., № 76 від 27.11.2009 р., № 77 від 27.11.2009 р., № 78 від 27.11.2009 р., № 79 від 30.11.2009 р., № 80 від 30.11.2009 р., № 81 від 30.11.2009 р., № 82 від 30.11.2009 р., № 83 від 30.11.2009 р., № 84 від 30.11.2009 р., № 85 від 30.11.2009 р., № 86 від 30.11.2009 р., № 87 від 30.11.2009 р., № 88 від 30.11.2009 р., № 89 від 30.11.2009 р., № 90 від 30.11.2009 р., № 91 від 30.11.2009 р., № 92 від 31.12.2009 р., № 93 від 31.12.2009 р., № 94 від 31.12.2009 р., № 95 від 31.12.2009 р., № 96 від 31.12.2009 р., № 97 від 31.12.2009 р., № 98 від 31.12.2009 р., № 1 від 01.02.2010 р. № 2 від 19.02.2010 р., № 3 від 19.02.2010 р., № 4 від 23.02.2010 р., № 5 від 25.02.2010 р., № 6 від 25.02.2010 р., № 7 від 26.02.2010 р., № 8 від 26.02.2010 р., № 9 від 26.02.2010 р., № 10 від 26.02.2010 р., № 11 від 26.02.2010 р., № 12 від 26.02.2010 р., № 13 від 26.02.2010 р., № 14 від 26.02.2010 р., № 15 від 26.02.2010 р., № 16 від 26.02.2010 р., № 17 від 17.03.2010 р., № 18 від 18.03.2010 р., № 19 від 19.03.2010 р., № 20 від 30.04.2010 р., № 21 від 30.04.2010 р., № 22 від 30.04.2010 р., № 23 від 30.04.2010 р., № 24 від 30.04.2010 р., № 25 від 30.04.2010 р., № 26 від 30.04.2010 р., № 27 від 30.04.2010 р., № 28 від 31.05.2010 р., № 29 від 31.05.2010 р., № 30 від 31.05.2010 р., № 31 від 31.05.2010 р., № 33 від 31.05.2010 р., № 34 від 31.05.2010 р., № 35 від 31.05.2010 р., № 36 від 31.05.2010 р., № 37 від 31.05.2010 р., № 38 від 31.05.2010 р., № 39 від 30.06.2010 р., № 40 від 30.06.2010 р., № 41 від 27.07.2010 р., № 42 від 27.07.2010 р., № 43 від 27.07.2010 р., № 44 від 27.07.2010 р., № 45 від 27.07.2010 р., № 46 від 27.07.2010 р., № 47 від 31.08.2010 р., № 48 від 30.09.2010 р., № 49 від 30.09.2010 р., № 50 від 30.09.2010 р., № 51 від 30.09.2010 р., № 52 від 01.10.2010 р., № 53 від 29.10.2010 р., № 54 від 29.10.2010 р., № 55 від 29.10.2010 р., № 56 від 29.10.2010 р., № 57 від 29.10.2010 р., № 58 від 31.10.2010 р., № 59 від 30.11.2010 р., № 60 від 30.11.2010 р., № 61 від 30.11.2010 р., № 62 від 30.11.2010 р., № 63 від 30.11.2010 р., № 64 від 30.11.2010 р., № 65 від 30.11.2010 р., № 66 від 30.11.2010 р., № 67 від 30.11.2010 р., № 68 від 30.11.2010 р., № 69 від 30.11.2010 р., № 70 від 30.11.2010 р., № 71 від 30.11.2010 р., № 72 від 30.11.2010 р., № 73 від 30.11.2010 р., № 74 від 30.11.2010 р., № 75 від 30.11.2010 р., № 76 від 30.11.2010 р., № 77 від 30.11.2010 р., № 78 від 30.12.2010 р., № 79 від 30.12.2010 р., № 80 від 30.12.2010 р., № 81 від 30.12.2010 р., № 1 від 28.02.2011 р., № 2 від 28.02.2011 р., № 3 від 28.02.2011 р., № 4 від 28.02.2011 р., № 1 від 31.03.2011 р., № 2 від 31.03.2011 р., № 3 від 31.03.2011 р., № 4 від 31.03.2011 р., № 5 від 31.03.2011 р., № 1 від 29.04.2011 р., № 2 від 29.04.2011 р., № 3 від 29.04.2011 р., № 1 від 31.05.2011 р., № 2 від 31.05.2011 р., № 3 від 31.05.2011 р., № 4 від 31.05.2011 р., № 5 від 31.05.2011 р., № 1 від 30.06.2011 р., № 2 від 30.06.2011 р., № 3 від 30.06.2011 р., № 1 від 29.07.2011 р., № 2 від 29.07.2011 р., № 3 від 29.07.2011 р., № 1 від 15.08.2011 р., № 2 від 15.08.2011 р., № 3 від 15.08.2011 р., № 4 від 31.08.2011 р., № 5 від 31.08.2011 р., № 6 від 31.08.2011 р., № 7 від 31.08.2011 р., № 8 від 31.08.2011 р., № 1 від 30.09.2011 р., № 2 від 30.09.2011 р., № 3 від 30.09.2011 р., № 4 від 30.09.2011 р., № 5 від 30.09.2011 р., № 6 від 30.09.2011 р., № 7 від 30.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 30.09.2011 р., № 1 від 31.10.2011 р., № 2 від 31.10.2011 р., № 3 від 31.10.2011 р., № 4 від 31.10.2011 р., № 5 від 31.10.2011 р., № 6 від 31.10.2011 р., № 7 від 31.10.2011 р., № 8 від 31.10.2011 р., № 9 від 31.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 1 від 30.11.2011 р., № 1 від 30.12.2011 р., № 2 від 30.11.2011 р., актами прийняття виконаних робіт за липень 2009 р., за серпень 2009 р., за жовтень 2009 р., за листопад 2009 р., за грудень 2009 р., за лютий 2009 р., за квітень 2010 р., за травень 2010 р., за червень 2010 р., за липень 2010 р., за серпень 2010 р., за вересень 2010 р., за жовтень 2010 р., за листопад 2010 р., за грудень 2010 р., за лютий 2011 р., за березень 2011 р., за квітень 2011 р., за травень 2011 р., за червень 2011 р., за липень 2011 р, за серпень 2011 р., вересень 2011 р., за жовтень 2011 р., за грудень 2011 р.

Згідно видаткової накладної № бс0112013 від 01.12.2010 р. та податкової накладної № 011213 від 01.12.2010 р. ТОВ «Укрдім» здійснило поставку позивачеві товару (болти, гайки, втулки, відводи, муфти та інш.).

Відповідно до договору № 110301 від 01.03.2011 р. ТОВ «Рекламна Агенція «Євростандарт» передало позивачеві на умовах купівлі-продажу товар.

Отримання цього товару супроводжувалось випискою видаткової накладної № ет4 від 01.03.2011 р. та податкової накладної № 4 від 01.03.2011 р.

За даними податкової накладної № 0112013 від 01.12.2010 р. загальна вартість поставленого товару становить 48 978 грн. 23 коп., у тому числі 8 163 грн. 04 коп. ПДВ.

Згідно видаткових накладних № гс051106 від 05.11.2010 р., № гс121102 від 12.11.2010 р., № гс251108 від 25.11.2010 р., № гс071203 від 07.12.2010 р., № гс111201 від 11.12.2010 р., № гс141234 від 14.12.2010 р., № гс69 від 07.02.2011 р., № гс168 від 18.02.2011 р., та податкових накладних № 051106 від 05.11.2010 р., № 121102 від 12.11.2010 р., № 251108 від 25.11.2010 р., № 071203 від 07.12.2010 р., № 111201 від 11.12.2010 р., № 141234 від 14.12.2010 р., № гс69 від 07.02.2011 р., № гс168 від 18.02.2011 р. позивач отримав від ТОВ «ВСК Геос» товарно-матеріальні цінності.

За умовами договору № 110302 від 02.03.2011 р. ПрАТ «Іста-Сітал» придбало у ТОВ «Акцент-електро» обладнання та матеріали.

При виконання цього договору позивачем отримано рахунки-фактури № ае4 від 04.04.2011 р., № ае33 від 0.04.2011 р., № ае90 від 27.04.2011 р., № ае4 від 04.05.2011 р., № ае43 від 17.05.2011 р., № ае70 від 30.05.2011 р., видаткові накладні № ае4 від 04.04.2011 р., № ае33 від 07.04.2011 р., № ае90 від 27.04.2011 р., № ае4 від 04.05.2011 р., № ае43 від 17.05.2011 р., № ае70 від 30.05.2011 р., податкові накладні № 4 від 04.04.2011 р., № 33 від 07.04.2011 р., № 90 від 27.04.2011 р., № 4 від 04.05.2011 р., № 43 від 17.05.2011 р., № 70 від 30.05.2011 р.

03.05.2011 р. та 01.06.2011 р. між позивачем та ТОВ «Дніпрорембуд-Серві» укладено договори купівлі-продажу, відповідно № 110503 та 110601, предметом яких є поставка обладнання та матеріалів, а також підрядні роботи.

Товарність згаданих господарських операцій підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт за травень 2011 р., актом приймання виконаних робіт за травень 2011 р., видатковими накладними № 18 від 03.06.2011 р., № 70 від 14.06.2011 р., № 173 від 23.06.2011 р., № 293 від 30.06.2011 р., та податковими накладними № 222 від 30.05.2011 р., № 18 від 03.06.2011 р., № 70 від 14.06.2011 р., № 173 від 23.06.2011 р., № 293 від 30.06.2011р.

Відповідно до договору № 110801 від 01.08.2011 р. та специфікації до нього ТОВ «Супреммум» зобов'язалось передати ПрАТ «Іста-Сітал» обладнання та матеріали, а останнє прийняти та оплатити його.

На підтвердження реальності укладеної угоди позивачем надано видаткові накладні № 1 від 01.09.2011 р., № 9 від 05.09.2011 р., № 11 від 07.09.2011 р., № 16 від 09.09.2011 р., № 19 від 12.09.2011 р. № 22 від 13.09.2011 р., № 55 від 30.09.2011 р. та податкові накладні № 1 від 01.09.2011 р., № 9 від 05.09.2011 р., № 11 від 07.09.2011 р., № 16 від 09.09.2011 р., № 19 від 12.09.2011 р., № 22 від 13.09.2011 р., № 55 від 09.09.2011 р.

За даними банківських виписок розрахунки за вказаними угодами здійснювались шляхом безготівкового перерахунку коштів.

ПрАТ «Іста-Сітал» також надано копії договорів, довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання-здачі обладнання, що підтверджують подальшу поставку отриманих робіт та товарів своїм контрагентам (ТОВ «СК ОСТ-БУД», ТОВ «Хорст», ЗАТ «Дніпрожилбуж», ТОВ «Проджекті-КА», ТОВ «Мобуд», ВАТ «Трест «Південзахідбуд», ТОВ «Євробетон»).

З огляду на наведені фактичні обставини справи помилковим є висновок суду першої інстанції про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту внаслідок укладення безтоварних угод.

На думку судової колегії на обґрунтування своєї позиції окружний адміністративний суд необґрунтовано послався на той факт, що за висновками органу державної податкової служби ТОВ «Сантель» формувало податковий кредит за рахунок підприємств-транзитерів.

Такі операції були вчинені без участі позивача і не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між ПрАТ «Іста-Сітал» та його безпосереднім постачальником.

Водночас, при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Із наведеного випливає, позивач не є тією особою, яка має нести відповідальність за несплату податків продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2012 р. задоволено позовні вимоги ПрАТ «Іста-Сітал» та стягнуто з ТОВ «Сантель» 1 840 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 110104 від 01.04.2011 р.

Твердження відповідача про те, що згідно пояснень працівників ПрАТ «Іста-Сітал» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 фактично роботи ТОВ «Сантель» не виконувались, судова колегія не приймає як доказ.

Постановою старшого слідчого ОВС Управління з розслідування особливо важливих справ ГСУ ДПС України від 06.09.2012 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ПрАТ «Іста-Сітал» за фактами ухилення від сплати податків, складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів за результатами господарських взаємовідносин товариства з ТОВ «Сантель», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Рекламна агенція «Євростандарт», ТОВ «Укрдім», ТОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембусервіс», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Укрдім».

Згідно цієї постанови допитані в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7 підтвердили факт виконання робіт ТОВ «Сантель».

Аналогічні покази отримано і від працівників ТОВ «Сантель» ОСОБА_11, ОСОБА_12

Не обґрунтованим є і посилання ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на акти перевірки ПП «Дніпроребуд-Сервіс», ТОВ «Супреммум», ТОВ «ВСК «Геос», ТОВ «Укрдім»,

Постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 р., Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 р., Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 р., Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 р. визнано протиправними дії органів державної податкової служби щодо проведення перевірок названих підприємств.

Відповідно ж до частини 3 статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Сам факт порушення кримінальної справи відносно керівників підприємств-контрагентів ПрАТ «Іста-Сітал» не може бути доказом незаконності дій позивача та фіктивності згаданих угод.

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Іста-Сітал» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003052202 від 22.06.2012 р. та № 0003062202 від 22.06.2012 р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 23 квітня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.