Рішення

від 23.04.2013 по справі 923/359/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р. Справа № 923/359/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Дукат-Плюс", м.Херсон

до Фермерського господарства "Сокіл", Голопристанський район

про стягнення 50 226 грн. 78коп.

за участі представників:

від позивача - Ряска Б.В., представник, дов. №2 від 28.02.2013р.

від відповідача - Сокол С.Є., представник, дов. від 22.04.2013р.

Сутність справи: Позивач ( ПП "Дукат-Плюс", смт.Комишани, код ЄДРПОУ 37959606) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (ФГ "Сокіл", с.Чулаківка, код ЄДРПОУ 14135494) 50226грн. 78коп., у тому числі 46047грн. 50коп. основного боргу за товар, відвантажений на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №12 від 06.04.2012р., 3425 грн. 18коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 69грн. 07коп. інфляційних нарахувань та 685грн. 03коп. річних за прострочення боржником грошового зобов'язання.

Позивач також просить суд покласти на відповідача 2000 грн. вартості послуг юриста, пов'язаних із правовою допомогою по складанню позовної заяви, посилаючись на те, що ця сума є складовою судових витрат.

Позов обгрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині проведення повної та своєчасної оплати вартості одержаного товару.

З посиланням на положення ч.4 ст.22 ГПК України позивач письмовою заявою від 23.04.2013р. зменшив заявлену до стягнення суму основного боргу на 9987грн. 30коп., в зв'язку з чим борг відповідача за товар становить 36 060 грн. 20коп., залишивши решту заявлених вимог без змін.

Заяву мотивовано частковим поверненням товару згідно накладної №1 від 16.04.2013р.

Подану заяву розглянуто, задоволено і залучено до матеріалів справи.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав з врахуванням зменшеної суми позову і вартості повернутого товару.

Щодо стягнення пені та вартості правової допомоги, то їх сплата не передбачена домовленістю сторін та умовами договору, в зв'язку з чим в цій частині позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №12 від 06.04.2012р. позивач зобов'язався відвантажити відповідачу товар (засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіннєвий матеріал) у асортименті, кількості та за ціною, визначених окремо на кожну партію у додатках або видаткових накладних, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар і провести його оплату у порядку і строки, передбачені умовами договору, (а.с.15-16)

У додатку №2 від 16.05.2012р. який є невід'ємною частиною договору, сторони визначили кількість і ціну підлягаючого до відвантаження товару, а також встановили кінцевий строк його оплати - 01.09.2012р. (а.с.17)

На підставі витратних накладних №41 від 18.05.2012р. та 317 від 18.04.2012р. позивач відвантажив відповідачу товар, відповідно на 6986грн. 33 коп. та 39061грн. 50коп., всього на 46047грн. 83коп., що свідчить про виконання позивачем взятих за договором зобов'язань. (а.с.18)

Витратні накладні містять усі передбачені вимогами закону реквізити, засвідчені підписами уповноважених представників продавця і покупця, а також скріплені їх печатками.

Відповідач у встановлені умовами договору строки оплату товару не провів, що змусило позивача звернутись до ФГ "Сокіл" з претензією №17 від 15.11.2012р. щодо виконання договірних зобов'язань та проведення оплати товару, факт відправлення і одержання якої боржником підтверджений наданими в матеріали справи фіскальним чеком та повідомленням Укрпошти форми 119. (а.с.19-20)

На дату вирішення спору борг відповідача, з урахуванням частини повернутого товару і зменшення в зв'язку з цим позовної вимоги в частині стягнення основного боргу, складає 36060грн. 20коп.

У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання по своєчасній оплаті товару позивач на підставі ч.1 ст.530, ст.610, ч.1 ст.612, ч.2 ст.625 ЦК України перерахував борг із застосуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції, а також нарахував 3% річних від простроченої суми за період прострочки.

Згідно наданих розрахунків розмір завданих інфляцією збитків за період прострочки з 01.09.2012р. по 01.03.2013р. становить 69грн. 07коп., нарахованих з цей же період річних - 685грн. 03коп. (а.с.11-12)

Розрахунку річних та інфляційних нарахувань судом досліджено і перевірено, проведені з дотриманням вимог чинного законодавства.

З посиланням на правові норми частин 6 статей 231 та 232 ГК України позивач також нарахував відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 3425грн. 18коп. пені, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми, що діяла протягом періоду прострочки - з 01.09.2012р. по 01.03.2013р., яку також просить суд стягнути на його користь, поряд з сумами основного боргу, річних та інфляційних нарахувань.

Доказів погашення боргу відповідач суду не надав.

Зважаючи на викладене, враховуючи положення ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, ст.610, ч.1 ст.611. ч.2 ст.625, ст.655 ЦК України, ст.193 ГК України, суд визнав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 36060грн. 20коп. основного боргу, 69грн. 07коп. інфляційних нарахувань та 685грн. 03коп. річних, всього 46801грн. 60коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 3425грн. 18коп. відмовляється, оскільки її оплата не передбачена умовами договору.

Нарахована позивачем пеня є господарсько-правовою санкцією, яка застосовується за правопорушення господарських правовідносин, отже, на підставі ч.4 ст.217 ГК України, їх застосування здійснюється за ініціативою (домовленістю) учасників господарських відносин.

В укладеному між сторонами договорі купівлі-продажу 312 від 06.04.2012р. між його учасниками відсутня домовленість (умова) щодо уплати пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відтак, її нарахування лише з посиланням на приписи ч.6 ст.231 та ч.2 ст.232 ГК України за відсутності такої домовленості у договорі є безпідставною.

Не можуть бути покладені на відповідача і сплачені позивачем ПП Рясці Б.В. 2000грн. вартості послуг по правовій допомозі, яку було надано на підставі укладеного між сторонами договору від 01.03.2013р., які пов'язані з підготовкою та подачею позову та які позивач помилково відносить до складу судових витрат.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат , пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України " до інших витрат у розумінні статті 44 відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст.30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Сплачені ПП "Дукат-Плюс" 2000грн. не входять до складу судових витрат, а є збитками в розумінні ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України, а отже, їх стягнення має проводитись у встановленому законом порядку.

Витрати по оплаті судового збору в сумі 1365грн. 90коп. пропорційно задоволеним вимогам покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до розгляду в господарському суді.

Позивачу не повертається судовий збір по зменшеній сумі позову, оскільки його сплачено за мінімальною ставкою, встановленою Законом України "Про судовий збір" для позовів майнового характеру.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 36060грн. 20коп.

2. Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Сокіл", Херсонська область, Голопристанський район, с.Чукалівка, вул.Калініна, 16-а, код ЄДРПОУ 14135494, р.рахунок 26003052301070 ХФ КБ "Приватбанк", МФО 352479, на користь приватного підприємства "Дукат-Плюс", м.Херсон, смт.Камишани, вул.Радянська, 95-а, код ЄДРПОУ 37959606, р.рахунок 26001060820619 в ХФ ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 352479, 36060грн. 20коп. основного боргу, 69грн. 07коп. інфляційних нарахувань, 685грн. 03коп. річних та 1365грн. 90коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Повне рішення складено 24.04.2013р.

Суддя Н.О. Задорожна