Рішення

від 16.04.2013 по справі 917/316/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2013 р. Справа №917/316/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Агротехніка-Кобеляки", вул. Дружби, 1, м.Кобеляки

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство", вул. Дружби, 1, м.Кобеляки

про визнання недійсними рішень загальних зборів від 14.05.2008р. та від 09.06.2008р.

Суддя Мацко О.С.

Представники у засіданні (до і після перерви):

від позивача: Шендрик С.І.

від відповідача: Близнюк І.В.

від третьої особи 1 : Близнюк І.В.

від третьої особи 2: відсутні

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.00 год.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного тексту рішення (22.04.2013р.).

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів ТОВ "Ремонтне підприємство" від 14.05.2008р. та від 09.06.2008р. (у судовому засіданні 14.03.2013р. представник позивача пояснив, що маються на увазі два конкретні рішення загальних зборів товариства, прийняті 14.05.2008р. та 09.06.2008р., оформлені протоколами, копії яких додані до позовної заяви).

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, натомість просить застосувати строк позовної давності та у зв'язку з цим відмовити у задоволенні позовних вимог (заява від 16.04.2013 р. - у матеріалах справи).

Третя особа - 1 письмових пояснень не надала, заявою від 16.04.2013 р. також просить застосувати строк позовної давності (арк. справи 119-120).

Третя особа - 2 вимог попередньої ухвали суду не виконала, клопотанням від 19.04.2013 р. № 06-08/89 просить суд провести розгляд справи без участі її представника. Представники сторін і третьої особи - 1 не заперечують; суд задовольняє дане клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

ВАТ "Агротехніка" ( в подальшому відповідно до приписів Закону України «Про акціонерні товариства» змінено назву на ПАТ "Агротехніка", позивач) виступив засновником ТОВ «Ремонтне підприємство» (відповідач) з часткою у статутному фонді 46,04 відсотка, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

9 жовтня 2006 року позивача було виключено зі складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство", прийнято до складу засновників ТОВ "Ремонтне підприємство" ТОВ "Техмашкомплект" та передано останньому частку позивача, викладено статут ТОВ "Ремонтне підприємство" у новій редакції.

Рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 192/9-20-13/164 від 26.03.2009 року визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Ремонтне підприємство» від 9 жовтня 2006 року в частині примусового виключення ВАТ «Агротехніка» зі складу учасників ТОВ «Ремонтне підприємство», прийняття до складу засновників ТОВ «Ремонтне підприємство» ТОВ «Техмашкомплект» та передачу частки ТОВ «Техмашкомплект» в розмірі 46,04%; рішенням господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 року по справі № 18/451/12 визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Ремонтне підприємство» яке зазначено в п. 3 порядку денного протоколу від 09 жовтня 2006 року - про викладення статуту ТОВ «Ремонтне підприємство» в новій редакції та доручення директору ТОВ «Ремонтне підприємство» Білашу Е.І. проведення реєстрації змін статуту в новій редакції.

Вказані судові рішення набрали законної сили. Згідно ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.

Як вказує позивач, у січні 2013 року під час розгляду справи Полтавським окружним адміністративним судом № 2а-1670/7533/12 йому стало відомо про те, що 14 травня 2008 року загальними зборами засновників (учасників) ТОВ «Ремонтне підприємство» були прийняті рішення:

Про вирішення заяв учасників про вихід із складу учасників ( засновників) ТОВ «Ремонтне підприємство» та прийняття в зв'язку з цим статуту ТОВ «Ремонтне підприємство» в новій редакції;

Вирішено питання про збільшення частки ТОВ «Техмашкомплект» в зв'язку з виходом із складу учасників осіб, що подали заяви про вихід;

Крім того, рішенням позачергових загальних зборів ТОВ «Ремонтне підприємство» від 09 червня 2008 року було вирішено питання про затвердження статуту в новій редакції в зв'язку з отриманням інформації про смерть частини учасників ТОВ «Ремонтне підприємство».

На підставі вказаних рішень державним реєстратором Кобеляцької РДА було вчинено єдиний реєстраційний запис-4 від 02.12.2008 року за № 1 566 105 0006 000305, зазначений в довідці з ЄДР від 02.10.2012 року.

Після отримання довідки з ЄДР станом на 02.10.2012 року, позивачу стало відомо, що 18.05.2012 року за номером запису 1 566 999 0007 000305, скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням ( 1 566 105 0001 000305).

Проте на даний час у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновником ТОВ "Ремонтне підприємство" значиться ТОВ "Техмашкомплект" з часткою у статутному фонді 88,7885%.

Позивач вказує, що рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколами від 14.05.2008р. та від 09.06.2008р., прийняті з порушенням законодавства та установчих документів товариства (позивач не був повідомлений про проведення даних зборів та про порядок денний, збори проведені та рішення прийняті при відсутності кворуму) та порушують права та інтереси позивача як учасника ТОВ "Ремонтне підприємство" (зокрема, протиправно була збільшена частка ТОВ "Техмашкомплект" у статутному фонді відповідача, порушено право позивача на переважну купівлю частки).

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників "ТОВ "Ремонтне підприємство" від 14.05.2008р. та від 09.06.2008р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, скориставшись при цьому належним способом захисту, зокрема, наведеними в статті 16 ЦК України.

При вирішенні господарського спору суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Корпоративними правами, згідно ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У відповідності до ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України від 19.09.1991 р. № 1576-XII "Про господарські товариства" (зі змінами та доповненнями) учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ст. 89 Господарського кодексу України). Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 Цивільного кодексу України). Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі (ст. 143 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства, вирішення питання про придбання товариством частки учасника, виключення учасника із товариства, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю передбачений положеннями ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" ( у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), у відповідності до якої загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Відповідно до п.7.3.2 Статуту ТОВ "Ремонтне підприємство" (у редакції, що діяла на момент проведення спірних зборів) повідомлення про скликання загальних зборів учасників та про порядок денний цих зборів здійснює ініціатор зборів не пізніше як за 15 днів до скликання зборів шляхом персонального поштового повідомлення, або повідомлення телефонограмою чи відомими учаснику засобами електронного зв'язку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вважав на час проведення оспорюваних зборів позивача учасником ТОВ "Ремонтне підприємство", тому жодних повідомлень про проведення загальних зборів учасників йому не направлялося.

За приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Наведена норма закону вказує на те, що обов'язковою умовою дійсності повідомлення про скликання загальних зборів товариства є одночасна наявність в такому повідомленні інформації як про час і місце проведення зборів, так і інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність будь-якої з вказаних складових у повідомленні про проведення загальних зборів, як і відсутність самого повідомлення, автоматично призводить до недійсності рішень, прийнятих на зборах у разі їх проведення та наступного оскарження. Вказана позиція висловлена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 26.05.2010р. по справі №13/79.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 - п. 19, п. 21 Постанови від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При вирішенні питання про визнання недійсними рішення загальних зборів слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до пункту 2.16 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", господарським судам у вирішенні спорів зі справ про визнання недійсними рішень загальних зборів за позовами акціонерів, яких не було повідомлено про проведення загальних зборів, необхідно давати оцінку всіх обставин справи в їх сукупності та з'ясовувати, чи порушує оспорюване рішення права та охоронювані законом інтереси позивача. Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні відповідних вимог тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами акціонерів рішень, оскільки вплив акціонера на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття зборами учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" оспорюваних позивачем рішень останній фактично був учасником товариства з часткою у статутному фонді 46,04%, проте не вбачається факту повідомлення позивача про дату проведення загальних зборів товариства, що відбулися 14.05.2008р. та 09.06.2008р. та інформацію щодо порядку денного. Відповідач жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та підтверджували факт повідомлення позивача про дату проведення загальних зборів товариства та інформацію щодо порядку денного, суду не надав.

З огляду на суб'єктний склад загальних зборів, кількість голосів учасників, обставини, з приводу яких вони проводились, питань, які були вирішені на них, суд приходить до висновку, що допущені під час скликання загальних зборів порушення позбавили позивача можливості підготуватися до загальних зборів учасників товариства, взяти в них участь, висловити свою позицію щодо питань порядку денного та вплинути на результати голосування. Крім того, загальні збори учасників проведені з прийняттям рішень за відсутності кворуму.

Як зазначалося вище, відповідач подав суду заяву про застосування позовної давності, у обґрунтування якої зазначає, що починаючи з 24.06.2009 р. позивач міг дізнатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила, та про наявність оспорюваних рішень загальних зборів. Посилання відповідача на пропуск строку позовної давності суд вважає помилковими з наступних підстав:

По-перше, суд погоджується з запереченнями позивача проти даної заяви, які зводяться до того, що позивач не має доступу до матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Ремонтне підприємство", оскільки, всупереч наведеним судовим рішенням, що набрали законної сили, позивач не значиться засновником (учасником) товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і саме з метою усунення даних протиріч останній звернувся до суду з даним позовом. Згідно ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", право доступу до документів, які знаходяться у відповідній реєстраційній справі, мають засновники (учасники) юридичної особи, фізична особа - підприємець, а також уповноважені ними особи та особи, які згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, на підставі письмової заяви та працівники контролюючих і правоохоронних органів на підставі відповідного письмового запиту, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, що визначені законом.

По-друге, в силу ст.267 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 100 ЦК України право участі у товаристві належить до категорії особистих немайнових прав.

В силу ст.ст.88, 167 ГК України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства", під корпоративними правами розуміється, поміж іншим, право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, яке відповідно до чинного законодавства реалізується, у т.ч. через участь у зборах товариства.

Оскільки позивачем у даній справі не заявляються майнові вимоги прав учасника товариства, які передбачені ст.10 Закону України "Про господарські товариства", як то право на отримання частки прибутку (дивідендів), стягнення вартості належної позивачу частки майна у статутному фонді, майнового внеску, які б носили економічний зміст та визначалися у грошовому еквіваленті, а право на участь у товаристві не має економічного змісту, то на заявлені у даній справі позовні вимоги позовна давність не поширюється. Аналогічна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Вищого господарського суду України від 20.01.2011 року у справі № 38/29-10, від 02.02.2011 року у справі № 11/111-10, від 07.12.2010 року у справі № 9/110(2010), від 21.06.2011 року у справі №К7/213-10, від 17.02.2011 року у справі № 19/99(24/72), від 21.03.2012р. у справі №5002-11/3248.1-2011(5002-28/3248.1-2011), від 18.03.2013р. у справі №7/5005/8730/2012 та ін.

Розглядаючи заяву третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд зазначає наступне: відповідно до ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 ГПК передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно зі пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідач жодних заперечень проти позову, які б спростували заявлені позовні вимоги, не надав, фактично його заперечення звелися до заяви про застосування позовної давності.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог, які знаходяться у матеріалах справи. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд враховує приписи п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України", відповідно до яких якщо у позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. При поданні даного позову позивачем оплачена одна вимога немайнового характеру, у зв'язку з чим достягненню з позивача до державного бюджету України підлягає 1147,00 грн. судового збору.

Витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,35, 43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Ремонтне підприємство", оформлене протоколом від 14.05.2008 р.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Ремонтне підприємство", оформлене протоколом від 09.06.2008р.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Агротехніка Кобеляки" (вул. Дружби, 1, м. Кобеляки, код 03757198, інші реквізити невідомі) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" (вул. Дружби, 1, м. Кобеляки, код 32115230, р/р 26007055234777 в КБ "Приватбанк", МФО 331041) на користь Публічного акціонерного товариства "Агротехніка-Кобеляки" (вул. Дружби, 1, м. Кобеляки, 39200, код 03757198, інші реквізити невідомі ) - 2294,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2013р.

Суддя Мацко О.С.