Постанова
від 11.04.2013 по справі 805/3318/13-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р. Справа №805/3318/13

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кошкош О.О.

при секретарі Яковецькій О.В.

за участю представника позивача Єрмак Л.Б.

представників відповідача Захарчука В.П., Лапшенкова Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Сервій-Ойл» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позову зазначає, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» за період: вересень-грудень 2009 року, січень-квітень, червень 2010 року на підставі акту № 50/22-5/33200362 від 06.02.2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000011502 від 27.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 306568 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 75642 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000031502 від 27.03.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 509173 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 127293,25 грн. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями та вказує, що за угодами, укладеними позивачем із зазначеними підприємствами, позивач придбавав товари відповідно до своєї господарської діяльності. Поставка товару позивачу підтверджена первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними.

Позивач просить визнати недійсним податкові повідомлення-рішення № 0000011502 від 27.03.2013 року та № 0000031502 від 27.03.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що в ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донстрансторг» укладено договір купівлі-продажу товару, разом з тим, ніяких додатків, специфікацій, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, переліків до даного договору під час проведення перевірки не були надані. Тобто, вважає, що документи, які підтверджують факт отримання (перевезення) товарів, не існує. Крім того, згідно з відомостями, отриманими від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» відсутні основні фонди, транспортні засоби.

До того ж, за фактом створення невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпопторг 09» порушена кримінальна справ.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про наявність умислу у сторін угоди щодо укладення її з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільству, шляхом безпідставного одержання коштів з Державного бюджету України. Просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Сервіс-Ойл» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.10.2004 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33200362, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Відповідач Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» за період: вересень-грудень 2009 року, січень-квітень, червень 2010 року, за результатами якої був складений акт № 50/22-5/33200362 від 06.02.2013 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження задекларованої суми податку на прибуток в загальному розмірі 634504 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження задекларованої суми податку на додану вартість на загальну суму 507603 грн. (а.с. 22-32 т.1).

На підставі даного акту 27 лютого 2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011502 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 383210 грн., в тому числі за основним платежем - 306568 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76642 грн. (а.с. 34 т.1) та податкове повідомлення-рішення № 000031502 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 636466,25 грн., в тому числі за основним платежем - 509173 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 127293,25 грн. (а.с. 35 т.1).

Суд вважає зазначені рішення суб'єкта владних повноважень протиправним з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.08.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» укладений договір купівлі-продажу паливно-мастильні матеріали в асортименті, товари господарського призначення, товари промислового призначення тощо (а.с.39 т. 1) та додаткову угоду від 04.06.2010 року (а.с.40 т.1).

Відповідно до договору, оплата товару здійснюється шляхом без рахункових рахунків, загальна сума договору визначається на підставі виставлених рахунків Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» з урахуванням податку на додану вартість. Строк дії договору до 31.12.2010 року.

На виконання договору у вересні-грудні 2009 року, січні-квітні, червні 2010 року здійсненні поставки позивачу товару - керосин, агрегати, пики, різного виду масел, бензину. Виконання договорів обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом.

Так, надання зазначених послуг підтверджується податковою та розхідною накладною № 020914 від 02.09.2009 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу масла М14В2 та масла МГЕ-46В на суму 43123,32 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7187,22 грн. та рахунком б/н від 02.09.2009 року на суму 43123,32 грн. (а.с.41 т.1);

податковою та розхідною накладною № 160911 від 16.09.2009 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу масла М14В2 та масла И-20 на суму 30720 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5120 грн. та рахунком б/н від 16.09.2009 року на суму 30720 грн. (а.с.42 т.1);

податковою та розхідною накладною № 220915 від 22.09.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу масла М14В2 та масла И-40А на суму 30930 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5155 грн. та рахунком б/н від 22.09.2009 року на суму 30930 грн. (а.с.43 т.1); податковою та розхідною накладною № 011014 від 01.10.2009 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 56084,16 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9347,36 грн. та рахунком б/н від 01.10.2009 року на суму 56084,16 грн. (а.с.44 т.1); податковою та розхідною накладною № 1301013 від 13.10.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 112193,14 грн., в тому числі податок на додану вартість - 18698,86 грн. та рахунком б/н від 13.10.2009 року на суму 112193,14 грн. (а.с.45 т.1); податковою та розхідною накладною № 271006 від 27.10.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу Агрегату 1В20/10 на суму 23280 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3880 грн. та рахунком б/н від 27.10.2009 року на суму 23280грн. (а.с.46 т.1); податковою та розхідною накладною № 271007 від 27.10.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 32176,32 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5362,72 грн. та рахунком б/н від 27.10.2009 року на суму 32176,32 грн. (а.с.47 т.1); податковою та розхідною накладною № 061114 від 06.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу масла И-20 на суму 27280,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 4636,80 грн. (а.с.48 т.1); податковою та розхідною накладною № 091122 від 09.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 70438,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 11739,76 грн. (а.с.49 т.1); податковою та розхідною накладною № 161113 від 16.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 33221,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5536,96 грн. (а.с.50 т.1); податковою та розхідною накладною № 241115 від 24.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 31711,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5285,28 грн. (а.с.51 т.1); податковою та розхідною накладною № 261114 від 26.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу пики на суму 648 грн., в тому числі податок на додану вартість - 108 грн. (а.с.52 т.1); податковою та розхідною накладною № 011254 від 01.12.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 31653,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5275,60 грн. (а.с.53 т.1); податковою та розхідною накладною № 081227 від 08.12.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 69079,50 грн., в тому числі податок на додану вартість - 11513,25 грн. (а.с.54 т.1); податковою та розхідною накладною № 151227 від 15.12.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 6960 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1160 грн. (а.с.55 т.1); податковою та розхідною накладною № 110116 від 11.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 31711,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5285,28 грн. (а.с.56 т.1); податковою та розхідною накладною № 180108 від 18.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 117408,72 грн., в тому числі податок на додану вартість - 19568,12 грн. (а.с.57 т.1); податковою та розхідною накладною № 200105 від 20.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 124101,12 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20683,52 грн. (а.с.58 т.1); податковою та розхідною накладною № 250109 від 25.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосин на суму 179459,28 грн., в тому числі податок на додану вартість - 29909,88 грн. (а.с.59 т.1); податковою та розхідною накладною № 260131 від 28.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 115932,96 грн., в тому числі податок на додану вартість - 19322,16 грн. (а.с.60 т.1); податковою та розхідною накладною № 280108 від 28.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 36009,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6001,60 грн. (а.с.61 т.1); податковою та розхідною накладною № 010221 від 01.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 123667,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20611,20 грн. (а.с.62 т.1); податковою та розхідною накладною № 050210 від 05.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 61833,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10305,60 грн. (а.с.63 т.1); податковою та розхідною накладною № 050209 від 05.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 36009,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6001,60 грн. (а.с.64 т.1); податковою та розхідною накладною № 120214 від 12.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 31653,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5275,60 грн. (а.с.65 т.1); податковою та розхідною накладною № 160204 від 16.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 115527,30 грн., в тому числі податок на додану вартість - 19254,60 грн. (а.с.66 т.1); податковою та розхідною накладною № 020313 від 02.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 123694,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20613,76 грн. (а.с.67 т.1); податковою та розхідною накладною № 100309 від 10.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 36009,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6001,60 грн. (а.с.68 т.1); податковою та розхідною накладною № 150313 від 15.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 123694,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20613,76 грн. (а.с.69 т.1); податковою та розхідною накладною № 150312 від 15.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу масла М10ДМ на суму 40530 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6755 грн. (а.с.70 т.1); податковою та розхідною накладною № 220309 від 22.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 32815,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5469,20 грн. (а.с.71 т.1); податковою та розхідною накладною № 290307 від 29.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 123694,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20615,76 грн. (а.с.72 т.1); податковою та розхідною накладною № 070408 від 07.04.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 144273,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 24045,60 грн. (а.с.74 т.1); податковою та розхідною накладною № 130409 від 13.04.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 72406,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 12067,73 грн. (а.с.74 т.1); податковою та розхідною накладною № 190407 від 19.04.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 157258,64 грн., в тому числі податок на додану вартість - 26209,77 грн. (а.с.75 т.1); податковою та розхідною накладною № 280404 від 28.04.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 32815,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5469,20 грн. (а.с.76 т.1).

Підтвердження проведення грошових коштів вбачається з реєстру сплачених платіжних документів Донецької облдирекції «Рейфайзен Банк Аваль» від клієнта ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» (а.с.77-86 т.1).

Як встановлено в ході перевірки, так й в судовому засіданні, згідно з актом звірки розрахунків, заборгованості між позивачем та ТОВ «Донтрансторг» не значиться.

Як вказано в акті перевірки та підтримано представниками податкового органу в судовому засіданні, у податкових накладних № 011254 від 01.12.2009 року та № 011255 від 01.12.2009 року містяться суперечливі дані, а саме в реквізитах покупця (позивача) вказане свідоцтво платника податку на додану вартість № 100256327, яке видано 03.12.2009 року. Враховуючи, що дата виписки податкових накладних 01.12.2009 року із зазначенням свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100256327 від 03.12.2009 року, перевіркою встановлено неможливість фактичного укладення цих податкових накладних.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, враховуючи наступне.

Як вбачається із вказаних податкових накладних, при їх оформленні та заповненні, сторонами господарської операції вносились дані щодо покупця та продавця. Так, в накладній вказані назва платника податку, індивідуальний податковий номер та місцезнаходження платників податку, тобто реквізити підприємств вказані відповідно до наказу ДПА України від 30.05.1997 року (зі змінами та доповненнями).

Таким чином, із вказаних накладних вбачається, коли, за яким договором та якими саме підприємствами здійснена господарська операція, тому суд вважає, що зазначення номера платника податку, яке було отримано ним після оформлення цієї податкової накладної, є орфографічною помилкою.

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем отримані послуги за нікчемним правочином з ТОВ «Донтрасторг».

Так, на думку контролюючого органу, позивачем завищені задекларовані суми валових витрат на загальну суму 2538015 грн., у тому числі по деклараціях: за ІІІ квартал 2009 року в сумі 87311 грн.; за IVквартал 2009 року на суму 414013 грн.; за І квартал 2010 року на суму 1211461 грн., за ІІ квартал 2010 року на суму 825230 грн., внаслідок чого занижено задекларовану суму податку на прибуток всього у розмірі 634504 грн.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» є, зокрема роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. З метою одержання прибутку позивачем була укладена угода з ТОВ «Донтрасторг», за якою позивач придбав у цього підприємства товари (різни види пального).

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати позивача з отримання послуг від ТОВ «Донтрасторг» у вересні-грудні 2009 року, січні-квітні, червні 2010 року є валовими витратами, оскільки ці витрати були здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також суд вважає, що ці витрати повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме податкові та розрахункові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаним договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують виконання договору з ТОВ «Донтрасторг», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування у зв'язку з тим, що угода з надання послуг механізмів має ознаки нікчемності. Відповідач при цьому вказує, що відповідно до наданої до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька податкової звітності, у Товариства аз обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» відсутні власні транспорті засоби, тобто товариство не має можливості здійснити транспортування придбаного товару власними силами, а саме: на протязі 2009 року, 2010 року підприємство не було платником збору з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища. Відповідно до отриманої від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби акту перевірки по контрагенту ТОВ «Донтраснторг», у вказаного підприємства також відсутні основні фонди, транспортні засоби, що використовуються у фінансово-господарській діяльності, отже ТОВ «Донтрансторг» фактично не міг здійснити перевезення товару.

Ці обставини, на думку податкового органу, вказують на те, що господарська угода, укладена позивачем з ТОВ «Донтраснторг» не спричинила реального настання правових наслідків.

На час виконання договору між позивачем та ТОВ «Донтраснторг» (вересень-грудень 2009 року, січень-квітень, червень 2010 року) ТОВ «Донтраснторг» здійснювало господарську діяльність, не було визнане банкрутом, не було ліквідоване, було платником податку на додану вартість.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «Донтраснторг» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, оскільки у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували ці доводи.

Відповідно до акту перевірки, СУ ПМ ДПС у Донецькій області порушена кримінальна справа № 75-11-05-115/2 від 03.06.2011 року за фактом створення (придбання) невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг» ТОВ «Укропторг 09» за ознаками злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, постанову про порушення кримінальної справи не можна вважати підставою для висновку про неправомірність формування валових витрат та внесення ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» до складу податкового кредиту сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Додатково суд зазначає, що договором від 01.08.2009 року передбачені умови поставки товару як самовивіз транспортом покупця (ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» доставка транспортом продавця ТОВ «Донтраснторг».

Вимоги податкового обліку на момент здійснення господарських операцій не передбачали обов'язковість товарно-транспортних накладних з метою підтвердження витрат. Суд вважає, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних вказує лише на дотримання правил перевозу товару автомобільними транспортами, що ніяк не пов'язано з податковим обліком.

Крім того, приймаючи до уваги, що паливно-мастильна продукція приймалась за усною домовленістю сторін (відповідно до договору) на території покупця, то у ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» відсутні обов'язки вимогати у перевізника ТОВ «Донтраснторг» товарно-транспорті накладні.

Також, слід зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Аналогічна думка встановлена Вищім адміністративним судом України в рішенні по справі № к/9991/16335/12

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 п.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення задекларованої суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 507,603 грн. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем отримані послуги за нікчемним правочином з ТОВ «Донтраснторг».

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який регулює податкові правовідносини, починаючи з 01.01.2011 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено вище, судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» є надання, зокрема роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. З метою одержання прибутку позивачем була укладена угода з ТОВ «Донтраснторг», за якою позивач придбав у цього підприємства товари різного виду палива, які були в подальшому використані у оподаткованих операціях у межах власної господарської діяльності.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, витрати позивача з отримання товару від ТОВ «Донтраснторг» є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 цього кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні, видані ТОВ «Донтраснторг» позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл».

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не приймає до уваги доводи органу державної податкової служби щодо не підтвердження в ході перевірки факту отримання (перевезення) товарів товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, документами на зберігання товару, журналу реєстрації довіреностей, тобто факту отримання продукції позивачем від ТОВ «Донтраснторг».

Як зазначалось вище, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо обов'язкової сертифікації нафтопродуктів, виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 р. N 28, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N 466/10746, в пункті 27 значиться продукція «нафтопродукти».

Підпунктом 6.4.1 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 р. N 271/121, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 р. за N 762/14029) встановлено, що нафту та/або нафтопродукт відпускають споживачам лише після підтвердження випробувальною лабораторією їх відповідності вимогам нормативних документів і наявності паспорта якості на нафту та/або нафтопродукт, що міститься в конкретному резервуарі.

Пунктом 5.6 Інструкції встановлено, що згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою N 11-НК.

Разом з тим, в пункті 4.1.1 цієї інструкції зазначено, що під час приймання-здавання нафти або нафтопродуктів із транспортних засобів (до зливання) проводить лабораторні випробування на відповідність продукції сертифікату та паспорту якості, наданої виробником вказаної продукції.

Тобто, законодавством передбачено, що сертифікація нафто продукції здійснюється виробником вказаної продукції, якій і надає сертифікат та паспорт якості. В свою чергу, сертифікат та паспорт якості надаються кінцевому споживачу. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» не є виробником, кінцевим споживачем, не здійснює роздрібну торгівлю цієї продукції та не здійснює зливання нафтопродуктів.

Як встановлено в судовому засіданні та не оспорювалось сторонами по справі, в подальшому усі придбані у ТОВ «Донтраснторг» товари (нафтопродукти) позивачем були реалізовані, що підтверджується податковими та розхідними накладними (а.с.75-125 т.2).

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкового зобов'язання прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного. Позивач просить визнати протиправним та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення. Правовим наслідком скасування правового акту індивідуальної дії є втрати чинності таким актом з часу набрання законної сили відповідного судового рішення. Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість невідповідність податкових повідомлень-рішень вимогам закону, суд, задовольняючи вимоги позивача, скасовує оскаржувані рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов та скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 27.02.2013 року № 0000011502.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 27.02.2013 року № 0000031502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» (ЕДРПОУ 33200362) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 грн.

Повний текст постанови виготовлений 16 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.

СудДонецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.04.2013
Оприлюднено25.04.2013
Номер документу30874276
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —805/3318/13-а

Ухвала від 28.05.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 30.04.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 28.05.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Ухвала від 30.04.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Казначеєв Е.Г.

Постанова від 11.04.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кошкош О.О.

Постанова від 11.04.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кошкош О.О.

Ухвала від 18.03.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кошкош О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні