Ухвала

від 28.05.2013 по справі 805/3318/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року справа №805/3318/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Братченко О.В., представника позивача Єрмак Л.Б., за довіреністю від 01.02.2013 року, представника відповідача Захарчука В.П., за довіреністю від 18.09.2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 р. у справі № 805/3318/13-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" Сервіс-Ойл" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Сервій-Ойл» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000011502 від 27.03.2013 року та № 0000031502 від 27.03.2013 року

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 27.02.2013 року № 0000011502 та від 27.02.2013 року № 0000031502, стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам, щодо реальності господарських операцій, не враховані обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, надав письмові заперечення, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Сервіс-Ойл» зареєстровано як юридична особа, діє на підставі статуту, перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість. (а.с.13-20 т.1)

На підставі наказу №99 від 01.02.2013 року та повідомлення № 46 від 01.02.2013 року виданих Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби та листа ДПІ у Київському районі м. Донецька від 28.08.2010 року №3337/7/22-4 та згідно п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» за період: вересень-грудень 2009 року, січень-квітень, червень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 50/22-5/33200362 від 06.02.2013 року. Відповідно до висновку перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження задекларованої суми податку на прибуток в загальному розмірі 634504 грн. та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження задекларованої суми податку на додану вартість на загальну суму 507603 грн. (а.с. 22-32 т.1).

На підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011502 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 383210 грн., в тому числі за основним платежем - 306568 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76642 грн. (а.с. 34 т.1) та податкове повідомлення-рішення № 000031502 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 636466,25 грн., в тому числі за основним платежем - 509173 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 127293,25 грн. (а.с. 35 т.1).

Відповідно до матеріалів справи в період здійснення правовідносин між позивачем та контрагентом, повинні застосовуватись норми Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.2004 року (які втратили чинність з 01.01.2011 року)

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (який був чинний на момент спірних правовідносин) (далі Закон 168/97-ВР) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому п.п.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 01.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» укладений договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів в асортименті, товарів господарського призначення, товарів промислового призначення тощо (а.с.39 т. 1).

04.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» було укладено додаткову угоду к договору від 01.08.2009 року (а.с.40 т.1).

Відповідно до договору, оплата товару здійснюється шляхом безготівкових розрахунків, загальна сума договору визначається на підставі виставлених рахунків Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» з урахуванням податку на додану вартість. Строк дії договору до 31.12.2010 року.

Договором від 01.08.2009 року передбачені умови поставки товару, як самовивіз транспортом покупця ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» доставка транспортом продавця ТОВ «Донтраснторг».

На виконання договору у вересні-грудні 2009 року, січні-квітні, червні 2010 року здійсненні поставки позивачу товару - керосин, агрегати, пики, різного виду масел, бензину.

Виконання договору підтверджується первинними документами. Так, надання зазначених послуг підтверджується податковою та розхідною накладною № 020914 від 02.09.2009 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу масла М14В2 та масла МГЕ-46В на суму 43123,32 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7187,22 грн. та рахунком б/н від 02.09.2009 року на суму 43123,32 грн. (а.с.41 т.1); податковою та розхідною накладною № 160911 від 16.09.2009 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу масла М14В2 та масла И-20 на суму 30720 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5120 грн. та рахунком б/н від 16.09.2009 року на суму 30720 грн. (а.с.42 т.1); податковою та розхідною накладною № 220915 від 22.09.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу масла М14В2 та масла И-40А на суму 30930 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5155 грн. та рахунком б/н від 22.09.2009 року на суму 30930 грн. (а.с.43 т.1); податковою та розхідною накладною № 011014 від 01.10.2009 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 56084,16 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9347,36 грн. та рахунком б/н від 01.10.2009 року на суму 56084,16 грн. (а.с.44 т.1); податковою та розхідною накладною № 1301013 від 13.10.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 112193,14 грн., в тому числі податок на додану вартість - 18698,86 грн. та рахунком б/н від 13.10.2009 року на суму 112193,14 грн. (а.с.45 т.1); податковою та розхідною накладною № 271006 від 27.10.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу Агрегату 1В20/10 на суму 23280 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3880 грн. та рахунком б/н від 27.10.2009 року на суму 23280грн. (а.с.46 т.1); податковою та розхідною накладною № 271007 від 27.10.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 32176,32 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5362,72 грн. та рахунком б/н від 27.10.2009 року на суму 32176,32 грн. (а.с.47 т.1); податковою та розхідною накладною № 061114 від 06.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу масла И-20 на суму 27280,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 4636,80 грн. (а.с.48 т.1); податковою та розхідною накладною № 091122 від 09.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 70438,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 11739,76 грн. (а.с.49 т.1); податковою та розхідною накладною № 161113 від 16.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 33221,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5536,96 грн. (а.с.50 т.1); податковою та розхідною накладною № 241115 від 24.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 31711,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5285,28 грн. (а.с.51 т.1); податковою та розхідною накладною № 261114 від 26.11.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу пики на суму 648 грн., в тому числі податок на додану вартість - 108 грн. (а.с.52 т.1); податковою та розхідною накладною № 011254 від 01.12.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 31653,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5275,60 грн. (а.с.53 т.1); податковою та розхідною накладною № 081227 від 08.12.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 69079,50 грн., в тому числі податок на додану вартість - 11513,25 грн. (а.с.54 т.1); податковою та розхідною накладною № 151227 від 15.12.2009 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 6960 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1160 грн. (а.с.55 т.1); податковою та розхідною накладною № 110116 від 11.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 31711,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5285,28 грн. (а.с.56 т.1); податковою та розхідною накладною № 180108 від 18.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ «Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 117408,72 грн., в тому числі податок на додану вартість - 19568,12 грн. (а.с.57 т.1); податковою та розхідною накладною № 200105 від 20.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 124101,12 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20683,52 грн. (а.с.58 т.1); податковою та розхідною накладною № 250109 від 25.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосин на суму 179459,28 грн., в тому числі податок на додану вартість - 29909,88 грн. (а.с.59 т.1); податковою та розхідною накладною № 260131 від 28.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 115932,96 грн., в тому числі податок на додану вартість - 19322,16 грн. (а.с.60 т.1); податковою та розхідною накладною № 280108 від 28.01.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 36009,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6001,60 грн. (а.с.61 т.1); податковою та розхідною накладною № 010221 від 01.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 123667,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20611,20 грн. (а.с.62 т.1); податковою та розхідною накладною № 050210 від 05.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 61833,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10305,60 грн. (а.с.63 т.1); податковою та розхідною накладною № 050209 від 05.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 36009,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6001,60 грн. (а.с.64 т.1); податковою та розхідною накладною № 120214 від 12.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 31653,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5275,60 грн. (а.с.65 т.1); податковою та розхідною накладною № 160204 від 16.02.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 115527,30 грн., в тому числі податок на додану вартість - 19254,60 грн. (а.с.66 т.1); податковою та розхідною накладною № 020313 від 02.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 123694,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20613,76 грн. (а.с.67 т.1); податковою та розхідною накладною № 100309 від 10.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 36009,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6001,60 грн. (а.с.68 т.1); податковою та розхідною накладною № 150313 від 15.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 123694,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20613,76 грн. (а.с.69 т.1); податковою та розхідною накладною № 150312 від 15.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу масла М10ДМ на суму 40530 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6755 грн. (а.с.70 т.1); податковою та розхідною накладною № 220309 від 22.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 32815,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5469,20 грн. (а.с.71 т.1); податковою та розхідною накладною № 290307 від 29.03.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 123694,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 20615,76 грн. (а.с.72 т.1); податковою та розхідною накладною № 070408 від 07.04.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 144273,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 24045,60 грн. (а.с.74 т.1); податковою та розхідною накладною № 130409 від 13.04.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-92 на суму 72406,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 12067,73 грн. (а.с.74 т.1); податковою та розхідною накладною № 190407 від 19.04.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу керосину на суму 157258,64 грн., в тому числі податок на додану вартість - 26209,77 грн. (а.с.75 т.1); податковою та розхідною накладною № 280404 від 28.04.2010 року, виданою позивачу ТОВ Донтрансторг» щодо продажу бензину А-76 на суму 32815,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5469,20 грн. (а.с.76 т.1).

Проведення грошових коштів підтверджено реєстром сплачених платіжних документів Донецької облдирекції «Рейфайзен Банк Аваль» від клієнта ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» (а.с.77-86 т.1).

Основним видом діяльності ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» зокрема є роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, придбані за угода з ТОВ «Донтраснторг» товари різного виду палива, були в подальшому використані у оподаткованих операціях у межах власної господарської діяльності позивача. Реалізація придбаних товарів (нафтопродукти) у ТОВ «Донтраснторг» підтверджується податковими та розхідними накладними (а.с.75-125 т.2).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що наявний договір та складені на його виконання первинні документи, податкові накладні заповнені без порушень вимог діючого законодавства та є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарськими операціями з контрагентом.

Колегія суддів не приймає посилання відповідач на ненадання до перевірки позивачем документів щодо транспортування продукції(товарно-транспортні накладні), оскільки договором від 01.08.2009 року передбачені умови поставки товару як самовивіз транспортом покупця ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» а не доставка транспортом продавця ТОВ «Донтраснторг». Паливно-мастильна продукція приймалась за усною домовленістю сторін (відповідно до договору) на території покупця. Позивач не є кінцевим споживачем (покупцем) та за вимогами законодавства ТТН залишається у кінцевого покупця, та була передана кінцевому споживачу.

Вимоги податкового обліку на момент здійснення господарських операцій не передбачали обов'язковість товарно-транспортних накладних з метою підтвердження витрат.

Крім того, товарно-транспортні накладні не є документом податкового обліку, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних вказує лише на дотримання правил перевозу товару автомобільними транспортами, що ніяк не пов'язано з податковим обліком.

Посилання апелянта на Інструкцію № 81 безпідставні, оскільки зазначена інструкція втратила чинність на підставі Наказу міністерства палива та енергетики № 382/291/891/235/244 від 17.07.2008 року.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на відсутність сертифікатів відповідності та паспортів якості, що може свідчити про нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, виходячи з наступного.

Відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 р. N 28, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N 466/10746, в пункті 27 значиться продукція «нафтопродукти».

В пункті 4.1.1 цієї інструкції зазначено, що під час приймання-здавання нафти або нафтопродуктів із транспортних засобів (до зливання) проводить лабораторні випробування на відповідність продукції сертифікату та паспорту якості, наданої виробником вказаної продукції.

Підпунктом 6.4.1 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженонаказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 р. N 271/121, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 р. за N 762/14029) встановлено, що нафту та/або нафтопродукт відпускають споживачам лише після підтвердження випробувальною лабораторією їх відповідності вимогам нормативних документів і наявності паспорта якості на нафту та/або нафтопродукт, що міститься в конкретному резервуарі.

Пунктом 5.6 Інструкції встановлено, що згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою N 11-НК.

Тобто, законодавством передбачено, що сертифікація нафтопродукції здійснюється виробником вказаної продукції, якій і надає сертифікат та паспорт якості, кінцевому споживачу надаються сертифікат та паспорт якості.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» не є виробником, кінцевим споживачем, не здійснює роздрібну торгівлю цієї продукції та не здійснює зливання нафтопродуктів, тобто, позивач не є кінцевим споживачем, а тому вказані документи за вищезазначеними вимогами законодавства передані кінцевому споживачу та не можуть впливати на податковий облік.

Стосовно посилання відповідача в скарзі на відсутність документів щодо підтвердження фінансово-господарської діяльності між ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» та ДП «Красноармійське автотранспортне підприємство 11464» ВАТ «Донецькавтотранс», щодо продажу придбаних ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» товарів, колегія суддів зазначає, що відповідно до акту перевірки № 50/22-5/33200362 від 06.02.2013 року зазначені господарські операції та первинні документи не досліджувались відповідачем, доказів дослідження у ДП «Красноармійське автотранспортне підприємство 11464» ВАТ «Донецькавтотранс» первинних документів по господарським операціям відповідачем не надано.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що у ТОВ «Донтраснторг», відсутні основні фонди, транспортні засоби, трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності що використовуються у фінансово-господарській діяльності, оскільки відповідно до матеріалів справи, податковим органом не досліджувалися первинні документи фінансово-господарської діяльності контрагента по взаємовідносинам з позивачем.

Колегія суддів зазначає, що відсутні приписи які б вимагали від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів, як і те що відповідачем не доведено, що виконання господарських операцій по придбанню товару вимагало наявності певної кількості працівників у штаті контрагентів позивача. Тобто з вищевикладеного вбачається, що відповідачем не доведено недостатність працівників контрагента та відсутність інших умов для здійснення господарських операцій з позивачем.

Тобто, посилання відповідача на те, що у контрагента позивача відсутні працівники, складські приміщення, устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить акт перевірки, колегія суддів зазначає, що відсутність інформації про складські приміщення та виробничі потужності, не є достатнім свідченням неможливості виконання договорів, оскільки одні лише ці відомості не є достатнім доказом відсутності чи наявності будь-яких видів майна у суб'єкта господарювання.

Крім того, посилання відповідача на відсутність у позивача власних транспортних засобів також не приймається, оскільки відповідачем не доведено відсутність інших умов для здійснення перевезення товару за господарськими операцій контрагента з позивачем.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість», та нині діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Колегія суддів зазначає, що питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Акт перевірки контрагента позивача не можуть вважатися доказами нікчемності укладених договорів.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

На час виконання договору ТОВ «Донтраснторг» здійснювало господарську діяльність, не було визнано банкрутом, не було ліквідовано, було платником податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що факт здійснення господарських операцій та виконання умов договору між ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» та його контрагентом ТОВ «Донтраснторг», підтверджується вищенаведеними, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не зафіксовано неналежне оформлення позивачем податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, тобто вони складені відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином наявними в справі документами, підтверджується здійснення позивачем розрахунків за договором на всю суму.

Крім того, відповідно до пояснень представника позивач наданих в судовому засіданні, які не спростовувались представником відповідач, податковим органом вже здійснювалась комплексна документальна перевірка господарської діяльності позивача, в тому числі і зазначених господарських операцій з ТОВ «Донтраснторг», в ході якої порушень та невідповідності при складені первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом за вказаний період, відповідачем не було виявлено.

Вищезазначене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» та його контрагентом ТОВ «Донтраснторг», подальше використання у оподаткованих операціях у межах власної господарської діяльності, шляхом реалізації придбаних товарів.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання та накладеня штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, твердження відповідача в апеляційній скарзі про нікчемність вчинених позивачем правочину та той факт що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не знайшло свого підтвердження доказами та матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 р. у справі № 805/3318/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 р. у справі № 805/3318/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 30 травня 2013 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва