Ухвала

від 16.04.2013 по справі 10/247

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 10/247 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - Ільїна Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Управління Служби безпеки України у м. Києві про перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2013 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про здійснення судового контролю за виконанням постанови суду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення вимог заяви позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що за змістом частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль може бути встановлено під час прийняття постанови у справі, а вимоги, заявлені позивачем на підставі частини 9 статті 267 цього Кодексу є необґрунтованими.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Як убачається зі змісту заяви, поданої на підставі статті 267 КАС України, а саме її вимог, позивач просить ініціювати судовий контроль шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2008 року та зобов'язання відповідача (боржника) подати звіт про виконання постанови із встановленням строку на його подання.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції з розгляду даної заяви та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачені загальні та спеціальні способи судового контролю. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 267 даного Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом положень пункту 4 частини 1 статті 163, пункту 4 частини 1 статті 207 та пункту 4 частини 1 статті 232 Кодексу адміністративного судочинства України суди першої, апеляційної та касаційної інстанції наділені правом встановлення у резолютивній частині постанови обов'язку суб'єкта владних повноважень - відповідача подати до місцевого суду звіт про виконання судового рішення, за умови, що таке потребує вчинення певних дій.

Враховуючи нерозривність закріплених у Кодексі адміністративного судочинства України правил адміністративного судочинства та необхідність дотримуватись його вимог у їх взаємозв'язку, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення може бути встановлене лише під час прийняття постанови по справі.

Оскільки постановою, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 КАС України, є письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку, що вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про її виконання повинна заявлятись до постановлення рішення по суті позовних вимог.

У випадку звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд відмовляє у задоволенні такої.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 09.01.2013 року № 28/12/13-13.

З приводу вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2008 року, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до частини 9 статті 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Згідно абзацу 3 вказаної правової норми, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Як убачається зі змісту заяви позивача, органами виконавчої служби було відкрито провадження з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2008 року, яка набрала законної сили 23.08.2012 року. Крім того, на підтвердження вимог заяви, позивачем надано копії звернень до ГУПФУ в м. Києві та відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, у яких ОСОБА_2 заявляє про необхідність належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Зважаючи на приведені доводи позивача, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що такі не свідчать про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та порушення ним прав, свобод та інтересів позивача. Так само, яка і не підтверджується жодними доказами неправомірність проведеного позивачу перерахунку пенсії за період з 01.11.2006 року по 22.11.2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не зумовлюють скасування оскаржуваного рішення.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 267 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення .

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2013 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 22 квітня 2013 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М