Постанова

від 26.02.2009 по справі 3/374-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/374-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 лютого 2009 р.                                                                                    № 3/374-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоКочерової Н.О.

суддів:Мамонтової О.М.Черкащенка М.М.

розглянувшикасаційну скаргуДніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки

на постанову

у справі від 06.10.2008 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду№ 3/374-07 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"

доДніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки

простягнення 97709,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Попейко С.О. дов. від 31.12.2008 року

від відповідача: Шаповал М.Г. дов. № 1 від 05.01.2009 року

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" звернулося до господарського суду з позовом до Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки про стягнення 97709,52 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно укладеного між сторонами договору № 18с-/05 від 03.03.2005 року він надає відповідачу послуги з водовідведення та очищення госпобутових стоків в розмірі встановленого договором ліміту.

Згідно п.2.2 вказаного договору якість стічних вод повинна відповідати вимогам "Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України".

В червні 2007 року позивачем була відібрана проба для проведення аналізу якості стічних вод, про що було складено акт.

В результаті лабораторних досліджень встановлено факт перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в відібраній пробі, що свідчить про порушення п.2.2 договору, в зв'язку з чим відповідачу була нарахована плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій в розмірі 97709,52 грн., яку відповідач відмовляється оплачувати.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2007 року (суддя С.Г.Юзіков) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки 97709,52 грн. плати за скид понаднормованих забруднень та 1095,10 грн. судових витрат.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 року (судді: І.В.Тищик –головуючий, А.Є.Прокопенко, А.К.Дмитренко) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі Дніпропетровське обласне підприємство оптової торгівлі облспоживспілки просить рішення місцевого гомсподарського суду і постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України  вважає, що  касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.03.2005 року між відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" (виконавець) та Дніпропетровським обласним підприємством оптової торгівлі облспоживспілки (абонент) укладено договір №8с-/05 про  надання послуг з водовідведення та очищення госпобутових  стоків, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати послуги з водовідведення та очищення госпобутових стоків, у розмірі встановленого договором ліміту, а абонент зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги за затвердженими тарифами у строки, передбачені цим договором.

Згідно п.2.2 вказаного договору якість стічних вод повинна відповідати вимогам "Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" і додатку № 5 до даного договору.

Відповідно до п.2.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37, водоканали ( в даному випадку позивач) мають право:     

розробляти, погоджувати та представляти на затвердження виконавчим органам рад місцеві Правила приймання стічних вод підприємств, а також зміни і доповнення до них,

контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод Підприємств (в даному випадку відповідача),

пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання,

здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.

21.06.2007 року позивачем за участю предстанників відповідача були відібрані проби для проведення аналізу якості стічних вод, про що був складений акт відбору проб стічних вод. Лабораторними дослідженнями хіміко-бактеріологічної лабораторії біологічних споруд позивача було встановлено факт перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у відібраній пробі від 21.06.2007 року, а саме: завислі речовини –1540мг/дм.куб. (1540 г/м.куб.), що перевищує у 2,08 раз норми, встановлені Правилами (правилами встановлені завислі речовини –500 г/м.куб.); БСК –1 717,68мг/дм.куб. (1717,68г/м.куб.), що у 3,91 раз перевищує  встановлені норми вищевказаними правилами (БСК –350г/м.куб.); хлориди –6433,70 мг/дм.куб. (633,70г/м.куб.), що у 17,38 разів перевищує норми встановлені правилами (хлориди –350г/м.куб.).

Згідно п.7.5 договору №8с-/05 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах відповідач несе відповідальність згідно п.3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Судами також встановлено, що на підставі п.3 Інструкції відповідачеві нарахована плата у розмірі 97709,52 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій та у відповідності до п.7.10 Правил направлені копії актів про відбір проби, копії результатів аналізу стічних вод, а також претензія з розрахунком величини додаткової плати за скид стічних вод.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень  статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Як вказано в абзаці 3 п.1.3 Інструкції підприємства повинні повністю покрити всі витрати водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих правил приймання сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються підприємствами.

Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України також встановлено обо'язок підприємств оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників (абзац 3 п.2.4).

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій та вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний, обгрунтовно стягнули з відповідача 97709,52 грн. плати за скид понаднормованих забруднень.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наступним.

Як встановлено господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, місцеві правила приймання стічних вод підприємств до системи каналізації очисних споруд Придніпровської ТЕС –виробничого структурного підрозділу єдиного виробничо-господарського комплексу ВАТ"Дніпроенерго" розроблені позивачем та затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 4736 від 17.11.2005 року. Повідомлення відповідача про наявність вказаних правил та необхідність приведення у відповідність з ними умов укладеного між сторонами договору та отримання відповідачем вказаного повідомлення разом з проектом додаткової угоди про внесення відповідних змін до договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Посилання відповідача на недотримання порядку затвердження цих правил правильно не взято судами до уваги, оскільки ним не надано доказів визнання рішення № 4736 від 17.11.2005 року, якими затверджені Правила, недійсним. Разом з тим, враховуючи, що відповідач додаткову угоду до договору не підписав, розрахунок плати за скид понаднормованих забруднень зроблено виходячи з допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, допустимі величини яких значно більші порівняно з місцевими Правилами.

Протокол № 191 аналізу якості зворотної (стічної) води правильно визнаний судами неналежним доказом, оскільки, як зазначено в абзаці 3 п.7.1 Правил місця та періодичність відбору проб підприємствами мають бути погоджені з водоканалом, а в наданому відповідачем протоколі № 191 взагалі не відображено назви, місця та дати відбору проб для проведення аналізу якості стічних вод.

Посилання Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки на той факт, що на його балансі знаходиться насосна станція водовідведення з напірним колектором, яка збирає стічні води інших підприємств-субабонентів, в тому числі і ВАТ "Дніпропетровськриба" та ПП "Айсберг", у стічних водах яких також виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, не стосуються предмету даного спору, оскільки позивач має договірні відносини тільки з відповідачем, який в свою чергу, є відповідальним за якість стічних вод субабонентів, що скидають воду через його мережі.

Не відповідають дійсності також твердження відповідача стосовно неправильного розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок (т.1 а.с.62-63) відповідає встановленому в п.3 Інструкції порядку обчислення плати за скид стічних вод підприємств у системі каналізації населених пунктів.

Що стосується доводів стосовно того, що кількісні показники хлоридів та завислих речовин визначені лабораторією позивача поза атестованим діапазоном вимірюванням, слід зазначити наступне.

Як встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2008 року у справі № 9/108-08, в якій брали участь ті самі сторони та яка набрала законної сили, при проведення аналізу взяті проби води були розведені та відповідали атестованому діапазону вимірювання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.35 Господарського кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено в абзацах 2, 3 п.2.3 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України підприємства мають право перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого підприємства, виконані водоканалом та оскаржувати їх, а також мають право звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод підприємства.

Дніпропетровське обласне підприємство оптової торгівлі облспоживспілки скористалось наданим йому правом та звернулося до господарського суду з позовом, зокрема, про визнання неправомірними дій ВАТ "Дніпроенерго", пов'язаних із нарахування до сплати 97709,52 грн., однак постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2008 року у справі № 9/108-08 в позові відмовлено в зв'язку з недоведеністю та необгрунтованістю позовних вимог.

Наведене свідчить про те, що виносячи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд об'єктивно дослідив наявні матеріали і дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно залишив без змін рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника на порушення судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки залишити  без задоволення, а  постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 року у справі № 3/374-07 без змін.

Головуючий суддя                                                                      Н. Кочерова

Судді                                                                                                    О. Мамонтова

                                                                                                    М. Черкащенко