Постанова

від 17.04.2013 по справі 818/1515/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р. Справа № 818/1515/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Аторіної В.С.,

представника позивача - Погорєлова О.В.,

представника відповідача - Коваленко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1515/13-a

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-сфера"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-сфера" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2013 № 0000011500 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3 370, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 2 247 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 123, 50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 4 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-сфера" отримало податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної ДПІ від 30 січня 2013 року за № 0000011500, яке було складене на підставі акту № 1/10/15-042/35540423 від 15.01.2013р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Авто-сфера» (код 35540423) з питань достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.

Даним податковим повідомленням-рішенням було збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість суму 3 370,50 грн. (три тисячі триста сімдесят грн. 50 коп.).

У податковому повідомленні-рішенні та висновку акту перевірки встановлено, що ТОВ «Авто-сфера» порушило абз.а п. 185.1 ст 185, п.188.1 ст. 188, абз. а п. 198.1 ст 198, п. 198.3 ст. 198 та п. 200.1 .ст 200 Податкового кодексу України

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Вказав, що аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що для включення сум до складу валових витрат є необхідність підтвердження таких відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку; для включення сум до податкового кредиту такі суми мають бути підтверджені податковими накладними чи іншими документами.

Підставою для виявлення перевіркою порушень, що знайшли своє відображення в акті перевірки 1/10/15-042/35540423 від 15.01.2013р. та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішенняь, слугували висновки акту перевірки контрагента ТОВ «Авто-сфера», а саме ТОВ «КПІ-Трейдінг» з яких податковими органами зроблено висновки, що ТОВ «КПІ-Трейдінг» не мало необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, не мало технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже не здійснювало фінансово-господарську діяльність.

ТОВ «Авто-сфера» надала Сумській МДПІ копії первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «КПІ-Трейдінг», а саме: видаткової накладної № РН-0000973 від 30 вересня 2011р.; податкової накладної № 1244 від 30.09.2011р.; копію виписки банку про оплату вартості поставленого товару.

Що стосується твердження відповідача про ненадання документів, які б підтверджували транспортування куплених товарів, позивач зазначив, що ТОВ «Авто-сфера» не здійснювало доставку придбаного товару. Представник підприємства забрала його за адресою: м. Суми, вул. Прокоф'єва, 48, де раніше розташовувалося регіональне представництво фірми КПІ. Тому, підприємство не оформляло ніяких товарно-транспортних документів.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до наявних первинних бухгалтерських документів вбачається, що суб'єктами господарювання ТОВ «Авто-сфера» та ТОВ «КПІ-Трейдінг» зазначено всі реквізити та дотримано порядок складання документів, які обумовлені вимогами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88.

Податковий кредит ТОВ «Авто-сфера» за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку, як платники податку на додану вартість і їм, відповідно до законодавства, надано право на видачу податкових накладних.

Окрім того, невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення позивача як платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли позивачем виконано усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та маємо необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим та законним, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З 02.01.2013 по 06.01.2013 посадовими особами Сумської міжрайонної державної податкової інспекції проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Авто-сфера» (код 35540423) з питань достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.

За результатами перевірки складений акт від 15.01.2013 № 1/10/15-042/35540423 (а.с. 7-15).

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000011500, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість суму 3 370,50 грн., з яких за основним платежем - 2247,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1123,5 грн. (а.с. 6).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 15.01.2013 № 1/10/15-042/35540423 висновок відповідача про порушення позивачем вимог: абз. а п. 185.1 ст 185, п.188.1 ст. 188, абз. а п. 198.1 ст 198, п. 198.3 ст. 198 та п. 200.1 ст 200 Податкового кодексу України.

В основу вищевказаного висновку відповідача було покладено відомості з акту Сокирянської ОДПІ від 26.03.2012 №131/23-013/337715853 про результати позапланової перевірки суб'єкта господарювання TOB «КПІ-Трейдинг» (код ЄДРПОУ 37715853).

У висновках вказаного акту перевірки зазначається про відсутність у TOB «КПІ-Трейдинг» необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутність фінансово-господарської діяльності. Перевіркою встановлено безпідставне віднесення до складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість по операціях з реалізації товарно-матеріальних цінностей. Документально не підтверджено проведення операцій між ТОВ "Авто-Сфера" та ТОВ "КПІ-Трейдинг", що призвело до мінімізації податкових зобов'язань шляхом штучного створення податкового кредиту з ПДВ платником ТОВ "Авто-сфера".

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, письмового договору щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей між позивачем та ТОВ "КПІ-Трейдінг" не укладалось.

Для підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано копії: видаткової накладної № РН-0000973 від 30 вересня 2011р. (а.с. 17), податкової накладної № 1244 від 30.09.2011р. (а.с. 18), рахунку-фактури від 30 вересня 2011 року № ТСФ-3009/022 (а.с. 16), витягу із журналу реєстрації довіреностей (а.с. 19). Натомість, з акту перевірки вбачається, що рахунок-фактуру та витяг із журналу реєстрації довіреностей на перевірку позивачем надано не було.

Документів, що підтверджують транспортування товарів (товарно-транспортні накладні, договори на перевезення товару, подорожні листи, наказ на відрядження) позивачем ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи надано не було.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, витрати для цілей визначення суми податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі - Правила перевезення), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно -транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до покупця, отже, відсутнє підтвердження фізичного переміщення товару. Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Суд зазначає, що позивачем не надані й інші документи в підтвердження реальності укладених з контрагентом правочинів (договорів з постачальником, актів приймання-передачі, довіреності на отримання товару).

Як вбачається з пояснень представника позивача, придбання товару здійснювалося представником підприємства - Хоменко Оленою Павлівною, за адресою: м. Суми, вул. Прокоф'єва, 48.

Проте, як вбачається з копії видаткової накладної від 30 вересня 2011 року № РН-0000973 (а.с. 17), місцем її складання є м. Київ.

Як вбачається з акту перевірки, встановлено, що ТОВ "Автосфера" у періоді, що підлягає перевірці мало взаємовідносини з ТОВ "КПІ-Трейдинг", підприємством, яке має 8 стан - "До ЄДР внесено запис про відсутнітсь за місцезнаходженням". В акті позапланової перевірки Сокирянської ОДПІ Чернівецької області від 26.03.2012 №131/23-013/337715853 про результати позапланової перевірки суб'єкта господарювання TOB «КПІ-Трейдинг» (код ЄДРПОУ 37715853) зазначається про відсутність у TOB «КПІ-Трейдинг» необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутність фінансово-господарської діяльності.

Позивачем до матеріалів справи не надані документи, що підтверджують якість та відповідність поставлених товарів, не вказано в якій упаковці або тарі вона поставлена і чи були до цієї упаковки претензії щодо її відповідності для даної групи товарів і яких саме.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведених операцій, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було підтверджено реальності господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана судом достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте та вчинене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення Сумської міжрайонної податкової інспекції від 30.01.2013 № 0000011500 відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення -рішення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-сфера" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2013 № 0000011500 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3 370, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 2 247 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 123, 50 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2013.