Ухвала

від 03.07.2013 по справі 818/1515/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 р.Справа № 818/1515/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сфера" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2013р. по справі № 818/1515/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сфера"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

01.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-сфера" звернулось до суду із позовом, у якому просило податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 30.01.2013 року № 0000011500.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 17.04.2013 року у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально не підтверджена реальність господарських відносини із контрагентом, на підставі яких ним сформовано суму податкових зобов'язань у перевіряємому періоді.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-сфера" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи що податковий кредит за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку, як платники податку на додану вартість і їм, відповідно до законодавства, надано право на видачу податкових накладних.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 02.01.2013 року по 06.01.2013 року фахівцями Сумської міжрайонної державної податкової інспекції проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Авто-сфера» з питань достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 15.01.2013 № 1/10/15-042/35540423, яким встановлено порушення позивачем абз. а п. 185.1 ст 185, п.188.1 ст. 188, абз. а п. 198.1 ст 198, п. 198.3 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000011500, яким позивачу збільшено зобов'язання за платежем податок на додану вартість суму 3370,5 грн., з яких за основним платежем - 2247 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1123,5 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально не підтверджена реальність господарських відносини із контрагентом, на підставі яких ним сформовано суму податкових зобов'язань у перевіряємому періоді.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Фактичною підставою висновку податкового органу щодо заниження позивачем зобов'язання з податку на додану вартість є відомості з акту Сокирянської ОДПІ від 26.03.2012 року № 131/23-013/337715853 про результати позапланової перевірки суб'єкта господарювання TOB «КПІ-Трейдинг», за якими у TOB «КПІ-Трейдинг» відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутність фінансово-господарської діяльності. Перевіркою встановлено безпідставне віднесення до складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість по операціях з реалізації товарно-матеріальних цінностей. Документально не підтверджено проведення операцій між ТОВ "Авто-Сфера" та ТОВ "КПІ-Трейдинг", що призвело до мінімізації податкових зобов'язань шляхом штучного створення податкового кредиту з ПДВ платником ТОВ "Авто-сфера".

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судовим розглядом встановлено, що господарські операції позивача із контрагентом ТОВ "КПІ-Трейдінг" договором у письмовій формі не оформлювались.

Реалізація товарно-матеріальних цінностей здійснювалась без укладення письмової угоди.

У підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано копії: видаткової накладної № РН-0000973 від 30 вересня 2011р., податкової накладної № 1244 від 30.09.2011р., рахунку-фактури від 30 вересня 2011 року № ТСФ-3009/022, витягу із журналу реєстрації довіреностей.

Однак, слід вказати, що документів, що підтверджують транспортування товарів (товарно-транспортні накладні, договори на перевезення товару, подорожні листи, наказ на відрядження) позивачем ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи надано не було.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Слід вказати, що у матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до покупця, відсутнє підтвердження фізичного переміщення товару. Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Крім того, позивачем не надані й інші документи в підтвердження реальності укладених з контрагентом правочинів, а саме договори з постачальником, акти приймання-передачі, довіреності на отримання товару.

При цьому, позивачем зазначено, що придбання товару здійснювалося представником підприємства - Хоменко Оленою Павлівною, за адресою: м. Суми, вул. Прокоф'єва, 48. Однак, із копії видаткової накладної від 30 вересня 2011 року № РН-0000973 вбачається, що місцем її складання є м. Київ.

Також, колегія суддів зауважує, що ТОВ "Автосфера" у періоді, що підлягає перевірці мало взаємовідносини з ТОВ "КПІ-Трейдинг", підприємством, яке має 8 стан - "До ЄДР внесено запис про відсутнітсь за місцезнаходженням". В акті позапланової перевірки Сокирянської ОДПІ Чернівецької області від 26.03.2012 №131/23-013/337715853 про результати позапланової перевірки суб'єкта господарювання TOB «КПІ-Трейдинг» зазначається про відсутність у TOB «КПІ-Трейдинг» необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутність фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведених операцій, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що позивачем не було підтверджено реальності господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Тому, наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду справи .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 30.01.2013 року № 0000011500 є таким, що прийняте на підставі вірних висновків, обґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому т таким, що не підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сфера" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2013р. по справі № 818/1515/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.