Постанова

від 19.04.2013 по справі 815/1026/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/1026/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.

при секретарі - Музика А.О.

за участю: представника позивача - Подчаха Д.В., Відова І.О.

представника відповідача - Копиця С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вилайн» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001742250 від 23.10.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2012 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Вилайн» з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001742250 від 23.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 191967 грн., у т.ч. за основним платежем 127978,00грн, за штрафними санкціями 63989.00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в період з 21.09.2012р. по 04.10.2012р. на підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС №2074 від 17.09.2012р. та направлення на перевірку №002818/2466 від 17.09.2012р. представниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Вилайн», код ЄДРПОУ 26248140 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Світ Агро Буд», код ЄДРПОУ 37440093, за період з 01.04.2012р. по 31.05.2012р. За наслідками перевірки складено акт від 10.10.2012 року № 6115/22-5/26248140 яким податковим органом встановлено, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Світ Агро Буд» мають ознаки нікчемності відповідно до вимог ч.1.5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001742250 від 23.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 191967,00 грн. - за основним платежем 127978,00 грн., за штрафними санкціями 63989,00 грн. Представник позивача зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0001742250 від 23.10.2012 року прийнято з порушенням вимог діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с.3-7).

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби позов не визнав та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001742250 від 23.10.2012 року прийнято на підставі акту перевірки, який складено за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вілайн» з підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Світ Агро Буд» за період з 01.04.2012 року по 31.05.2012 року. Представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України», в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2012 року на суму 41937 грн. та за травень 2012 року на суму 86041 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилай» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.07.2002 року за № 1 556 120 0000 012330.

Основними видами діяльності ТОВ «Вилайн» за КВЕД є:.46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.62 роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, та у період, за який проводилась перевірка, TOB «Вилайн» зареєстровано, платником податку на додану вартість з 10.11.2011 року згідно свідоцтва № 200009838 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби оформленого наказом від 17.09.2012 року № 2074 начальником відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Машталер Юлею Петрівною та відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вилайн» з питання взаємовідносин з ТОВ «Світ Агро Буд» за період з 01.04.2012 року по 31.05.2012 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС складено акт від 10.10.2012 року № 6115/22-5/26248140 про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Вилайн» з питань взаємовідносин з ТОВ «Світ Агро Буд» за період з 01.04.2012 року по 31.05.2012 року (а.с.42-52). У висновках вказаного акту зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит: за квітень 2012 року на суму - 41937 грн., відповідно до чого знижено суму що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2012 року на 41937 грн., за травень 2012 року на суму - 8641 грн. відповідно до чого знижено суму що підлягає сплаті до бюджету за травень 2012 на 86041 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001742250 від 23.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 191967 грн., - за основним платежем 127978,00 грн., за штрафними санкціями 63989,00 грн. (а.с.62).

Не погоджуючись з вищезазначеним повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби в Одеській області № 34390/10/10-2007 від 24.24.2012 року (а.с.67-71), скаргу ТОВ «Вилайн» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0001742250 від 23.10.2012 року без змін.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, досліджуючи питання щодо недійсності угод, встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що угоди укладені позивачем з ТОВ «Світ Агро Буд» мають ознаки нікчемності.

Згідно вимог п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних

документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI. Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до положень п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Суд вважає не обґрунтованими висновки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби, які викладені в акті перевірки, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 березня 2012 року між ТОВ «Вілайн» та ТОВ «Світ Агро Груп» укладено договір поставки № 5280 (а.с.70 Т.ІУ), згідно умов даного договору постачальник - ТОВ «Світ Агро Груп» зобов'язується поставити, а покупець - ТОВ «Вілайн» оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках - фіакрах та накладних, що є невід`ємною частиною даного договору. Позивачем в підтвердження товарності даного договору надано суду копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, копії банківських виписок (а.с. 98-265 Т. І, а.с 1-257 Т.ІІ, а.с. 1-252 Т.ІІІ, а.с. 1-64 Т.ІУ).

На виконання даного договору виписано податкові накладні копії яких наявні в матеріалах справи.

Щодо посилання податкової в акті перевірки про нікчемність правочинів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «Вилайн» з ТОВ «Світ Агро Буд» та підтверджували висновки акту перевірки.

Судом встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на акті ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС № 859/22-6/37440093 від 30.09.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВІТ АГРО БУД» податковий номер 37440093, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень - травень 2012 р.».

Але постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 р. по справі № 2а-1670/6112/12 визнано протиправними дії ДПІ у м. Полтава щодо неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «СВІТ АГРО БУД» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень - травень 2012 року за результатами якої складено акт № 859/22-6/37440093 від 03.09.2012 року.

Під час розгляду справи, судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Укладені договори не визнані в встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване заниження позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість - також немає.

Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Підстав для висновку про те, що ТОВ «Вилайн» сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Суд вважає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Світ Агро Буд» правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001742250 від 23.10.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 15 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вилайн» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001742250 від 23.10.2012 року - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001742250 від 23.10.2012, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Вилайн» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 191968 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 19 квітня 2013 року.

Суддя Л.М.Токмілова

19 квітня 2013 року

.