Ухвала

від 09.08.2013 по справі 815/1026/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2013 р.Справа № 815/1026/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Ведутенко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вилайн» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001742250 від 23 жовтня 2012 року.,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на безпідставність твердження податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Вилайн» (надалі - Товариством) і товариством з обмеженою відповідальністю «Світ агро буд» (надалі - «Світ агро буд») та на недоведеність відповідачем факту можливості контрагентів вести господарську діяльність, відсутність первинних документів, які б містили відомості про виконання угоди між сторонами договору, просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ) №0001742250 від 23 жовтня 2012 року.

За результатами розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом ухвалено постанову від 15 квітня 2013 року про задоволення адміністративного позову Товариства у повному обсязі.

Суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ №0001742250 від 23 жовтня 2012 року за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 191968 грн.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не надано суду доказів, що підтверджують висновки акту перевірки про фіктивний характер господарських операцій між Позивачем та Світ агро буд. На підтвердження вказаного, суд послався на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2012 року у справі за позовом товариством з обмеженою відповідальністю «Світ агро буд» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби за якою визнано протиправними дії відповідача щодо неможливості проведення зустрічної перевірки Світ агро буд з питань правомірності проведення господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року за результатами якої складено акт №859/22-6/3744093 від 03 вересня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Світ агро буд», з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року».

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на невірну правову оцінку судом обставин справи та порушення у зв'язку з цим норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні позову. При цьому, відповідачем не обґрунтовано в апеляційній скарзі у чому полягає неправильність застосування судом норм матеріального і процесуального права. Фактично, ДПІ, не вдаючись до аналізу висновків суду першої інстанції, повторно виклала свою позицію, раніше нею наведену у запереченнях на адміністративний позов (Т4 а.с. 78-81).

В письмових запереченнях Товариство спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, стали висновки викладені у акті ДПІ 10.10.2012 №6115/22-5/26248140 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вилайн» з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Світ агро буд» за період з 01 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року».

Під час перевірки ДПІ встановлено, і це зазначено в акті перевірки, що між Товариством та «Світ агро буд»01 березня 2012 року було укладено договір №5280. На виконання умов договору поставки постачальником, «Світ агро буд», поставлено товари, на що виписано накладні та податкові накладні, які були перевірені податківцями. Суми податку на додану вартість за податковими накладними виданими «Світ агро буд» включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за квітень 2012 року - травень 2012 року. Транспортування товару проводилося автомобілем позивача (державний номер НОМЕР_1) з пункту навантаження Полтавська область, м. Полтава, Київський р-н, вул.. Пловка до пункту розвантаження м. Одеса, вул.. Старопортофранківська, будинок №117. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Згідно до банківських виписок, Позивач оплатив «Світ агро буд» вартість товару. Заборгованості за розрахунками немає.

У квітні 2012 року Товариство надало основну декларацію з податку на додану вартість з задекларованими податковими зобов'язаннями у розмірі 465226 грн. та податковим кредитом у розмірі 455782 грн. Одним із постачальників вказано «Світ агро буд»: обсяг продажу без ПДВ склав - 209682 грн., ПДВ - 41936 грн. 54 коп., що склало 9,20 % від загальної суми придбання у квітні 2012 року.

У травні 2012 року позивач надав основну декларацію з податку на додану вартість з задекларованими податковими зобов'язаннями у розмірі 506139 грн. та податковим кредитом у розмірі 495085 грн.. Одним із постачальників вказано«Світ агро буд»: обсяг продажу без ПДВ на суму 430203 грн. 6 коп., ПДВ 86040 грн., що склало 17,38% від загальної суми придбання у травні 2012 року.

Однак, податковий орган дійшов висновку, що Товариством порушено п.198.1, п.198.2,п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті, чого завищено податковий кредит: за квітень 2012 року на суму - 41937 грн. і, як наслідок, занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2012 року на цю ж суму; за травень 2012 року на суму 86041 грн. і, як наслідок занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2012 року на 86041 грн. Підставою для вказаного став акт звірки від 03 вересня 2012 року №859/22-6/37440093 ДПІ у м. Полтава Полтавської області ДПС. Згідно до цього документу, в податкових деклараціях ї з податку на прибуток підприємства «Світ агро буд» за перший кварталі 2011 року відсутні записи про амортизаційні відрахування. Відповідно до поданої звітності форми 1-ДФ за перший квартал 2012 року кількість працюючих становила одну особу.

Не зважаючи на обставини встановлені відповідачем особисто під час перевірки, посилаючись тільки на акт звірки ДПІ у м. Полтава Полтавської області ДПС, ДПІ, зробила висновок про відсутність «юридичного змісту» операцій «Світ агро буд» з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), і як наслідок, про нікчемність правочину між контрагентами з підстав, передбачених ст. 228 ЦК України - укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд апеляційної інстанції вважає правильними рішення суду першої інстанції про неправомірність висновків ДПІ стосовно визнання нікчемними правочинів між «Світ агро буд» та Товариством.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено: «Не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу).

Відповідачем під час перевірки встановлено, що угода між контрагентами носила реальний характер, і це підтверджується наступними документами: договором поставки №5280 від 01 березня 2012 року; видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; податковими накладними; банківськими виписками про перерахування коштів за поставлений товар. Перевіряючими встановлено навіть автомобіль, що перевозив товар.

Що ж стосується аргументів ДПІ, які ґрунтуються на висновках акту №859/22-6/3744093 від 03 вересня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Світ агро буд», з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року» Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби за якою визнано протиправними дії відповідача щодо неможливості проведення зустрічної перевірки «Світ агро буд» з питань правомірності проведення господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року - вини спростовуються постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року. Полтавський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії ДПІ у м. Полтава щодо неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «Світ Агро Буд» з питань правомірності проведення господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року за результатами якої складено акт №859/22-6/3744093 від 03 вересня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Світ агро буд», з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року».

Судження ДПІ про нікчемність правочину та посилання при цьому на ст. ст. 203, 215 ЦК України є абсолютно не прийнятними та нігілістичними.

Відповідно до ст.228 ЦК України: «Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним».

Отже, законодавчо визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

За ст..228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Пославшись в акті перевірки на нікчемність угоди між сторонами відповідач не вказав підстав за яких він дійшов такого висновку та якими діями позивача порушено публічний порядок, у чому полягає вина Товариства.

Все вище викладене, дає підстави стверджувати, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вилайн» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001742250 від 23 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: