Постанова

від 18.04.2013 по справі 812/3199/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2013 року Справа № 812/3199/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Білоконі Д.І.,

за участю:

представників позивача: Шапошника Л.Н. (наказ № 2-к від 01.08.2006),

Кравцової Н.П. (довіреність від 15.04.2013), Шипіки А.В. (довіреність від 15.01.2013),

представників відповідача: Щербіни П.О. (довіреність від 16.04.2013 № 40/10), Протасенко С.О. (довіреність від 03.01.2013 № 3/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛН» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2013 №0000451540 та № 0000461540, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛН» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2013 №0000451540 та № 0000461540.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у зв'язку з тим, що у квітні 2012 року ТОВ «Компанія «ЛН» провело експортне постачання, що оподатковується ПДВ за ставкою 0%, в декларації по ПДВ за липень 2012 року утворилося від'ємне значення ПДВ в сумі 458 813,00 грн. та в декларації по ПДВ за серпень 2012 року позивачем було заявлено про бюджетне відшкодування ПДВ на його рахунок в сумі 453 688,00 грн. відповідно до вимог ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідачем проведено усі перевірки, передбачені ст. 200 ПК України при бюджетному відшкодуванні ПДВ. Під автоматичне відшкодування ПДВ позивачем не було подано одну позицію - заробітна плата за минулі 12 місяців менше 2,5 мінімальних заробітних плат.

На підставі наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС від 02.10.2012 № 782, згідно п. 200.11 ст. 200 ПК України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Компанія «ЛН» бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року, за результатами якої складено довідку №608/15/32743192 від 15.10.2012. Згідно вказаної довідки, перевіркою не встановлено порушень з боку ТОВ «Компанія «ЛН» при відображенні у декларації за липень 2012 року від'ємного значення НДС в сумі 458 813,00 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ в декларації за серпень 2012 року в сумі 453 688,00 грн.

Враховуючи викладене, 20.10.2012 відповідач повинен був надати до казначейства висновок на відшкодування суми 453 688,00 грн.

17.12.2012 Ленінською МДПІ у м. Луганську складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «ЛН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Солді Плюс» № 775/15-410/32743192, в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.4 ст. 200 ПК України - у зв'язку з тим, що не встановлено походження сировини, ТОВ «Компанія «ЛН» завищило суму бюджетного відшкодування у серпні 2012 року на суму 87 500,01 грн.

На підставі акту перевірки 02.01.2013 винесено податкові повідомлення-рішення №0000451540 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 87 500,00 грн. та № 0000461540 про зобов'язання сплатити до бюджету податок у розмірі 87 000,00 грн. та штрафну санкцію у розмірі 21 875,00 грн.

Позивач вважає вищевказані податкову повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з того, що податковий орган не мав підстав для видання наказу про проведення перевірки № 1079 від 03.12.2012 та підписання акту перевірки від 17.12.2012, оскільки позивачем у строк менший за 10 робочих днів було надано пояснення та документи на запит податкового органу.

Позивач вважає, що відмова ОДПІ м. Дніпродзержинська надати довідку про зустрічну перевірку ТОВ «Солді Плюс» із посиланням на наявність в комп'ютерній базі даних ДПС у підприємства стану 9 (підприємство не знаходиться за місцем реєстрації), не значить, що відповідачем встановлено сумнівність фактів здійснення операцій, які він вже перевірив підчас проведення виїзної документальної перевірки та підтвердив їх законність у довідці від 15.10.2012 № 608/15/32743192.

В акті повторної невиїзної документальної перевірки по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Солді Плюс» від 17.12.2012 № 775/15-410/32743192 не зазначено жодного конкретного порушення бухгалтерського, фінансового чи податкового обліку з боку позивача по включенню до податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за серпень 2012 року по податковій накладній № 7 від 03.04.2012, отриманій від ТОВ «Солді Плюс» на суму ПДВ 87 500,00 грн.

Позивач зазначає, що ним було включено до податкового кредиту за липень 2012 року податкову накладну № 7 від 03.04.2012, видану ТОВ «Солді Плюс», за договірною вартістю у зв'язку з придбанням N-метиланіліна з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності позивача.

03.04.2012 ТОВ «Компанія «ЛН» закупило у ТОВ «Солді Плюс», згідно договору постачання № 30/03-1 від 30.03.2012, специфікації до договору № 1 від 02.04.2012, сертифіката якості виробника та видаткової накладної № 85 від 03.04.2012, 20 т N-метиланіліна на загальну суму 525 000,00 грн., в тому числі ПДВ 87 500,00 грн. Доставлений N-метиланілін з м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від ТОВ «Солді Плюс» автомобілем Даф державний номер НОМЕР_5, автопідприємство ФОП ОСОБА_6, товарно-транспортна накладна від 03.04.2012. Товар був прийнятий за актами приймання продукції форми №П-6 за кількістю та форми №П-7 за якістю та злитий у ємкості покупцем за адресою: м. Луганськ, вул. Кримська, 1.

Товар оплачено покупцем у повному обсязі з розрахункового рахунку 04.04.2012, згідно рахунку № 59 від 02.04.2012, платіжним дорученням № 447 в сумі 525 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 87 500,00 грн. Вартість доставку товари входить до вартості товару.

Отриманий товар використано у виробництві композиційної добавки до моторного палива. Виготовлена композиційна добавка до моторного палива у кількості 164 000 кг реалізована в ТОВ «НафтоГазСервіс Лтд» Республіка Казахстан, м. Алмати за контрактом № 45/11 від 29.09.2011, додатковою угодою № 1 від 06.03.2012 до договору №45/11 від 29.09.2011.

Доставку готової продукції до місця завантаження залізничної цистерни здійснював ПП ОСОБА_7 (ід. номер НОМЕР_3), згідно договору № 011210-1 від 01.12.2010, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 00018041214, № 00018041223, №00018041234, № 00018041243 від 18.04.2012 та № 00026041223, № 00026041222 від 26.04.2012 та актом виконаних робіт №ОУ-0000013 від 30.04.2012.

Вантажовідправник власник залізничних путей ПАТ «Компанія Айдар Ліга», згідно договору № 29/11 ЛН ХР від 29.11.2011, здійснював послуги щодо зливання, наливання та зберігання, що підтверджується актами виконаних робіт № АЛ-0000108 від 30.04.2012, №АЛ-0000115 від 30.04.2012.

Перевезення вантажу залізничним транспортом до російської митниці здійснювало ДП «Український державний центр транспортного сервісу «Лиски» (код 26577211), згідно договору № 663/ТЕ від 01.12.2011. Виконані послуги з перевезення підтверджено актами виконаних робіт № 0002065 від 30.04.2012, № 0002335 від 30.04.2012.

Послуги з декларування вантажу здійснював митний брокер ТОВ «Аладін» (код 24194919), згідно договору № 48/1585 від 30.09.2011. Виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт від 30.04.2012 № 105.

Усі послуги, надані позивачу у зв'язку з проведенням експортного постачання до ТОВ «НафтаГазСервіс ЛТД», оплачені позивачем з розрахункового рахунку у квітні-травні 2012 року, отримані податкові накладні, які включені до податкового кредиту та за якими відшкодовано з бюджету ПДВ.

Позивач вважає, що ТОВ «Компанія «ЛН» має право на податковий кредит за липень 2012 року за податковою накладною № 7, виписаною ТОВ «Солді Плюс» 03.04.2012, оскільки при документальній перевірці у зв'язку з відшкодуванням ПДВ було надано оригінал даної податкової накладної, оформленої згідно ст. 201 ПК України, а також з дати виписування податкової накладної до включення її у податковий кредит пройшло менше 365 днів.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України частина від'ємного значення, відображеного у декларації за липень 2012 року, яка не перекрита податковим зобов'язанням по декларації по ПДВ за серпень 2012 року, підлягає бюджетному відшкодуванню, якщо вона оплачена з розрахункового рахунку у попередніх податкових періодах постачальникам товарів. Податкова накладна № 7 від 03.04.2012 оплачена постачальнику товару ТОВ «Солді Плюс» 04.04.2012, а заявлена до бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2012 року, тобто оплачена у попередньому податковому періоді.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначили, що враховуючи отриману інформацію Дніпродзержинської ОДПІ у Дніпропетровській області ДПС, на підставі наказу начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС від 03.12.2012 №1079 було проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Компанія «ЛН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Солді Плюс», за результатами якої складено акт від 17.12.2012 №775/15-410/32743192, яким встановлено порушення п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 87500,01 грн. та винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків з придбання сировини - N-метиланіліну у кількості 20 т, в т.ч. відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ТОВ «Компанія «ЛН» Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС листом від 16.10.2012 №26058/15-417 направлено на адресу Дніпродзержинської ОДПІ у Дніпропетровській області ДПС запит на проведення зустрічної звірки ТОВ «Солді Плюс».

Згідно отриманої відповіді Дніпродзержинської ОДПІ у Дніпропетровській області ДПС від 30.10.2012 №26413/7/22-608, ТОВ «Солді Плюс» на момент перевірки а саме з 04.12.12 по 10.12.12, мав стан 9 та направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Неможливість проведення звірки підтверджується Актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Солді Плюс» від 30.10.2012 №487/22-608/36980789.

Вищенаведене унеможливлює підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, по даному ланцюгу постачання до Державного бюджету України.

На момент документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «ЛН», на адресу Дніпродзержинської ОДПІ у Дніпропетровській області ДПС не були надані ТОВ «Солді Плюс» необхідні документи фінансово-господарської діяльності, а статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Країни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Таким чином, враховуючи той факт, що на момент документальної позапланової невиїзної перевірки, ТОВ «Солді Плюс» тривалий час мав стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що ТОВ «Компанія «ЛН», згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.3 ст.198, п.198.6 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, та у зв'язку з не встановленням походження сировини, завищено суму бюджетного відшкодування у серпні 2012 року на суму 87500,01 грн., що не спричинило реального настання правових наслідків.

На підставі викладеного представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛН» (далі - ТОВ «Компанія «ЛН») зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.12.2003, ідентифікаційний код 32743192.

ТОВ «Компанія «ЛН» перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС з 24.12.2003 за № 3739, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05.12.2007 № 459.

Згідно свідоцтва № 100082243 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.12.2007, ТОВ «Компанія «ЛН» є платником податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджується, що в період з 04.12.2012 по 10.12.2012 на підставі службового посвідчення серії УЛГ №091944, виданого 13.05.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС, Щербиною П.О. - головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу, відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС, відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС від 03.12.2012 № 1079, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія «ЛН» (код за ЄДРПОУ 32743192) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Солді Плюс» (кд за ЄДРПОУ 36980789), за результатами якої складено акт № 775/15-410/32743192 від 17.12.2012.

У висновках вищевказаного акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Компанія «ЛН» п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодекс України та у зв'язку з не встановленням походження сировини, ТОВ «Компанія «ЛН» завищено суму бюджетного відшкодування у серпні 2012 року на суму 87 500,01 грн.

На підставі акту перевірки № 775/15-410/32743192 від 17.12.2012 Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0000451540 від 02.01.2013 про зменшення розміру від'ємного значення сум ПДВ у розмір 87 500,00 грн., та № 0000461540 від 02.01.2013 про зобов'язання сплатити до бюджету податок у розмірі 87 000,00 грн. та штрафну санкцію у розмірі 21 875,00 грн.

Суд вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.11.2012 ТОВ «Компанія «ЛН» отримано запит Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС від 15.11.2012 № 29210/15-419 про надання інформації та її документальне підтвердження, яким у зв'язку з встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (отримання інформації про відсутність платника за місцезнаходженням) податковий орган просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Солді Плюс» (кд за ЄДРПОУ 36980789), відповідно до виписаної податкової накладної № 7 від 03.04.2012, та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях. Вказану інформацію податковий орган просив надати у десятиденний термін з дня отримання запиту.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.11.2012 (вих. № 82) у відповідь на вищевказаний запит податкового органу, ТОВ «Компанія «ЛН» було надано до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області відповідну інформацію та необхідні документи.

З викладеного слід, що позивачем було надано відповідь на запит податкового органу у встановлений законом строк та у необхідному обсязі, тому підстави для проведення перевірки відсутні.

Крім того, судом встановлено, що в період з 02.10.2012 по 08.10.2012 головним державним податковим ревізором - інспектором податкової служби 1 рангу, відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС Щербиною П.О. на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, п.3 постанови КМУ від 27.12.2010 № 1238, відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Компанія «ЛН» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2012 року у сумі 453 688,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданої за серпень 2012 року, за результатами якої складено довідку №608/15/32743192.

У висновках вищевказаної довідки зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Компанія «ЛН» у декларації за липень 02012 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 458 813,00 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за серпень 2012 року в сумі 453 688,00 грн.

З викладеного слід, що податковим органом при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Компанія «ЛН» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2012 року у сумі 453 688,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданої за серпень 2012 року, підтверджено законність здійснення операцій між позивачем та ТОВ «Солді Плюс».

Судом встановлено, що 30.03.2012 між ТОВ «Солді Плюс» (Постачальник) та ТОВ «Компанія «ЛН» (Покупець) укладено договір постачання № 30/03-1, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договору, продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, номенклатура, асортимент, кількість, якість та ціна якої зазначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно договору постачання № 30/03-1 від 30.03.2012, специфікації до договору № 1 від 02.04.2012, сертифіката якості виробника та видаткової накладної № 85 від 03.04.2012, ТОВ «Компанія «ЛН» 03.04.2012 закупило у ТОВ «Солді Плюс» 20 т N-метиланіліна на загальну суму 525 000,00 грн., в тому числі ПДВ 87 500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, доставка товару з м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області автомобілем Даф державний номер НОМЕР_5, автопідприємство ФОП ОСОБА_6, підтверджується товарно-транспортною накладною від 03.04.2012. Товар був прийнятий за актами приймання продукції форми №П-6 за кількістю та форми №П-7 за якістю та злитий у ємкості покупцем за адресою: м. Луганськ, вул. Кримська, 1.

Товар оплачено покупцем у повному обсязі з розрахункового рахунку 04.04.2012, згідно рахунку № 59 від 02.04.2012, платіжним дорученням № 447 в сумі 525 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 87 500,00 грн. Вартість доставку товари входить до вартості товару.

Отриманий товар позивачем використано у виробництві композиційної добавки до моторного палива. 16.04.2012 по калькуляції КА-0000007 списано 13,511 т N-метиланіліна, а 26.04.2012 по калькуляції КА-0000020 списано 6,489 т N-метиланіліна. Виготовлена за вказаними калькуляціями композиційна добавка до моторного палива у кількості 164 000 кг реалізована в ТОВ «НафтоГазСервіс Лтд» Республіка Казахстан, м.Алмати за контрактом №45/11 від 29.09.2011, додатковою угодою № 1 від 06.03.2012 до договору №45/11 від 29.09.2011. Реалізація на експорт підтверджується вантажними митними деклараціями № 004317 від 18.04.2012 (інвойс № 3 від 26.03.2012) та №004871 від 27.04.2012 (інвойс № 4 від 26.03.2012). Передплата за композиційну добавку до моторного палива надійшла 29.03.2012 по інвойсу № 3 від 26.03.2012 в сумі 243 900,00 доларів США. На експортну операцію з ТОВ «НафтоГазСервіс Лтд», що оподатковується ПДВ за ставкою 0%, виписані податкові накладні № 4 від 19.04.2012 та № 8 від 27.04.2012.

Товарно-транспортними накладними № 00018041214, № 00018041223, №00018041234, № 00018041243 від 18.04.2012 та № 00026041223, № 00026041222 від 26.04.2012 та актом виконаних робіт №ОУ-0000013 від 30.04.2012 підтверджується, що доставка готової продукції до місця завантаження залізничної цистерни була здійснена ПП ОСОБА_7 (ід. номер НОМЕР_3) згідно договору № 011210-1 від 01.12.2010.

Актами виконаних робіт № АЛ-0000108 від 30.04.2012, №АЛ-0000115 від 30.04.2012 підтверджується, що вантажовідправник - власник залізничних путей ПАТ «Компанія Айдар Ліга», здійснював послуги щодо зливання, наливання та зберігання згідно договору № 29/11 ЛН ХР від 29.11.2011.

Судом встановлено, що перевезення вантажу залізничним транспортом до російської митниці здійснювало ДП «Український державний центр транспортного сервісу «Лиски» (код 26577211), згідно договору № 663/ТЕ від 01.12.2011. Виконані послуги з перевезення підтверджено актами виконаних робіт № 0002065 від 30.04.2012, № 0002335 від 30.04.2012.

Матеріалами справи підтверджується, що послуги з декларування вантажу здійснював митний брокер ТОВ «Аладін» (код 24194919), згідно договору № 48/1585 від 30.09.2011. Виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт від 30.04.2012 №105.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що податковим органом не надана належна оцінка первинної документації позивача.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Системним аналізом вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами, а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одержано від ТОВ «Солді-Плюс» податкову накладну № 7 від 03.04.2012, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.

Крім того, судом встановлено, що податкова накладна № 7 від 03.04.2012 оплачена постачальнику товару ТОВ «Солді Плюс» 04.04.2012 та заявлено до бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2012 року, тобто накладна була оплачена у попередньому податковому періоді, що відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що в акті позапланової невиїзної документальної перевірки по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Солді Плюс» від 17.12.2012 № 775/15-410/32743192 не зазначено жодного конкретного порушення бухгалтерського, фінансового чи податкового обліку з боку позивача по включенню до податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за серпень 2012 року по податковій накладній № 7 від 03.04.2012, отриманій від ТОВ «Солді Плюс» на суму ПДВ 87 500,00 грн.

У вищевказаному акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що позивач не мав право купувати сировину у ТОВ «Солді Плюс», а, відповідно, і включати до податкового кредиту податкову накладну № 7 від 03.04.2012, оскільки неможливо встановити походження сировини, отриманого позивачем від ТОВ «Солді Плюс». До цього висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що ОДПІ м.Дніпродзержинська не надано довідку по зустрічній перевірці ТОВ «Солді Плюс», посилаючись на стан 9 - відсутність підприємства за місцем реєстрації.

Суд не погоджується з вищевикладеними висновками Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС, оскільки ймовірні порушення підчас ведення господарської діяльності ТОВ «Солді Плюс» не можуть вплинути на результати діяльності позивача, крім того право на податковий кредит ТОВ «Компанія «ЛН» підтверджується усіма необхідними первинними документами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги ТОВ «Компанія «ЛН» є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 147,00 грн., що підтверджується квитанцією № 320310006 від 03.04.2013.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 23.04.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛН» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2013 № 0000451540 та № 0000461540 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.01.2013 №0000451540 та №0000461540 Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛН» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), сплачені згідно квитанції № 320310006 від 03.04.2013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.04.2013.

Суддя Т.С. Ушаков