Ухвала

від 24.04.2013 по справі 6/325

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2013 р. м. Київ К-57037/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009

у справі № 6/325 (22а-37843/08)

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009, відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - позивач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України») до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі - відповідач, Гадяцька МДПІ Полтавської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2007 № 0001011830/0, № 0001021830/0, № 0001031830/0; від 21.09.2007 № 0001011830/1, № 0001021830/1, № 0001031830/1; від 07.12.2007 № 0001011830/2, № 0001021830/2, № 0001031830/2.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до статті 14 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» (надалі - Закон України «Про систему оподаткування») до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать і рентні платежі. А тому, за порушення передбачених строків сплати рентних платежів до платника податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені положеннями Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких наводить доводи в підтримку оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Гадяцькою МДПІ Полтавської області проведено перевірку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» щодо своєчасності розрахунків з бюджетом, за наслідками якої складено акт від 21.08.2007 № 99/152-30019775.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до здійснення перерахування до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань по рентній платі за нафту та природний газ, задекларованих у податкових розрахунках, поданих самостійно до податкового органу, з порушенням законодавчо встановлених термінів. На підставі цього прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 20.08.2007 № 0001011830/0 на суму 27 342,17 грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за нафту;

- від 20.08.2007 № 0001021830/0 на суму 235 659,27 грн. за затримку на 25 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за природний газ;

- від 20.08.2007 № 0001031830/0 на суму 236 421,01 грн. за затримку на 25 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за нафту.

За результатами адміністративного оскарження було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.09.2007 № 0001011830/1, № 0001021830/1, № 0001031830/1; від 07.12.2007 № 0001011830/2, № 0001021830/2, № 0001031830/2 аналогічного змісту.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно частини 6 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.

Частиною 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 30.11.2006 № 398 V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» встановлено, що у 2007 році суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України рентну плату за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) та нафту.

Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2005 року № 59 (надалі - Порядок № 59).

Згідно пунктів 6 і 7 зазначеного Порядку № 59 податкові розрахунки рентної плати складаються платниками за звітний (податковий) період і подаються органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (податковим) періодом. Податковий розрахунок рентної плати подається за формою, що затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Платники податків вносять до Державного бюджету України рентну плату авансовими внесками у розмірі однієї третини суми платежу, визначеної у податковому розрахунку, який подано у минулому звітному (податковому) періоді, до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця відповідно за першу, другу та третю декаду. Сума рентної плати за звітний (податковий) період, обчислена відповідно до пункту 4 цього Порядку, вноситься платниками податків до Державного бюджету України 30 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до Державного бюджету України рентної плати та своєчасність подання її податкового розрахунку органам державної податкової служби несуть платники податків відповідно до законодавства, як зазначено у п. 8 Порядку № 59.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 наведеного Закону в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Позивачем було несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання по рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат, яке самостійно визначено ним у поданих до Гадяцької МДПІ Полтавської області розрахунках.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 названого Закону передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом , такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що, застосовуючи до позивача штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з рентної плати, Гадяцька МДПІ Полтавської області діяла у межах наданих їй повноважень та у спосіб, визначений спеціальним законом з питань оподаткування. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 у справі № 6/325 (22а-37843/08) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)Лосєв А.М. Судді (підпис)Степашко О.І. Шипуліна Т.М.