Ухвала

від 23.04.2013 по справі 919/474/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

23 квітня 2013 року справа № 919/474/13

Суддя господарського суду міста Севастополя Плієва Н.Г., розглянувши заяву приватного підприємства "Соріус" про вжиття запобіжних заходів в порядку статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України щодо накладання арешту на розрахунковий рахунок ТОВ "Кримська риболовна компанія"

за участю представників:

заявника - Логутева В.М., довіреність б/н від 05.01.2013

ТОВ "Кримська риболовна компанія" - Борисова К.С., довіреність № 002-22/04-13 від

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013 приватне підприємство "Соріус" звернулось до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів в порядку статті 43 1 Господарського процесуального кодексу України щодо накладання арешту на судно «Черемош», яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська риболовна компанія".

Ухвалою суду від 19.04.2013 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2013.

23.04.2013 через канцелярію суду від ПП "Соріус" надійшла заява про зміну запобіжних заходів, а саме заявник просить прийняти заходи у вигляді накладення арешту на рахунок ТОВ "Кримська риболовна компанія" № 26005013021867 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767.

В судовому засіданні заявник підтримав надану заяву, надану 23.04.2013 та пояснив, що у ТОВ "Кримська риболовна компанія" існує перед ТОВ "Соріус" непогашена заборгованість у розмірі 167 199,82 грн, з яких - 155 828,22 грн - сума боргу за договором № 22/07-2012 від 23.07.2012 та 11 371,60 грн - пеня. Вважає, що накладення арешту на рахунок боржника у майбутньому буде гарантувати виконання рішення суду.

Представник ТОВ "Кримська риболовна компанія" проти накладення арешту на рахунок заперечував, пояснив, що накладення арешту на рахунок призведе до блокування роботи підприємства, крім того, зауважив, що положеннями статті 43-2 не передбачено такий вид запобіжних заходів.

Розглянувши матеріали і документи, подані заявником, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у заяві про вжиття запобіжних заходів, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд визнав заяву про вжиття запобіжних заходів такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Стаття 43-1 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Відповідно до пункту 1 статті 43-2 Господарського процесуального кодексу України запобіжні заходи включають:

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Згідно з пунктами 4, 9 Інформаційного листа "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20.04.2007 №01-8/251 заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України. У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Таким чином, заявник, зокрема, має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.

Однак в порушення наведених норм, заявником не надано жодного доказу в підтвердження того, що його право порушується або невідворотно буде порушено.

Крім того, відповідно до пункту 2 Інформаційного листа "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20.04.2007 № 01-8/251 перелік встановлених статтею 43-2 ГПК видів запобіжних заходів є вичерпним.

Проте, заявник просить вжити запобіжні заходи у вигляді накладення арешту на банківський рахунок, що положеннями статті 43-2 ГПК не передбачено.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви приватного підприємства "Соріус" про вжиття запобіжних заходів щодо ТОВ "Кримська риболовна компанія" шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок

Керуючись статтями 43-1, 43-2, 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного підприємства "Соріус" про вжиття запобіжних заходів щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська риболовна компанія" - відмовити.

Суддя підпис Н.Г. Плієва