Постанова

від 09.04.2013 по справі 2а-3338/12/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2013 р. (16:36) Справа №2а-3338/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Залюбовської Л.В., представника позивача - Шабакаєва Т.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів»

до Державної податкової інспекції у м. Керч Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000030700 від 11.01.2012р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 78001грн. та нарахуванні штрафних(фінансових) санкцій у сумі 39000грн.

Позовні вимоги вмотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права заявити до бюджетного відшкодування суми сплаченого ПДВ за операціями із контрагентами, щодо яких неможливо провести зустрічну звірку.

Ухвалами суду від 30.03.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 15.05.2012 року замінено відповідача у справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на її правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 10.07.2012 року призначено у справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 07.03.2013 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 26.03.2013 року замінено позивача у справі - Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів"; замінено відповідача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Керч АР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином - судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти позову заперечує з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов. Згідно письмових заперечень на позов вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 14307251), що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.144), перебував в момент виникнення спору на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на підставі наказу №712 від 09.12.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт №495/07-0/14307251 від 27.12.2011 року (а.с.14-21).

В ході перевірки було встановлено порушення п.п.14.1.18 п. 14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. "а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 78001 грн.

В акті перевірки зазначено, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки з метою підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування було спрямовано запити на проведення зустрічних перевірок з контрагентами які мали фінансово-господарські операції з позивачем - ТОВ "Виробничо-технічна база "Аграрій" (ЄДРПОУ 32333509) та Приватним підприємством "Мидас плюс" (ЄДРПОУ 35869610). Відповідей на данні запити не було отримано, у зв'язку з чим посадова особа Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим дійшла висновку про неможливість підтвердити факт виконання товарів та робіт (здійснення послуг) позивачем, тому такі податкові накладні не можуть бути прийняті у підтвердження права на бюджетне відшкодування з ПДВ. Крім того, перевіркою встановлено оформлення податкових накладних з порушенням вимог законодавства, а саме внесення недостовірних даних щодо місця розташування юридичних осіб-контрагентів.

Також в акті зазначено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даним первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг встановлено, що загальна сума ПДВ, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування у жовтні 2011року та була сплачена у минулих податкових періодах, складає 1 639 760,00 грн.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000030700 від 11.01.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 78001 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 39000 грн. (а.с.11).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України), що набрав чинності з 01.01.2011 року(тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 П України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

Згідно із п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому п. 200.4 ст. 200 ПК України встановлює, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, відповідно до викладеного, підставою позбавлення платника податків на бюджетне відшкодування може бути або відсутність сплаченої суми податку за податковими накладними, або оформлення таких податкових накладних з порушення вимог ст.201 ПК України.

Згідно із ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом залучено до матеріалів справи та досліджено податкові накладні позивача, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, а саме: податкові накладні з ТОВ «Виробничо-технічна база «Аграрій», в яких зазначена адреса контрагента: вул. Андреєвська, буд.38, м. Миколаїв, 54050 (а.с.137-152), податкові накладні з ПП «Мидас плюс», в яких зазначена адреса контрагента: вул. Горького, буд.36, кв.45. Розглянувши зазначені податкові накладні встановлено їх відповідність вимогам ст. 201 ПК України, у тому числі адреса місцезнаходження контрагентів.

Щодо посилання в актах перевірки на зазначення в податкових накладних недостовірного місцезнаходження контрагентів позивача, суд зазначає про те, по-перше, податковий орган не надав належних доказів відсутності ТОВ «Виробничо-технічна база «Аграрій», ПП «Мидас плюс» за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме актів виходу на місце, підстав для виходу на місце та складання таких актів. Не надано відповідачем доказів щодо наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на момент здійснення господарських операцій, запису про відсутність зазначених контрагентів за місцезнаходженням.

Згідно вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» N 755-IV від 15.05.2003р. якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак, відомості про місцезнаходження ТОВ «Виробничо-технічна база «Аграрій», ПП «Мидас плюс» , які містяться у ЄДР є достовірними доки до них не буде внесено змін.

Окрім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства в частині обов'язковості державної реєстрації змін свого місцезнаходження не може бути підставою задля позбавлення позивача на податковий кредит за господарськими операціями з таким контрагентом.

Також підставою за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків податкового кредиту є неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача з питань правомірності проведених господарських відносин, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт виконання робіт (послуг) позивачем.

Так, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим, слід зазначити, акти зустрічної звірки контрагентів позивача може свідчити лише про невиконання зобов'язань перед бюджетом саме контрагентів позивача та є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та право на декларування понесених витрат в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, відсутність висновків зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати ПДВ усіма попередніми постачальниками по ланцюгу постачання товару до виробника не впливає на право позивача віднести до складу податкового кредиту суми сплаченого ПДВ та віднесення цих сум до бюджетного відшкодування.

Податковим кодексом України не передбачено норми, яка б обмежувала підприємства в отриманні сплачених ними сум ПДВ з державного бюджету за умови відсутності підтвердження їх сплати постачальниками.

Таким чином, висновки відповідача про неприйняття податкових накладних у зв'язку з неможливістю проведення зустрічних звірок контрагентів позивача є необґрунтованими.

Відповідач в акті перевірки вказує на відсутність права на бюджетне відшкодування у позивача з тих підстав, що відносно контрагентів не проведено зустрічних звірок та податкові накладні оформлені з порушенням законодавства, при цьому не ставить під сумнів реальність господарських операцій із ними.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Проте, суд вважає необхідним для повного з'ясування обставин справи перевірити наявність у позивача усіх належних документів у підтвердження дійному економічному змісту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Ухвалою суду від 10.07.2012 року у справі призначено судово-економічну експертизу на вирішення якої у тому числі поставлені питання щодо підтвердження первинним документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки акту перевірки про завищення сум бюджетного відшкодування в розмірі 78001,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 КАС України судового експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Наданим висновком експерта № 154/12 від 18.12.2012р. встановлено, що для здіснення господарської діяльності позивачем укладені контракти з іноземними замовниками, а саме: контракт від 26.11.2010 року № 01293 С-ZАL, укладений між ПАТ Суднобудівний завод „Залів" („Будівник") та Компанією „Ульстейн Хал АС", Норвегія („Покупець") на будівництво корпусу № 293 (а.с.46-54, т.2); контракт від 06.12.2010 № 01294 С-ZAL, укладений між ПАТ Суднобудівний завод „Залів" („Будівник") та Компанією „Ульстейн Хал АС", Норвегія („Покупець") на будівництво корпусу № 294 (а.с.22-30, т.2); контракт від 03.03.2011 року № 832 С-ZAL, укладений між ПАТ Суднобудівний завод „Залів" („Будівник") та Компанією „Аргали Холдингз Лимитед", Британські Вірджинські острови („Покупець") на будівництво корпусу № 832 (а.с.104-112, т.2); контракт від 24.05.2011 року № 01168 С-ZAL, укладений між ПАТ Суднобудівний завод „Залів" („Будівник") та Компанією „Bergen Group ВМV АS", Норвегія („Покупець") на будівництво корпусу № 168 (а.с. 86-94, т.2).

Для виконання своїх зобов'язань по вище переліченим контрактам, на підприємстві відкриті замовлення, а саме: за контрактом від 26.11.2010 року № 01293 С-ZAL на будівництво „Корпусу № 293"- №01293 (а.с.55, т.2); за контрактом від 06.12.2010 року № 01294 С-ZAL, а також додаткових угод 03/294 від 18.04.2011 та № 05/294 від 12.07.2011 року на будівництво „Корпусу №294" - № 01294 (а.с.35, т.2), № 06564 (а.с.33, т.2), № 06554 (а.с.32, т.2); за контрактом від 03.03.2011 № 832 С-ZAL на будівництво „Корпусу № 832" - № 01832 (а.с.113, т.2); за контрактом від 24.05.2011 року № 01168 С-ZAL на будівництво „Корпусу №168" - № 01168 (а.с.95, т.2).

Для виконання замовлень ПАТ „Суднобудівний завод „Залів", зокрема, були укладені договір від 28.08.2011 № 01 з ТОВ „Виробнично - технічна база „Аграрій" (а.с. 58-59, т.1), договір від і 28.09.2011 № 01 з ПП „Мидас Плюс" (а.с.44, т.1).

У жовтні 2011 року ТОВ „Виробнично - технічна база „Аграрій" на підставі договору виконані роботи в кількості 2206 н/годин на загальну суму 415641,60 грн., у тому числі ПДВ 69273,40 грн.; ПП „Мидас Плюс" на підставі договору виконані роботи в кількості 1039 н/годин на загальну суму 52365,60 грн., у тому числі ПДВ 8727,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.

Відповідно до Контракту від 06.12.2010 року № 01294 С-ZAL ПАТ Суднобудівний завод „Залів" реалізовано Покупцю - Компанії „Ульстейн Хал АС", Норвегія, корпус судна № 294, яке збудоване за замовленнями №01294, № 36564, що підтверджено ВМД № 600100003/2011/004097 з відміткою про вивезення товару за межі митної території України у повному обсязі - 19.12.2011 року (а.с.44, т.2).

Відповідно до Контракту від 26.11.2010 року № 01293 С-ZAL ПАТ Суднобудівний завод „Залів" реалізовано Покупцю - Компанії „Ульстейн Хал АС", Норвегія, корпус судна № 293, яке збудоване за замовленням №01293, що підтверджено ВМД № 600100003/2011/003291 з відміткою про вивезення товару за межі митної території України у повному обсязі - 01.11.2011 року (а.с.84, т.2).

Відповідно до Контракту від 03.03.2011 № 832 С-ZAL ПАТ "Суднобудівний завод „Залів" реалізовано Покупцю - Компанії „Аргали Холдингз І Лимитед", Британські Вірджинські острови, корпус судна № 832, яке збудоване за замовленням №01832, що підтверджено ВМД № 600100003/2011/001741 з відміткою про вивезення товару за межі митної території України у повному І обсязі - 03.05.2011 року (а.с.138, т.2).

Усі ці документи підтверджують проведення реальних господарських операцій позивача із його контрагентами та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, експерт у висновку № 283/12 підтвердив оплату позивачем усіх сум за придбані товари (виконані роботи, надані послуги), сума ПДВ за якими була віднесена до податкового кредиту у жовтні 2011 року.

Таким чином, наявність податкових накладних, сума за якими належним чином оплачена, свідчить про виконання позивачем усіх вимог для визначення суми податкового кредиту у жовтні 2011 року.

Як зазначалося вище, підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування податку на додану вартість є не зарахування сум податкового кредиту у розмірі 78001,00 грн. до бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року з підстав не підтвердження податковими накладними факту виконання робіт та оформлення зазначених накладних з порушенням вимог законодавства.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується виконання сторонами правочинів та відсутність порушень при оформленні податкових накладних, висновок податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування суд відхиляє їх, як необґрунтований, а відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000030700 від 11.01.2012 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1170,01 грн., які сплачені до бюджету платіжним дорученням № 1947 від 27.03.2012 року, а також судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 9212,50 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.04.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 15.04.2013 року.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000030700 від 11.01.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 78001 грн. та нарахування штрафних(фінансових) санкції у розмірі 39000 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Керч АР Крим Державної податкової служби) на користь Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (ідентифікаційний номер 14307251) витрати, пов'язані зі сплати судового збору у розмірі 1170,01 грн. та витрати пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 9212,50 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.