Ухвала
від 16.04.2013 по справі 822/595/13-а
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/595/13

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська дорожна система" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська дорожна система" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська дорожна система" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у задоволені позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, з огляду на наступне.

У період з 07.11.2012 року по 09.11.2012 року посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Подільська дорожна система" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Білдальянс" за листопад 2011 року. За результатами перевірки був складений акт №6279/22-3/34420210 від 16.11.2012 року.

У висновках акта перевірки зазначено, що на порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТОВ "Подільська дорожна система" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за листопад 2011 року, що зараховується до складу податкового кредиту грудня 2011 року на 44332 грн.

Судом встановлено, що відповідно до договору субпідряду №250/2/суб від 21 жовтня 2011 року на поточний ремонт автомобільних доріг державного значення між ПП "Аграрна компанія 2004" та ТОВ "Подільська дорожна система" позивач був зобов'язаний у 2011 році виконати роботи з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення (поточний ремонт автомобільних доріг державного значення Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка), а ПП "Аграрна компанія 2004" прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених договором №250 від 21 жовтня 2011 року між ПП "Аграрна компанія 2004" та Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області.

24 жовтня 2011 року ТОВ "Подільська дорожна система" уклало договір №02346 про надання послуг, згідно з умовами якого ТОВ "Більдальянс" зобов'язується поставити послуги, а ТОВ "Подільська дорожна система" - прийняти та оплатити їх на умовах даного Договору.

Відповідно до акту виконаних робіт (надання послуг) №3 від 7 листопада 2011 року ТОВ "Більдальянс" було проведено наступні роботи (виконані такі послуги):

1. Послуги котків дорожніх самохідних з гладкими вальцями масою 8 тон - 277,88 маш-год.;

2. Послуги автогудронатора, місткістю 3500 л - 6,14 маш-год.;

3. Послуги по перевезенню асфальту самоскидами на відстань 110 км - 590 т;

4. Послуги автомобілів бортових, вантажопідйомністю до 5 т - 16,46 маш-год.;

5. Послуги асфальтоукладчика - 138,97 маш-год.;

6. Послуги по перевезенню асфальту самоскидами на відстань 18 км - 598 т;

7. Перевезення будівельних матеріалів на відстань 88 км - 158,25 т;

8. Перевезення будівельних матеріалів на відстань 87 км - 252,37 т.

Згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних леї лапаній на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися де уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р., господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються па підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарір/послут, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господареькій діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкам на прибуток або податкового кредиту з податку па додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що господарські операції позивача та ТОВ "Білдальянс" не відбувалися та не оформлені належним чином, оскільки відомості в акті виконаних робіт №3 від 07.11.2011 року, який доданий представником позивача до матеріалів справи на підтвердження господарських операцій із ТОВ "Білдальянс" не співпадають з відомостями акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року типової форми №КБ-2а. Товаротранспортні накладні містять тільки відмітки ТОВ "Білдальянс" та ТОВ "Подільська дорожна система", що викликає сумнів у реальності здійснення транспортування. Інших первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції позивачем не надано.

Таким чином, оцінюючи у сукупності первинну документацію, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що доведеним є висновок відповідача про те, що господарські операції між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Білдальянс" з надання послуг фактично не здійснювались та оформлені лише документально з метою безпідставного формування і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Формування витрат, які беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за господарськими операціями, які фактично не здійснювались, а відбувся виключно обмін податковими накладними, видатковими накладними тощо, чинним законодавством не передбачене, тому внаслідок відображення у податковому обліку господарських операцій з придбання товарів та послуг у товариства з обмеженою відповідальністю "Білдальянс" позивачем порушено вимоги статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по придбанню послуг у товариства з обмеженою відповідальністю "Білдальянс" та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність своїх дій та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська дорожна система", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.

СудВінницький апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.04.2013
Оприлюднено25.04.2013
Номер документу30888335
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —822/595/13-а

Ухвала від 26.03.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Совгира Д. І.

Ухвала від 30.05.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Степашко О.І.

Ухвала від 16.04.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Совгира Д. І.

Ухвала від 26.03.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Совгира Д. І.

Постанова від 19.02.2013

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Михайлов О.О.

Ухвала від 30.01.2013

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Михайлов О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні