Рішення

від 14.09.2011 по справі 7/5027/851/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2011 р. Справа № 7/5027/851/2011.

"14" вересня 2011 року справа № 7/5027/851/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Парнас"

про стягнення заборгованості - 452662,58 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача -Ісар О.Я. -представник (довіреність № 711/11.5.2 від 16.08.2010 року)

від відповідача - Шевчук Т.І. -голова ліквідаційної комісії

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Парнас" про стягнення заборгованості у сумі 452662,58 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору № 24.002/10-КР від 25 травня 2010 року надав відповідачу кредит у сумі 1000000,00 грн. строком користування до 24 травня 2011 року з процентною ставкою за користування кредитом 25 відсотків річних. Далі позивач стверджує, що відповідач систематично не виконував свої зобов'язання за кредитним договором в результаті чого у нього станом на 20 липня 2011 року існує заборгованість в розмірі 452662,59 грн. (в тому числі заборгованість по погашенню кредиту в розмірі 398929,80 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 9020,57 грн., пеня за порушення строків погашення кредиту та відсотків по кредиту у розмірі 44712,21 грн.), які позивач просить стягнути на його користь.

14 вересня 2011 року у судовому засіданні відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" є обгрунтованими, а тому визнаються в повному обсязі.

Заява відповідача про визнання позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає дану заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

25 травня 2010 року між відкритим акціонерного товариством "ВТБ Банк", яке перейменоване в публічне акціонерного товариства "ВТБ Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Парнас" укладено кредитний договір № 24.002/10-Кр, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 1000000,00 грн., а відповідач зобов'язувався прийняти належним чином, використати та повернути банку кредит не пізніше 24 травня 2011 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором.

Як вбачається, на виконання кредитного договору № 24.002/10-Кр від 25 травня 2010 року відповідачу було перераховано 1000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 25 травня 2010 року.

Однак, відповідач умови укладеного кредитного договору № 24.002/10-Кр від 25 травня 2010 року належним чином не виконував, а тому станом на 20 липня 2011 року у нього перед позивачем існує заборгованість по кредиту у сумі 398929,80 грн., процентах за користування кредитом у сумі 9020,57 грн., пені за порушення строків повернення кредиту за період з 05 січня 2011 року по 20 липня 2011 року у сумі 41781,52 грн. та пені за порушення строків сплати процентів за період з 05 січня 2011 року по 20 липня 2011 року у сумі 2930,69 грн.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 1.1 кредитного договору № 24.002/10-Кр від 25 травня 2010 банк на умовах цього договору зобов'язуєтсья надати позичальнику кредит в сумі 1000000,00 грн. (один мільйон) гривень 00 копійок, а позичальник зобов'язується прийняти належним чином, використати та повернути банку кредит не пізніше 24 травня 2011 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором.

Відповідно до пункту 3.1.1 кредитного договору № 24.002/10-Кр від 25 травня 2010 проценти за користування кредитними коштами, розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі 24 % (двадцять чотири) процентів річних. Сторони, укладаючи цей договір, домовились, що розмір процентів за користування кредитом збільшується на 5 (п'ять) процентних пунктів при невиконанні позичальником умови, визначеної п. 4.3.2 цього договору. Ця умова діє до моменту виконання позичальником умов п. 4.3.2. в повному обсязі.

При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з наступного банківського дня з моменту порушення позичальником зазначених умов та діє до моменту повного виконання цих умов.

Сторони, укладаючи цей договір, домовились, що розмір процентів за користування кредитом збільшується на 1 (один) процентний пункт при невиконанні позичальником кожної із умов, визначених п. 4.3.11.1 цього договору. Ця умова діє до сьомого числа місяця наступного за місяцем, в якому умова, зазначена в п. 4.3.11.1 була виконана.

При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з восьмого числа місяця, наступного за місяцем, в якому позичальником не виконані зазначені умови та діє до моменту повного виконання цих умов.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 7.1. кредитного договору № 24.002/10-Кр від 25 травня 2010 року у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку.

Відповідно до пункту 7.2. кредитного договору № 24.002/10-Кр від 25 травня 2010 року у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом) позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день погашення з розрахунку.

Як вбачається з вищевикладеного, а також матеріалів справи та розрахунів заборгованості, відповідач умови кредитного договору № 24.002/10-Кр від 25 травня 2010 року належним чином не виконав, а тому зобов'язаний сплатити позивачу існуючі станом на 20 липня 2011 року заборгованість по кредиту у сумі 398929,80 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 9020,57 грн.

Також, відповідач несвоєчасно виконував грошові зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, а тому має сплатити позивачу нараховані за період з 05 січня 2011 року по 20 липня 2011 року пеню за порушення строків повернення кредиту у сумі 41781,52 грн. та пеню за порушення строків сплати процентів у сумі 2930,69 грн.

Судові витрати з оплати державного мита у сумі 4526,62 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Парнас" -вул. Лугова 9, м. Чернівці, 58000, код 32278697 на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" -Пр-т Незалежності, 111, м. Чернівці, код 14359319 -заборгованість по кредиту у сумі 398929,80 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 9020,57 грн., пеню за порушення строків повернення кредиту у сумі 41781,52 грн., пеню за порушення строків сплати процентів у сумі 2930,69 грн., державне мито у сумі 4526,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14 вересня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 вересня 2010 року.

Суддя О.С. Тинок