Постанова

від 18.04.2013 по справі 5011-58/15653-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа№ 5011-58/15653-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Марковська В.В. - дов. № 91/2012/12/26-2 від 26.12.2012 року

від відповідача: Голубєв О.В. - дов. б/н від 27.02.2013 року

розглянувши апеляційну скаргу Житлово - будівельного кооперативу „Київ-11" на рішення господарського суду м. Києва від 11.02.2013 року

у справі № 5011-58/15653-2012 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Київенерго" (м. Київ)

до: Житлово - будівельного кооперативу „Київ-11" (м. Київ)

про: стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 83 326 грн. 93 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство „Київенерго" з позовом до Житлово-будівельний кооператив „Київ-11" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 176 213 грн. 93 коп.

В процесі слухання справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача - 83 326, 93 грн.

Рішенням від 11.02.2013 року господарський суд м. Києва позов задовольнив повністю.

Стягнув з Житлово - будівельного кооперативу ,,Київ-11" (02097, м. Київ, вул. Бальзака, будинок 87, ідентифікаційний код 22907433) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Київенерго"(01001, м. Київ, Печерський р-н, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 74645, 11 грн. (сімдесят чотири тисячі шістсот сорок п'ять грн. 11 коп.) суми боргу, інфляційної складової в сумі 5003, 56 грн. (п'ять тисяч три грн. 56 коп.) та 3% річних в сумі 3678, 26 грн. (три тисячі шістсот сімдесят вісім грн. 26 коп.), 1666, 52 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят шість грн. 52 коп.) судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5011-58/15653-2012 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, представник позивача просив залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має залишено без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.01.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією ,,Київенерго", назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство „Київенерго" та Житлово-будівельним кооперативом „Київ-11" було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді (договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.2.1 договору, позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору.

Пунктами 2.3.1-2.3.4 договору, сторони передбачили, що відповідач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору; додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в Додатку №7 до Договору; в Додатках № 8 та № 9 до Договору зазначити всі об'єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж „Абонента" (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо).

Відповідно п. 5.1 договору, облік споживання „Абонентом" теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Згідно п.1 Додатку № 2 до договору, розрахунок з „споживачем" за теплову енергію проводиться згідно з тарифами, встановленими „постачальнику" управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими Розпорядженням КМДА від 31.08.2009 року № 981 за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із: житловими організаціями 126, 85грн.

Згідно з пунктом 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Розпорядженням КМДА від 29 грудня 2010 року № 1222 було встановлено нові тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення та введено в дію з 1 лютого 2011 року на виконання постанови НКРЕ від 14 грудня 2010 року № 1729.

Відповідно п.п.2,3 Додатку № 4 до договору, „Абонент" щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у РВТ табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки „Абонент" повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду, сплату за вказаними в п.2 цього Додатку документами, „Абонент" виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до матеріалів справи вказаний договір є чинним на даний час.

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, що підтверджується обліковими картками за період з 01.11.2010 по 01.10.2012 року, відповідачем же взяті на себе зобов'язання за договором не виконуються в повному обсязі, внаслідок чого за даний період виникла заборгованість за договором, яка, з врахуванням уточнених позовних вимог, складає 74 645,11 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача оспорював суму боргу за Договором, заявлену до стягнення, посилаючись на неналежне виконання позивачем умов Договору та неправомірність обрахування вищевказаної суми заборгованості, однак вказані доводи спростовуються матеріалами справи, які містять відомості обліку споживача теплової енергії ЖБК ,,Київ-11", підписані сторонами без жодних зауважень та акт звіряння розрахунків.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до змісту ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5003, 56 грн. інфляційних втрат, 3678, 26 грн. 3 % річних.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру інфляційних втрат, 3 % річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув інфляційні втрати в розмірі 5003, 56 грн., 3% річних у сумі 3678, 26 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції в розмірі 74 645,11 грн. - основного боргу, 5003, 56 грн. інфляційних втрат, 3678, 26 грн. 3 % річних.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1640062 від 01.01.1999 року за період з 01.11.2010 по 01.10.2012 року та не надано доказів сплати вказаних коштів.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово - будівельного кооперативу „Київ - 11" на рішення господарського суду м. Києва від 11.02.2013 року у по справі № 5011-58/15653 - 2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 11.02.2013 року по справі № 5011-58/15653 - 2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-58/15653-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 22.04.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.