Ухвала

від 16.04.2013 по справі 825/818/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/818/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу згідно ч.1 ст.41 КАС України за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська інвестиційна компанія" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 13.12.2012: № 0005252320, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліська інвестиційна компанія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 19 791,00 грн. (15 833,00 грн. за основним платежем та З 958,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0005262320, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліська інвестиційна компанія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 12 667,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач 25.04.2007 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 580951.

Згідно довідки АА № 757810 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 66.19 інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; 66.12 посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 56.10.діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 13.11.2012 № 3313, вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.82 ПК України та відповідно до наказу від 13.11.2012 № 3356 (а.с.66) проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Технопром.Буд» за грудень 2010 року та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, за результатами якої складено акт від 26.11.2012 № 2491/22/35108623.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.12.2012: № 0005252320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 19 791,00 грн. (за основним платежем 15 833,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 958,00 грн.; № 0005262320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 12 667,00 грн.

Судом встановлено, що 23.10.2010 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Технопром.Буд» (Виконавець) укладено договір № 5 про інформаційно-консультаційні послуги, відповідно до якого Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе обов'язки щодо надання Замовнику інформаційно-консультаційних послуг з питань комерційної діяльності управління у відповідності до цього Договору. Замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх, згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг). Відповідно до п.4.5 Договору Виконавець повинен надати результати досліджень у електронному виді на лазерних накопичувачах інформації. Договір підписано сторонами та скріплено печатками. До даного договору між сторонами укладено протоколи погодження ціни за надані послуги від 03.12.2010 та від 16.12.2010.

Виконання даного договору підтверджується рахунком-фактурою від 20.12.2010 на суму з ПДВ 76 000,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною від 17.12.2010 № 32001 на суму з ПДВ 76 000,00 грн. та результатами дослідження, виготовленими в електронному виді на лазерних накопичувачах інформації, які є інтелектуальною власністю позивача, а оплата підтверджується випискою по рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем задекларовано: на підставі поданої податкової декларації з ПДВ № 210178 від 19.01.2011 за грудень 2010 року суму ПДВ, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою - дозволений податковий кредит в розмірі 33 098,00 грн. (рядок 10.1), усього податкового кредиту -31 595,00 грн. (рядок 17) (розрахунок коригування сум ПДВ до вищезазначеної податкової декларації та згідно податкової декларації № 225647 від 08.02.2011 з податку на прибуток підприємства - 2 336,00 грн. (рядок 08) та нарахована сума податку в розмірі 584,00 грн. (рядок 12 Декларації, рядок 7 уточнюючого розрахунку).

Підставою для висновків ДПІ у м. Чернігові ДПС про порушення позивачем вимог Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону про ПДВ є акт Харківської ОДПІ від 10.06.2011 № 1260/180/36555074 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технопром.Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період з 01.12.2010 по 28.02.2011, яким встановлено ознаки нікчемності правочинів.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування ПДВ тощо), саме по собі не може означати, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлений ним, оскільки товар (роботи, послуги) були надані, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Посилання ж ДПІ у м. Чернігові ДПС на ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ, що діяв в періоді, що перевірявся, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно із п.п. 7.1, 7.2 ст. 7 цього Закону, а податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з п. 7.4 ст. 7 Закону.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкової накладної, виданої останньому постачальником.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 12 667,00 грн.

Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС на акт Харківської ОДПІ від 10.06.2011 № 1260/180/36555074 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технопром.Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 вірно не взято судом до уваги, оскільки чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ у м. Чернігові ДПС при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого. Крім того, на момент укладення договору між позивачем та контрагентом, останній був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, , порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Як вірно встановлено судом, всі передбачені вимоги, у тому числі щодо документального підтвердження понесених витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю, позивачем були виконані в повному обсязі, що свідчить про неправомірне донарахування ДПІ у м. Чернігові ДПС податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

Відповідно до ст . 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.