Постанова

від 19.04.2013 по справі 826/3238/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2013 року 13:28 № 826/3238/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Делікатесстаргруп» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Делікатесстаргруп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2013 № 0000671520, прийнятого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач допустив порушення встановленого законодавством строку для проведення камеральної перевірки, а також те, що висновки акту перевірки є хибними, оскільки здійснені без проведення поглибленого аналізу звітних даних платника та інформаційних ресурсів податкового органу. Посилався на наявність належним чином складених податкових накладних, які підтверджують право на формування податкового кредиту. Отже, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначив, що право складати податкові накладні надано виключно особам, які зареєстровані як платники податку на додану вартість. Посилався на те, що позивач включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом, який не є платником ПДВ. За таких обставин, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до норм законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

В судовому засіданні 18.04.2013 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України провів камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року ПП «Делікатесстаргруп», за результатами якої склав акт від 05.02.2013 № 8/26-50-20/35791597 (далі - акт перевірки № 8/26-50-20/35791597).

Під час перевірки відповідач встановив, що згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року ПП «Делікатесстаргруп» до податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 49 423 грн. по взаєморозрахунках з неплатником податку на додану вартість (ІПН 30132916038).

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 021.1 ст. 201, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на 49 423,00 грн.

На підставі акту перевірки № 8/26-50-20/35791597 ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби винесла податкове повідомлення-рішення від 25.02.2013 № 0000671520, яким ПП «Делікатесстаргруп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61 778,75 грн., в т.ч. основний платіж - 49 423,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12 355,75 грн.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 2 п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Суд встановив, що позивач, під час заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, допустив описку при написанні індивідуального податкового номеру контрагента - ТОВ «Кремавтобуд» (код ЄДРПОУ 30132398). Так, замість 12-тизначного ІПН 301232916038 у декларації зазначено 11-тизначний ІПН 30132916038.

Відповідач, в ході здійснення камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2011 року виявив зазначену вище описку та зазначив у акті перевірки № 8/26-50-20/35791597, що позивач сформував податковий кредит з неплатником податку на додану вартість, на підставі чого дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд із зазначеними висновками відповідача не погоджується виходячи з наступного.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Під час здійснення камеральних перевірок, податковим органам не надано право перевіряти наявність податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит, а також правильність їх оформлення.

В даному випадку, в ході здійснення камеральної перевірки, відповідач не досліджував первинні документи, на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 49 423,00 грн. Отже, посилання в акті перевірки на порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Судом під час судового розгляду даної справи було досліджено податкові накладні, складені ТОВ «Кремавтобуд» за результатами здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з позивачем, а саме: податкова накладна № 53 від 01.10.2011 на загальну суму 1716,24 грн. в т.ч. ПДВ 286,04 грн., податкова накладна № 54 від 03.10.2011 на загальну суму 92 343,47 грн. в т.ч. ПДВ 15 390 грн., податкова накладна № 56 від 03.10.2011 на загальну суму 97 926,86 грн. в т.ч. ПДВ 16321,14 грн., податкова накладна № 57 від 04.10.2011 на загальну суму 12352,56 грн. в т.ч. ПДВ 2058,76 грн., податкова накладна № 58 від 04.10.2011 на загальну суму 21 662,83 грн. в т.ч. ПДВ 3610,47 грн., податкова накладна № 62 від 06.10.2011 на загальну суму 1595,28 грн. в т.ч. ПДВ 265,88 грн., податкова накладна № 69 від 12.10.2011 на загальну суму 16934,42 грн. в т.ч. ПДВ 2822,40 грн., податкова накладна № 85 від 25.10.2011 на загальну суму 26994,42 грн. в т.ч. ПДВ 4499,07 грн.

Зазначені накладні складені у відповідності до вимог чинного законодавства та мають усі обов'язкові реквізити.

Крім того, суд дослідив податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року ТОВ «Кремавтобуд» та додаток № 5 до даної декларації, з яких вбачається, що ТОВ «Кремавтобуд» задекларувало податкове зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Делікатесстаргруп» у розмірі 49 423,21 грн.

Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 № 8073/7/16-1617 «Щодо питань адміністрування податку на додану вартість» висновки камеральної перевірки формуються на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів податкового органу , у разі якщо працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб виявлені податкові ризики платників податку на додану вартість.

Згідно п. 6.3.1 розділу 1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 індивідуальний податковий номер для юридичних осіб становить 12-розрядний числовий код.

Враховуючи, що позивачем було зазначено 11-тизначний індивідуальний податковий номер платника податку-продавця є очевидним, що ним було допущено описку у написанні такого номеру. Водночас, відповідач мав можливість, використовуючи інформаційні ресурси доступні податковим органам, встановити платника податку, який задекларував податкове зобов'язання у розмірі 49 423,21 грн. по взаємовідносинам з ПП «Делікатесстаргруп».

Отже, висновок відповідача про декларування податкового кредиту по взаємовідносинам з неплатником податку на додану вартість здійснено без належної перевірки податкової звітності та без аналізу інформаційних баз даних, доступних податковому органу, а тому є передчасним.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно інформації з офіційного сайту Державної податкової служби України, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Кремавтобуд» було анульоване 27.12.2011, тобто після того, як було виписано зазначені вище податкові накладні на адресу позивача.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку. Отже податкові накладні, складені на адресу позивача ТОВ «Кремавтобуд» у жовтні 2011 року є чинними.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Відповідач здійснив перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2011 року більше ніж через рік з дати подання зазначеної податкової декларації (17.11.2011 № 303636), що є порушенням п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України.

Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, а також те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2013 № 0000671520.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 69, 70, 94, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Делікатесстаргруп» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 25.02.2013 № 0000671520.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 79 коп. на користь Приватного підприємства «Делікатесстаргруп» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський