Постанова

від 23.04.2013 по справі 812/2697/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 року Справа № 812/2697/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Стройній О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Антрацитівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості соціальних послуг у сумі 10 713,72 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Антрацитівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості соціальних послуг у сумі 10 713,72 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач звернувся до Антрацитівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за сприянням у працевлаштуванні. Відповідачу було надано статус безробітного. В Антрацитівському міськрайонному центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідач перебував на обліку як безробітний. Допомога по безробіттю виплачена.

В ході перевірки позивачем встановлено, що ОСОБА_1 не повідомила позивача про факт навчання у Вищому професійному училищі №64 міста Красний Луч в період з 01.09.2011 по 25.01.2013 та в ІІ кварталі 2012 року отримала стипендію у загальній сумі 820,20 грн.

У зв'язку з чим, відповідачем порушено вимоги п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки саме громадянин, який стає на облік служби зайнятості повинен своєчасно повідомляти про себе усі обставини, які можуть впливати на умови виплати їм забезпечення та соціальних послуг, а в разі умисного невиконання такою особою своїх обов`язків сума виплаченого забезпечення та вартість соціальних послуг стягується з неї у повному обсязі.

Після виявленого факту незаконного отримання коштів громадянкою ОСОБА_1 було виданий наказ №28 про стягнення допомоги по безробіттю за період з 05.05.2012 по 21.05.2012 у розмірі 193,03 грн., матеріальної допомоги в період навчання в розмірі 105,29 грн. за період з 10.05.2012 по 15.05.2012 та вартості соціальних послуг в розмірі 10415,40 грн. за період з 22.05.2012 по 14.12.2012. Оскільки відповідач відмовився з'явитися до центру зайнятості для ознайомлення з наказом, а також відмовилась добровільно повернути зазначені кошти, 15 лютого 2013 року їй була направлена претензія з копією наказу.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 10713,72 грн. - розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, судом повідомлявся належним чином, причини неявки суду неповідомив (а.с.68).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини у справі та надані на їх підтвердження докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.05.2012 ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявами про реєстрацію її як особу, що шукає роботу та про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в яких зазначив, що він не є членом особистого селянського господарства, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю, за цивільно-правовою угодою не працює. (а.с. 7).

На підставі вищевказаних заяв ОСОБА_1 був зареєстрована у Антрацитівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття як особа, що шукає роботу.

Судом встановлено, що протягом періоду перебування у статусі безробітного ОСОБА_1 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю за період з 07.05.2012 по 23.05.2012 (а.с.8)

Як вбачається з листа Вищої професійного училища №64 м. Красний Луч №27 від 29.01.2013 ОСОБА_1 в період з 01.09.2011 по 25.01.2013 відповідач був зарахований до навчання згідно Наказу №3 «З-УДЗ» від 22.08.2011 до Вищого професійного училища №64 м. Красний Луч (а.с. 47,49-50).

Тобто, до звернення ОСОБА_1 із заявою до Антрацитівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідач навчався у Вищому професійному училищі №64 м. Красний Луч, однак під час перебування на обліку в Антрацитівському міськрайонному центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на вказаному підприємстві відповідач отримував допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу у період профнавчання, вартості соціальних послуг та одночасно у цей період отримувала доход у ІІ кварталі 2012 року з Вищого професійного училища №64 м. Красний Луч, що підтверджується довідкою про доходи (а.с.48).

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 належав до категорії зайнятого населення. Відповідач отримав статус безробітного та право на виплату матеріального забезпечення на підставі поданих ним недостовірних даних.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ст.2 Закону України від 01.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення" (далі - Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із ст.25 Закону № 803, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно ч.2 ст.36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З метою перевірки правомірності отримання особами, яким надано статус безробітного, коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття позивачем зроблено запит доВищого професійного училища№64 м. Красний Луч , яке листом від 29.01.2013 №27 повідомила Антрацитівське міськрайонне центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про те, що ОСОБА_1 була зарахована до навчання з 01.09.2011 по 25.01.2013 (а.с.47).

Після отримання вищевказаної інформації Антрацитівським міськрайонним центром зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, результати якого викладено в акті № 36 від 12.02.2013 (а.с.51).

На виконання Порядку розслідування страхових випадків Антрацитівським міськрайонним центром зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття прийнято наказ № 28 від 13.02.2013 про повернення ОСОБА_1 зайво отриманих коштів в сумі 10415,40грн. (а.с. 52).

Антрацитівським міськрайонним центром зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення від 15.02.2013 № 03/06-474 про повернення коштів в сумі 10415,40 грн., яким запропоновано відповідачу добровільно сплатити зайво отримані кошти у розмірі 10415,40 грн. протягом двох тижнів з дати отримання цього повідомлення, повідомлення від 15.02.2013 отримано відповідачем 19.02.2013 (а.с.54).

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення"в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі:

працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;

громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство";

обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд зазначає, що особи які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю та витрати на навчання під час перебування зареєстрованою у якості учня у Вищому професійному училищі 364 м. Красний Луч, а також враховуючи, що наказ Антрацитівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 28 від 13.02.2013 відповідачем не оскаржував ся та на даний час не скасований, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Антрацитівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на р/р 37170320001252 ГУДКСУ в Луганській області міста Луганська, МФО 804013, код ЄДРПОУ 20185763 незаконно отриману допомогу у загальній сумі 10 713,72 грн. (десять тисяч сімсот тринадцять грн. 72 коп.) з яких матеріальна допомога у період профнавчання у розмірі 105,29 грн. (сто п'ять грн. 29 коп.), вартості соціальних послуг у розмірі 10415,40 грн. (десять тисяч чотириста п'ятнадцять грн. 40 коп) та допомога по безробіттю у розмірі 193,03 грн. (сто дев'яносто три грн. 03 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя К.Ю. Широка