Постанова

від 19.04.2013 по справі 826/2871/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2013 року 15:23 № 826/2871/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Дистиб'юшн» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби третя особаТовариство з обмеженою відповідністю «Лайм Парфум» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайм Дистиб'юшн» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби в якій просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 0012312208 від 14.11.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 153590,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є хибними та не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують фактичне виконання ТОВ «Лайм Парфум» умов договору, укладеного з позивачем. З огляду на що, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на матеріали перевірки третьої особи, яким встановлено укладання угод без мети настання реальних наслідків, отже постачання товару третьою особою на адресу позивача фактично не відбулось. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Наполягав на реальності усіх угод, укладених як з позивачем так і з контрагентами-постачальниками третьої особи. Висновки відповідача про нікчемність угод вважає протиправними, оскільки вони здійснені без належного документального підтвердження та побудовані на припущеннях відповідача.

В судове засідання 16.04.2013 представник третьої особи не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України здійснив документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лайм Дистириб'юшн» (код ЄДРПОУ 33939240) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лайм Парфум» (код ЄДРПОУ 31750007) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011. За результатами даної перевірки складено акт від 31.10.2012 № 931/22-8/33939240 (далі - акт № 931/22-8/33939240)

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що на призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 153 589 грн.

На підставі акту перевірки № 931/22-8/33939240 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.11.2012 № 0012312208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 153 590,00 грн., в т.ч. основний платіж - 159 589,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Лайм Дистриб'юшн» (Покупець) та ТОВ «Лайм Парфум» (Продавець) укладено Договір № 0105-6 від 01.01.2006, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві товари в асортименті та по цінам, вказаним у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором (Т. І а.с. 11-13).

Згідно пункту 10.1 Договору № 0105-6 від 01.01.2006, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.08.2011. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна зі Сторін не повідомить про свій намір його розірвати, Договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Лайм Парфум» поставив позивачу товар (парфумерну продукцію), що підтверджується податковими накладними від 11.05.2011 № 3 на загальну суму 96 535,31 грн., в т.ч. ПДВ 16 089,22 грн., від 01.06.2011 № 6 на загальну суму 520 455,85 грн., в т.ч. ПДВ 86 742,64 грн., від 01.06.2011 № 5 на загальну суму 304 544,15, в т.ч. ПДВ 50 757,36 грн.

На підставі зазначених податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту у червні 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 153 589 грн.

Представник позивача зазначив, що транспортування товару, придбаного у третьої особи за Договором № 0105-6 від 01.01.2006 здійснювалось власним транспортом позивача, на підтвердження чого надав договори купівлі-продажу автомобілів, акти приймання-передачі автомобіля, страхові поліси, подорожні листи (Т. І а.с. 75-92, 161-215).

Суд встановив, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Лайм Парфум» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується оригіналами банківських виписок. Приймання товару здійснювалось штатними працівниками позивача на підставі довіреностей, копії яких надані позивачем до матеріалів справи. Товар зберігався у орендованому складському приміщенні за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня, 1а, площею 110 кв.м., який позивач орендував на підставі Договору суборенди № 10 від 15.04.2009, укладеного з ФОП ОСОБА_1 Сплата позивачем орендної плати, зокрема за червень 2011 року, на рахунок ФОП ОСОБА_1 підтверджується оригіналами банківських виписок.

З акту перевірки № 931/22-8/33939240 вбачається, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ґрунтуються на матеріалах акту ДПІ у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 28.09.2012 № 774/22-3/31750007 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лайм Парфум» з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 та з 01.06.2011 по 30.06.2011» (далі - акт № 774/22-3/31750007).

У акті перевірки ТОВ «Лайм Парфум» № 774/22-3/31750007 податковий орган дійшов висновку про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Лам Парфум» та ТОВ «Вікторі», оскільки серед усіх можливих постачальників останнього не виявлено виробника або імпортера парфумерної продукції. На думку відповідача, зазначене вказує на відсутність доказів фактичного відвантаження, перевезення, отримання та зберігання товарів ТОВ «Лайм Парфум» та свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. На підставі зазначеного, відповідач дійшов висновку про нікчемність таких угод, відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідач зазначив, що в ході перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ «Лайм Парфум» по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників ТОВ «Градь», ДП «Антаріум», ТОВ «Вікторі» та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємству-покупцю ТОВ «Лайм Дистриб'юшн» в розумінні ст. 22, ст. 134, ст. 185 Податкового кодексу України.

Суд із вищевказаними доводами відповідача не погоджується виходячи з наступного.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності). Доказів визнання судом недійсним Договору № 0105-6 від 01.01.2006 та інших договорів по ланцюгу постачання відповідач не надав.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне отримання позивачем товару від ТОВ «Лайм Парфум» та виконання сторонами умов Договору № 0105-6 від 01.01.2006 підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією.

Крім того, представник позивача зазначив, що товар, придбаний у ТОВ «Лайм Парфум» в подальшому був реалізований контрагентам-покупцям (ТОВ «Брокард-Україна», ТОВ «Редо», ТОВ «ДЦ Україна», ТОВ «Суматра-ЛТД», ТОВ «Фасон ММ»), на підтвердження чого надав суду копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок (Т. ІІ а.с. 23-250, Т ІІІ-VІІ, Т.ІІІ а.с. 1-45).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 та п. 198.3 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ «Лайм Парфум» за червень 2011 року, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість у податковому повідомленні-рішенні № 0012312208 від 14.11.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Дистиб'юшн» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0012312208 від 14.11.2012 Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Дистиб'юшн» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський