Ухвала

від 02.07.2013 по справі 826/2871/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2871/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Старової Н.Е.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Дистриб'юшн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Парфум» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Лайм Дистриб'юшн» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, третя особа - ТОВ «Лайм Парфум» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лайм Дистириб'юшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лайм Парфум» за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року.

За результатами даної перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 31 жовтня 2012 року № 931/22-8/33939240.

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 статті 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що на призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 153 589, 00 грн.

На підставі акту перевірки № 931/22-8/33939240, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14 листопада 2012 року № 0012312208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 153 590, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 153 589, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Лайм Дистриб'юшн» (Покупець) та ТОВ «Лайм Парфум» (Продавець) укладено Договір № 0105-6 від 01 січня 2006 року, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві товари в асортименті та по цінам, вказаним у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

На виконання зазначеного договору, ТОВ «Лайм Парфум» поставив позивачу товар (парфумерну продукцію), що підтверджується податковими накладними від 11 травня 2011 року № 3 на загальну суму 96 535, 31 грн., в т.ч. ПДВ 16 089, 22 грн., від 01 червня 2011 року № 6 на загальну суму 520 455, 85 грн., в т.ч. ПДВ 86 742, 64 грн., від 01 червня 2011 року № 5 на загальну суму 304 544, 15, в т.ч. ПДВ 50 757, 36 грн.

На підставі зазначених податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту у червні 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 153 589, 00 грн.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, транспортування товару, придбаного у третьої особи за Договором № 0105-6 від 01 січня 2006 року здійснювалось власним транспортом позивача, на підтвердження чого останній надав суду договори купівлі-продажу автомобілів, акти приймання-передачі автомобіля, страхові поліси, подорожні листи.

Крім того, розрахунки між позивачем та ТОВ «Лайм Парфум» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується оригіналами банківських виписок. Приймання товару здійснювалось штатними працівниками позивача на підставі довіреностей, копії яких надані позивачем до матеріалів справи. Товар зберігався у орендованому складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, площею 110 кв.м., який позивач орендував на підставі Договору суборенди № 10 від 15 квітня 2009 року, укладеного з ФОП ОСОБА_3 Сплата позивачем орендної плати, зокрема за червень 2011 року, на рахунок ФОП ОСОБА_3 підтверджується оригіналами банківських виписок.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне отримання позивачем товару від ТОВ «Лайм Парфум» та виконання сторонами умов Договору № 0105-6 від 01 січня 2006 року підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією.

Крім того, товар, придбаний у ТОВ «Лайм Парфум» в подальшому був реалізований контрагентам-покупцям (ТОВ «Брокард-Україна», ТОВ «Редо», ТОВ «ДЦ Україна», ТОВ «Суматра-ЛТД», ТОВ «Фасон ММ»), на підтвердження чого надав суду копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок.

Відповідно до п. 185.1 статті 185 ПК України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 та п. 198.3 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Дослідивши вказані вище первинні документи, колегія суддів приходить до висновку про їх відповідність вимогам зазначеним вище вимогам законодавства та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.

Окрім цього, судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент мали спеціальну податкову правосуб'єктність.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» - якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від третьої особи податкових накладних, було здійснено ним на підставі вчиненого правочину, реальність якого доведено в судовому засіданні та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ «Лайм Парфум» за червень 2011 року, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість у податковому повідомленні-рішенні № 0012312208 від 14 листопада 2012 року.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Старова Н.Е.