Постанова

від 25.04.2013 по справі 905/908/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2013 р. справа №905/908/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,

за участю представників сторін: від позивача:Гусаченко І.А. довіреність від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від 19.03.2013р. (повний текст рішення складено та підписано 25.03.2013р.) по справі№ 905/908/13-г (суддя: Макарова Ю.В.) за позовомПриватного акціонерного товариства «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» - металургійний завод», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», м. Донецьк простягнення 64' 329,52 грн..

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» - металургійний завод», м. Донецьк (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», м. Донецьк (далі - «Відповідач») суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 64' 329,52 грн..

Відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р. Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь"-металургійний завод" змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь"-металургійний завод", про що свідчить засвідчена копія Довідки АА №701712 та нова редакція Статуту.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2013 року у справі № 095/908/13-г позов був задоволений у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з обґрунтованості позовних вимог та правомірності суми, пред'явленої до стягнення.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем вомоги щодо повернення спірної суми, а квитанція № 8300120387157 не доводить того, що за поштовою кореспонденцією за квитанцією № 8300120387157 позивачем була направлена саме претензія № 17/17-2272 від 09.04.2012р., як вимога про повернення суми попередньої оплати. Окрім того, скаржник з посиланням на додану до апеляційну скаргу роздруківку у паперовій формі відомостей з Интернет сайту УДППЗ «Укрпошта» - стверджує, що поштової кореспонденції, відправленої позивачем за квитанцією № 8300120387157, йому не була вручена.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Скаржник підтвердив доводи викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу - безпідставними, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак - законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 15.07.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь"-металургійний завод", м. Донецьк (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецький завод нестандартного технічного обладнання", м. Донецьк (продавцем) був укладений договір № 19136дс (далі - «Договір»), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання та продукцію промислово-технічного призначення.

Відповідно до п.1.1. договору, номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Керуючись п. 1.1 вказаного договору сторони уклали Додаткову угоду № 3 від 04.02.2010р. до договору.

Пунктом 2 додаткової угоди № 3 сторони змінили порядок розрахунків наступним чином:

- 80% від вартості партії товару перераховується в формі передоплати на підставі рахунку на передоплату, виставленого продавцем;

- 40% від вартості партії товару перераховується протягом 10 днів з дати поставки товару.

Пунктом 3 додаткової угоди сторони визначили строк поставки товару - протягом 30 днів з дати 80% оплати.

Відповідно до п.8.1 договору, даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до грудня 2010р..

На виконання вимог договору та додаткової угоди № 3 позивач платіжними дорученнями № 13555 від 11.05.2010р., № 13434 від 07.05.2010р., № 10549 від 14.04.2010р., № 9231 від 01.04.2010р. перерахував відповідачу попередню оплату у загальному розмірі 64329,52 грн. Однак, оплачений позивачем товар відповідачем поставлений не був.

Відповідно до ст. 4 3 , 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу («ГК») України (ч.6 ст. 265 ГК України) та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу («ЦК») України.

Приписи п.6 ст. 265 ГК України встановлюють, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 599 - 609 ЦК України. При цьому, закон не передбачає, що зобов'язання припиняється закінченням строку дії договору.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати на підставі вимоги ч. 2 ст. 693 ЦК України, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покуцця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову .

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Така думка підтверджується Постановою Верховного суду України від 28.11.2011р. у справі № 43/308-10

За приписами другого речення ч.3 ст. 82 ГПК України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу .

За приписами ч. 1 ст. 111 28 ГПК України обов'язковим для всіх судів України є Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Предметом розгляду ВСУ у справі № 43/308-10 було саме застосування приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Таким чином посилання скаржника на ніби то не отримання від позівача претензії, як попередньої вимоги про повернення суми попередньої оплати - апеляційним судом до уваги не преймається. Адже надсилання чи не надсилання позивачем відповідачу попередньо до звернення до суду вимоги про повернення спірної суми є правом, а не обов'язком позивача.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», м. Донецьк - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2013 року у справі №905/908/13-г - залишити без змін.

Головуючий В.М. Татенко

Судді: І.В. Зубченко

О.О. Радіонова

Надруковано примірників 1 позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСДО, 1 - ДАГС