Рішення

від 17.04.2013 по справі 922/290/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р.Справа № 922/290/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомаш" (м. Харків) про розірвання договору та стягнення коштів, за участю представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір №Е/12-03 про організацію перевезень вантажів від 26.03.2012 р. та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 63576,60 грн., штраф у розмірі 1097,30 грн. та судовий збір у розмірі 2867,50 грн. Свої вимоги обґрунтовує не виконанням відповідачем зобов'язань за договором №Е/12-03 про організацію перевезень вантажів від 26.03.2012 р.

Розпорядженням керівника апарату за №205 від 25.02.2013 р. у зв'язку із хворобою судді Ковальчук Л.В. призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно витягу від 25.02.2013 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/290/13-г призначено для розгляду судді Ольшанченко В.І.

Представник позивача жодного разу не з'явився у судові засідання.

Позивач не в повному обсязі надав витребувані судом документи, причини невиконання вимог суду не навів.

Позивач надіслав суду клопотання, в якому просить розглядати справу без участі позивача, у зв'язку з неможливістю брати участь у судових засіданнях.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його, оскільки скінчився строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України.

До того ж, позивач надіслав письмове обґрунтування позовних вимог, в якому вказує, що 63576,60 грн., що стягується з відповідача, є авансом, а тому позивач має право вимагати його повернення в усіх випадках невиконання або неналежного виконання договору іншою стороною.

Представник відповідача також жодного разу не з`явився у судові засідання, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, але усі ухвали повернулися до суду з відміткою пошти „по закінченню терміну зберігання".

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.03.2012 р. сторонами був укладений договір №Е/12-03 про організацію перевезень вантажів (надалі - договір), за яким експедитор (відповідач) згідно даного договору, що є дорученням клієнта (позивача), на підставі заявок клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організовує переведення вантажів у залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору.

Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 договору клієнт зобов'язаний пред'явити експедитору не пізніше, ніж 12-го числа місяця, що передує місяцю планування, місячні плани перевезень та заявки на організацію перевезень за вказаною експедитором формою. За 5 діб до дати подачі вагонів відправити експедитору заявку на подачу вантажних вагонів відповідно до місячного плану перевезень.

Згідно п. 2.4.2 даного договору експедитор зобов'язаний організовувати відповідно до наданих клієнтом заявок на перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом та надавати інші послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів, шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами.

Відповідно до п. 2.4.6 вказаного договору експедитор зобов'язаний не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надавати клієнту рахунки, податкові накладні за надані послуги та звіти експедитора про виконання доручень клієнта.

Згідно п. 3.1 зазначеного договору клієнт для організації перевезень і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку експедитором. Розрахунки здійснюються грошовими коштами.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим договором, в тому числі за невиконання плану перевезень, сторона, що допустила таке невиконання сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3% від суми, яка розрахована на підставі залізничного тарифу завантаженого вагону, що мав би бути відправлений зі станції відправлення з вантажем на експорт, до станції перетину Державного кордону України за кожен ненаданий експедитором або не завантажений клієнтом вагон. Штрафні санкції сплачуються з урахуванням умов, передбачених розділом 2.4 даного договору, якщо експедитор не виконав своїх обов'язків на протязі 10 днів з моменту оплати клієнтом заявки на перевезення.

Відповідно до п. 9.1 договору, даний договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р.

Цього ж дня, 26.03.2012 р., сторони уклали додаткову угоду до договору, якою доповнили пункт 3.2 договору додатковими умовами.

Позивач надав відповідачу листа №41 від 02.04.2012 р., в якому просив розглянути можливість організації перевезень залізничним рухомим складом щебня (ЕТСНГ 232395, ГНГ25171010) за маршрутом:

- Коростень-Житомирський (код 346204) - Пресня (код 198508) - 10 вагонів

- Ушица (код 348500) - Бескудніково (код 195800) - 24 вагона

- Коростень-Житомирський (код 346204) - Бескудніково (код 195800) - 24 вагона

- Ушица (код 348500) - Пресня (код 198508) - 24 вагона

- Коростень-Житомирський (код 346204) - Пресня (код 198508) - 24 вагона

- Ушица (код 348500) - Бескудніково (код 195800) - 24 вагона

Станції призначення по РЗД можливо будуть мінятися, але в межах одного відділку.

03.04.2012 р. відповідач надав позивачу рахунок-фактуру №042 на суму 63576,60 грн. за послуги з організації перевезення вантажів.

Платіжним дорученням №558 від 03.04.2012 р. позивач здійснив попередню оплату відповідачу згідно виставленого ним рахунку-фактури від 03.04.2012 р. в сумі 63576,60 грн.

Таким чином сторони узгодили заявку.

05.09.2012 р. позивач надіслав відповідачу претензію, в якій вказав, що відповідачем не надано жодної з послуг по організації перевезення вантажів, чим грубо порушено власні договірні зобов'язання на суму 61451,40 грн., а також вимагав розірвати договір №Е/12-03 від 26.03.2012 р., повернути ТОВ „СТВ" грошові кошти в сумі 63576,60 грн. та сплатити штраф в сумі 1843,54 грн.

Відповідач отримав дану претензію 02.10.2012 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не повернув позивачу коштів, не сплатив штраф та не дав відповіді на претензію.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно ст. 935 ЦК України клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору.

Позивач у претензії, яка була надіслана відповідачу 05.09.2012 р., відмовився від договору. Договір слід вважати розірваним з дня отримання претензії відповідачем, тобто 02.10.2012 р.

Таким чином, договір є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача від договору, а відтак він вже не потребує розірвання його судом.

Згідно частин 2, 4, 5 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Отже, сплачений позивачем за договором аванс в сумі 63576,60 грн. не підлягає поверненню відповідачем, оскільки він був сплачений позивачем до розірвання ним договору.

Як убачається із змісту позовної заяви та наданого позивачем письмового обґрунтування позовних вимог, позивач не просить стягнути з відповідача збитки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором або будь-яких заперечень.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 615 ЦК України, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу, нарахованому згідно п. 4.1 договору, в сумі 1097,30 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 615, 629, 653, 929, 934, 935 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомаш" (61003 м. Харків, вул. Сумська, 82, оф. 17. Код ЄДРПОУ 25470051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ" (03127 м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2. Код ЄДРПОУ 19489156) штраф в сумі 1097,30 грн. і судовий збір в сумі 29,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.04.2013 р.

Суддя Ольшанченко В.І.