Постанова

від 23.04.2013 по справі 5011-27/19158-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 5011-27/19158-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Малайдах А.І.

за участю від позивача - Міновська В.В.

від відповідача - Мельник О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прессмет Лтд"

на рішення господарського суду м. Києва від 18.02.2013 р.

у справі № 5011-27/19158-2012 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Оскар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прессмет Лтд"

про стягнення 252 072,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.02.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Оскар" задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прессмет Лтд" (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 44-А, кв. 27; ідентифікаційний код 35618934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Оскар" (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Шадринська, 13; ідентифікаційний код 25327475) заборгованість у розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 9245 (дев'ять тисяч двісті сорок п'ять) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 1854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-27/19158-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Ухвалою від 09.04.2013 року розгляд справи відкладено на 23.04.2013 року.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволені апеляційної скарги повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, 23.04.2012 р. між ТОВ "Прессмет Лтд" (продавець) та ТОВ Фірма "Оскар" (покупець) було укладено договір №230412/3 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставити покупцю товар, у кількості та комплектності, що вказується у специфікації (додатку №1) до даного договору, та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти та оплатити його.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється: гідравлічні прес-ножиці Y83QUA-4000CP (країна походження - КНР).

Згідно з п. 2.3 Договору продавець зобов'язується поставити товар на склад покупця протягом 120 календарних днів з моменту виконання покупцем умов, вказаних у п. 3.2 даного договору. Доставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок продавця. Вартість доставки входить в суму, вказану у п. 3.1 даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору орієнтовна сума даного договору становить 1953720,00 грн., а згідно з п. 3.2 Договору покупець зобов'язаний провести попередню оплату товару у розмірі 100000,00 грн. на розрахунковий рахунок продавця, що вказаний у даному договорі, протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору з обох сторін.

Пунктом 3.3 Договору передбачено порядок оплати решти коштів, а саме: 486116,00 грн. покупець сплачує продавцю протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення покупцю про готовність відвантаження товару зі складу виробника; 1172232,00 грн. - протягом 10 днів до факту прибуття товару в Одеський порт; 195372,00 грн. - протягом 3 банківських днів з моменту підпису акту виконання пусконалагоджувальних робіт.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача передоплату у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №526 від 26.04.2012 р. Крім того, у період з 14.05.2012 р. по 19.06.2012 р. позивачем сплачено відповідачу 140000,00 грн. в рахунок передоплати товару згідно договору.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції копію листа-повідомлення № 27/04-04 від 27.04.2012 року та докази його відправлення на адресу позивача про готовність відвантаження Товару зі складу виробника.

Позивач заперечує отримання від відповідача вказаного повідомлення..

Листом №30/08-05 від 30.08.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму передоплати у розмірі 240000,00 грн. у зв'язку із не поставкою ним продукції, обумовленої умовами Договору.

Відповідач листом-повідомленням №01/09-02 від 01.09.2012 року повідомив позивача про орієнтовну дату прибуття обладнання-05.09.2012 року.

Між сторонами укладено графіки повернення попередньої оплати товару та акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.2012 року.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 240000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжні доручення №526 від 26.04.2012 р., №588 від 14.05.2012 р., №621 від 22.05.2012 р., №21 від 01.06.2012 р., №53 від 12.06.2012 р., №75 від 14.06.2012 р. та №98 від 19.06.2012 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплати у розмірі 240000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3 Договору продавець зобов'язується поставити товар на склад покупця протягом 120 календарних днів.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідачем не було поставлено позивачу товар, що є предметом такого Договору.

Листом №30/08-05 від 30.08.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму передоплати у розмірі 240000,00 грн. у зв'язку із не поставкою ним продукції, обумовленої умовами Договору.

Враховуючи укладення між сторонами графіків повернення попередньої оплати товару колегія суддів вважає, що у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 240000,00 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача зобов'язання по сплаті на користь позивача 240000,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ТОВ Фірма "Оскар" про з стягнення ТОВ "Прессмет Лтд" заборгованості у розмірі 240000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 10060,27 грн. та 3% річних у розмірі 2012,05 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 18.09.2012 р. по 20.12.2012 р. колегія суддів вважає що останні не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Оскільки договором не було передбачено проценти, які нараховуються на грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати, в розумінні вимог чинного законодавства вимоги про стягнення пені не можуть бути задоволені.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена ст. 625 ГПК України, в даному випадку не застосовується, оскільки спір виник з приводу повернення попередньої оплати за договором.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що продавець несе відповідальність перед покупцем за прострочення терміну поставки обладнання, вказаного у п. 2.3 даного договору, сплатою неустойки у розмірі 0,1% від вартості обладнання, вказаної у п. 3.1, за кожен календарний день такого прострочення.

В письмових поясненнях позивач вказав, що пеня не була нарахована за невиконання п. 4.4 договору, а за неповернення попередньої оплати. Сторони в договорі не передбачили відповідальність відповідача у вигляді пені за неповернення попередньої оплати.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі № 5011-27/19158-2012 змінити, виклавши в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прессмет Лтд" (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 44-А, кв. 27; ідентифікаційний код 35618934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Оскар" (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Шадринська, 13; ідентифікаційний код 25327475) заборгованість у розмірі 240000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп., 4799,96 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 96 коп. витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині у позові відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Оскар" (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Шадринська, 13; ідентифікаційний код 25327475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прессмет Лтд" (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 44-А, кв. 27; ідентифікаційний код 35618934) 120,74 (сто двадцять) грн. 74 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

5. Справу №5011-27/19158-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

6. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

Повний текст постанови складено 25.04.2013 року.