Постанова

від 23.04.2013 по справі 5017/3498/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 5017/3498/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

Від позивача: Сватуса О.П.

Від відповідача: Тіщенко А.О.

Від ТОВ „Агрокормпродукт": не з'явився

Від ТОВ „Теко Сістем": не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Роздільнянський „Агропостачсервіс"

на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013 року

по справі № 5017/3498/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сояцентр"

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю „Роздільнянський „Агропостачсервіс"

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокормпродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Теко Сістем"

про стягнення 185825,20 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сояцентр" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Роздільнянський „Агропостачсервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 185825,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланнями на договори відступлення права вимоги (цесії) № 7 від 20.11.2012р. та № 515 від 20.11.2012р., за якими позивач набув права вимагати від боржника (відповідача) сплати заборгованості за видатковими накладними № 267 від 20.07.2012р., № 278 від 30.07.2012р., № 516 від 20.07.2012р. на загальну суму 185825,20 грн.

Відповідач заперечував проти позову посилаючись на те, що позивачем не надано достатньо матеріалів для обґрунтування своїх позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2013 року за клопотанням відповідача в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "АПК Ресурс" та ТОВ "Агрітекс".

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2013 року (суддя - Гут С.Ф.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В апеляційній скарзі ТОВ „Роздільнянський „Агропостачсервіс" просить зазначене рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю деяких обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими та невідповідністю викладених у рішенні висновків обставинам справи.

У відзиви на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, у ТДВ „Роздільнянський „Агропостачсервіс" існує прострочена заборгованість в сумі 99 672,40 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітекс" по оплаті товару отриманого на загальну суму 119 672,40 грн. за видатковими накладними № 267 від 20.07.2012р. та № 278 від 30.07.2012р., копії яких містяться в справі, що відповідачем не заперечується.

Також, у ТДВ „Роздільнянський „Агропостачсервіс" існує прострочена заборгованість в сумі 86152,80 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК Ресурс" по оплаті товару отриманого на загальну суму 93016 грн. за видатковою накладною № 516 від 20.07.2012р., копія якої міститься в справі, що відповідачем не заперечується.

20.11.2012 року між ТОВ "Агрітекс" (Цедент) та ТОВ "Сояцентр" (Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 7, за умовами якого сторони визначили, що відповідно до ст. ст. 512-519 ЦК України Цедент відступає Цесіонарію, а Цесіонарій набуває право вимагати з ТДВ „Роздільнянський „Агропостачсервіс" (боржник) оплати товару, отриманого від Цедента за видатковими накладними № 267 від 20.07.2012р. на суму 46082,40 грн., № 278 від 30.07.2012р. на суму 53590 грн., а всього на загальну суму 99672,40 грн. (п.п.1, 2 договору).

За цим договором Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язку останнього в сумі 99672,40 грн. До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що зазначені в п. 2 цього договору та існують на момент укладення цього договору у зв'язку з непроведенням Боржником розрахунків за поставлений товар (п. 3 договору).

Також, 20.11.2012 року між ТОВ "АПК Ресурс" (Цедент) та ТОВ "Сояцентр" (Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 515, за умовами якого сторони визначили, що відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України Цедент відступає Цесіонарію, а Цесіонарій набуває право вимагати з ТДВ „Роздільнянський „Агропостачсервіс" (боржник) оплати товару, отриманого від Цедента за видатковою накладною № 516 від 20.07.2012р. на суму 86152,80 грн. (п.п.1, 2 договору).

За цим договором Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язку останнього в сумі 86152,80 грн. До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що зазначені в п. 2 цього договору та існують на момент укладення цього договору у зв'язку з непроведенням Боржником розрахунків за поставлений товар (п. 3 договору).

Положеннями ст.ст. 512-519 ЦК України передбачено, що підставою заміни кредитора у зобов'язання є, у тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, з правового аналізу наведених норм вбачається, що новий кредитор зобов'язаний лише письмово повідомити боржника про заміну кредитора і отримання згоди боржника на цесію (відступлення права вимоги) законодавець не вимагає, оскільки зобов'язання боржником має бути виконано у будь-якому разі.

20.11.2012 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про здійснення відступлення права вимоги та вимога на сплату 185805,20 грн., яка залишена відповідачем без відповіді. Надходження до відповідача зазначеного повідомлення підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку № 5701 з описом вкладення. У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин та з урахуванням положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції не приймається до уваги наведене відповідачем в апеляційній скарзі твердження щодо недійсності вимоги у розмірі 99 672,40 грн., переданої за договором відступлення права вимоги (цесії) № 7 від 20.11.2012р. та, відповідно, щодо безпідставності позовних вимог на зазначену суму.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір відступлення права вимоги (цесії) № 7 від 20.11.2012р. в судовому порядку недійсним не визнавався.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013 року у справі № 5017/3498/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Роздільнянський „Агропостачсервіс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.