Постанова

від 15.04.2013 по справі 806/526/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/526/13-a

категорія 5.2.2

15 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С.,

при секретарі - Смолінській І.П.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" до Житомирської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови та стягнення коштів

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови та стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" зазначило, що Житомирською митницею при митному оформленні партій товару безпідставно визначено митну вартість за резервним методом її визначення та видано картку відмови в митному оформленні. Позивач вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено скасуванні рішення про коригування митної вартості, оскільки ним було у відповідності до ст.55 Митного кодексу України надано всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності та неналежності таких документів є необґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Житомирської митниці адміністративний позов не визнав, надав письмові заперечення за змістом яких вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Пояснив, що митницею обґрунтовано використаний резервний метод визначення митної вартості товарів, зважаючи на надання декларантом неналежних додаткових документів у її підтвердження.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області надало до суду письмові заперечення, в яких просило відмовити в задоволенні позову, справу розглядати за відсутності його представника.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що 18 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" та Scientific-Recearch Concern "HEVEA" LTD, Великобританія був укладений контракт №180612, за яким продавець продає, а покупець купує наступну продукцію: каучук натуральний та синтетичний в асортименті; суміш гумову в асортименті; регенерат (регенерований каучук) в асортименті. Номенклатура товару обумовлюється інвойсами до контракту на кожну партію товару. Доставка товару здійснюється залізничним, автомобільним, морським, повітряним транспортом на територію України на умовах DAF кордон України, відповідно до правил "Інкотермс-2000" (а.с.23-24).

09 серпня 2012 року ТОВ "ВМС Постач" звернулось до Житомирської митниці щодо митного оформлення товару. При митному оформленні товару посадовою особою митного органу було зроблено записи про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Крім того, митним органом було винесено картку відмови у оформленні товарів №101060000/2/00495, а також рішення №101060000/2012/300512/1 від 09.08.2012 року, №101060000/2012/300581/2 від 03.09.2012 року. З метою уникнення матеріальних збитків, пов'язаних зі зберіганням, транспортуванням товару, позивачем було сплачено митну вартість яку визначив відповідач.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012, № 4495-VI (далі - Кодекс, МК України).

Відповідно до ст. 49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Відповідно до ч.9 ст.55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

При винесенні рішення №101060000/2012/300512/1 від 09.08.2012 року про коригування митної вартості відповідачем зазначалось, що митна вартість коригується, оскільки документи надані позивачем відповідно до ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, крім того не було надано на письмову вимогу митного органу додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, договір з третіми особами пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копії митної декларації країни відправлення.

При винесенні рішення №101060000/2012/300581/2 від 03.09.2012 року про коригування митної вартості відповідачем зазначалось, що митна вартість коригується, оскільки документи надані позивачем відповідно до ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, крім того не було надано на письмову вимогу митного органу додаткові документи, а саме: договір з третіми особами пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копії митної декларації країни відправлення, висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом, у рахунку-фактурі №1/2607 від 07.08.2012 року наданому позивачем при митному оформленні товару були наявні розбіжності щодо відправника та продавця товару, а саме: продавцем виступає Scientific-Recearch Concern "HEVEA" LTD, Великобританія, виробником товару є ТОВ "Тольяттикаучук", Росія, а згідно CMR та умов поставки завантаження вантажу здійснювалась у м. Хелем, Польща.

Докменти подані для митного формлення товару, в т.ч. декларація митної вартості не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості товарів, а саме: витрат на навантаження, вивантаження оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням місця ввезення на митну територію України. Крім того, не було надано платіжне доручення на підтвердження факту оплати даного товару, хоча відповідно до п.2 додаткової угоди від 26.07.12 №1 розрахунок за поставку товару повинен здійснюватись у формі 100% попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивачем при декларуванні товару було заявлено митну вартість визначену за першим методом - 1,8863 EUR за кг. Однак, за інформацією цінової бази ЭАІС ДМСУ митна вартість аналогічної продукції становила 2.6021 EUR/кг.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була нижчою від наявної цінової інформації за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та документів, наданих самим декларантом. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів у повному обсязі щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав без обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Як вбачається з ВДМ №101060000/2012/015235 від 03.09.2012 року (а.с.148-150) та №101060000/2012/013402 (а.с.151-152) позивачу було роз'янено про необхідність надання додаткових документів, однак позивачем було самостійно зазначено про неможливість надати витребовувані документи. Крім того, у даних, ВМД було зазначено про проведення консультацій з декларантом, жодних зауважень до цього запису при його вчиненні позивачем не було зазначено, а тому, вказані обставини спростовують твердження позивача, що митним органом не було проведено консультацій.

У зв'язку з відмовою позивача від надання додаткових документів у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів у спосіб, передбачений ст.266 Митного кодексу України. При визначенні митної вартості товару митницею застосований 6 резервний метод оцінки згідно ст.273 Митного кодексу, у рішеннях митниця послідовно довела неможливість застосування інших методів, крім резервного.

Таким чином, суд вважає, що приймаючи рішення про коригування митної вартості Житомирська митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваних рішень митниці та для повернення сплачених позивачем при митному оформленні товарів сум не вбачається.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" до Житомирської митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови та стягнення коштів відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 22 квітня 2013 р.