Ухвала

від 06.06.2013 по справі 806/526/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" червня 2013 р. Справа № 806/526/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" до Житомирської митниці Державної митної служби України та про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови та стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови та стягнення коштів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у позові ТОВ "ВМС Постач" відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "ВМС Постач" порушує питання про його скасування в апеляційному порядку з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин справи. Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що Житомирською митницею при митному оформленні партій товару безпідставно визначено митну вартість за резервним методом її визначення та видано картку відмови в митному оформленні. Позивач вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у скасуванні рішення про коригування митної вартості, оскільки відповідачем було порушено процедуру прийняття такого рішення, а позивачем у відповідності до ст.55 Митного кодексу України надано всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності та неналежності таких документів є необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді - доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" та Scientific-Recearch Concern "HEVEA" LTD, Великобританія був укладений контракт №180612, за яким продавець продає, а покупець купує наступну продукцію: каучук натуральний та синтетичний в асортименті; суміш гумову в асортименті; регенерат (регенерований каучук) в асортименті. Номенклатура товару обумовлюється інвойсами до контракту на кожну партію товару. Доставка товару здійснюється залізничним, автомобільним, морським, повітряним транспортом на територію України на умовах DAF кордон України, відповідно до правил "Інкотермс-2000" (а.с.23-24).

На виконання умов названого контракту 09 серпня 2012 року ТОВ "ВМС Постач" звернулось до Житомирської митниці щодо митного оформлення товару за ВМД від 09.08.2012року №101060000.2012.013402. На зворотному боці названої ВМД посадовою особою митного органу 09.08.2012року зроблено запис про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (а.с. 151-152). В цей же день відповідачем винесено картку відмови у оформленні товарів за названою ВМД №101060000/2/00495 (а.с. 21) та рішення №101060000/2012/300512/1 від 09.08.2012 року про корегування митної вартості (а.с.19).

03.09.2012року ТОВ "ВМС Постач" звернулось до відповідача знову з проханням здійснити митне оформлення товару за ВМД від 03.09.2012року №101060000.2012.015235. На зворотному боці названої ВМД посадовою особою митного органу 03.09.2012року також зроблено запис про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (а.с. 148-149). В цей же день відповідачем винесено картку відмови у митному оформленні товарів за обумовленою ВМД №101060000/2012/0059 та рішення про корегування митної вартості №101060000/2012/300581/2 від 03.09.2012 року (а.с.22).

У названих рішеннях про коригування митної вартості відповідач зазначив, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору у зв'язку з тим, що документи зазначені у частині 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та ненаданням декларантом додаткових документів відповідно до п. 3 ст. 53 МК України на письмову вимогу митного органу, а зокрема: виписки з бухгалтерської документації; договір з третіми особами пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копії митної декларації країни відправлення. При цьому, у рішеннях про коригування митної вартості відповідач зазначив, що митна вартість, визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостей.

Внаслідок винесення названих рішень про корегування митної вартості за резервним методом позивачем додатково сплачено до бюджету митні платежі (в тому рахунку і податку на додану вартість) у розмірі 313 332,39грн. Названі обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються штампом Житомирської митниці з відміткою "сплачено" на митних деклараціях позивача, а також платіжними дорученнями про переказ коштів (а.с.96-106).

Перевіривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що (згідно із ст.ст. 54, 55 МК України) митний орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів та може приймати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну згідно зі статтею 57 МК України, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ст. 59, 60 Митного Кодексу).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості (ч.4 ст. 57 МК України) та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач для підтвердження заявленої митної вартості товару (за ціною договору) надав митному органу перелік обов'язкових документів, визначений ч.2 ст. 53 МК України, а зокрема: зовнішньоекономічний контракт, повідомлення про намір увезення, декларація митної вартості, накладні, договори на перевезення, інвойси, висновки СЕС, сертифікати якості та інші документи за переліком зазначеним у ВМД.

Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то митний орган у перелічених випадках має право витребувати додаткові документи (за переліком наведеним у цій частині) про що складає письмову вимогу, а декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Отож, якщо митним органом будуть встановлені (перелічені у названій частині) обставини та підстави, то декларант на письмову вимогу митного органу для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів має право подати додаткові документи впродовж десяти календарних днів.

Натомість, письмова вимога посадової особи митного органу відображена на звороті названих вище ВМД не містить відомостей про обставини та підстави (з переліку зазначених у ч.3 ст. 53 МК України), які слугували для витребування додаткових документів. Відсутня така інформація і в картках відмови та рішеннях про корегування митної вартості.

Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

З обумовлених положень Митного кодексу слідує, що митний орган наділений повноваженнями щодо винесення карток про відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за умови, якщо митним органом будуть встановлені обґрунтовані підстави, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів (у тому числі невірно визначено митну вартість товарів) і на спростування таких підстав декларант не подасть (впродовж десяти календарних днів з дня письмової вимоги) додаткові документи витребувані митним органом згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 Митного Кодексу, які спростують такі підстави.

З карток відмови у митному оформленні товарів від 09.08.2012 року та 03.09.2012року вбачається, що підставою для їх винесення є неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України.

З огляду на обумовлені положення Митного кодексу, колегія суддів вважає, що названі картки відмови були винесені відповідачем передчасно, оскільки на день винесення таких карток відмови десятиденний термін для надання позивачем додаткових документів не сплинув. При цьому, названі картки відмови не містять відомостей щодо того, які обґрунтовані підстави встановив митний орган з приводу того, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів та про те, які підстави (із перелічених у ч. 3 ст. 53, п. 2 ч.6 ст. 54 МК МК України) стали приводом для витребування додаткових документів.

Відтак, названі картки відмови є такими, що винесені в порушення названих положень митного законодавства.

Стосовно ж до рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, то відповідно до ч.1 ст. 55 МК України названі рішення приймаються митним органом у випадках , передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу , якщо виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст. 55 МК України).

З спірних рішень про коригування заявленої митної вартості товарів вбачається, що підставою для їх винесення є п. 2 ч.6 ст. 54 МК України, а зокрема - неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України.

Проте, на дату винесення таких рішень десятиденний термін для подання позивачем додаткових документів не сплинув, оскільки рішення, як і картки відмови винесені в день витребування додаткових документів.

Названі обставини вказують на те, що спірні рішення та картки відмови прийняті з порушенням ч.4 ст. 57 МК України, а зокрема відповідач не провів процедури консультацій, яка передує застосуванню другорядних методів з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Поряд з вказаним, з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про скасування спірних рішень та надавав додаткові документи (копії експортних митних декларацій, інвойсів постачальнику, інформацію про рівень цін із соціальних мереж, первинні документи щодо реалізації товару на внутрішньому ринку) на обґрунтування задекларованої ним митної вартості - за ціною договору.

Окрім того, названі рішення винесені з порушенням ч. 1 та 2 ст. 55 МК України, а зокрема у рішенні відсутні відомості щодо:

того, які обґрунтовані підстави встановив митний орган з приводу того, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути переглянута та визнана митним органом.

Згідно ч. 2 ст. 64 МК України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Проте, в порушення ч. 2 ст. 55 МК України, пункту 2.1. Розділу 2 (опис гр. 33) Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 25.05.2012 року № 598, відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив у спірних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при її визначенні (а зокрема: не зазначено номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не зазначив митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки).

З огляду на обумовлені обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що приймаючи спірні картки відмови та рішення про коригування митної вартості Житомирська митниця діяла з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції і приходить до висновку про протиправність оскаржуваних рішень митного органу, що є підставою для задоволення позову.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних рішень митного органу ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

А відтак, апеляційний адміністративний суд вважає за необхідне скасувати прийняте у справі судове рішення, прийняти нове та задовольнити позов.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" квітня 2013 р. скасувати та прийняти нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про корегування митної вартості товарів від 09.08.2012року №101060000/2012/300512/1 та від 03.09.2012року №101060000/2012/300581/2.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 09.08.2012року №101060000/2/00495.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" (Код за ЄДРПОУ 38190768, банківський рахунок №26008001004132 в ПАТ "Радикал Банк", МФО 319111) митні платежі (податок на додану вартість) у розмірі 313 332,39грн., сплачені позивачем, як різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною Житомирською митницею.

Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" (Код за ЄДРПОУ 38190768) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 3555,09грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 09коп).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМС Постач" вул.Театральна,3,м.Житомир,10014

3- відповідачу Житомирська митниця Державної митної служби України вул. Перемоги, 25,м.Житомир,10014