Постанова

від 26.03.2013 по справі 808/2141/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року (11 год. 16 хв.)Справа № 808/2141/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників

від позивача Лях О.В.;

від відповідача Панцаков С.Ю.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Постачально-збутове підприємство «Унікон»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002322211 та №0002342211 від 02.11.2012

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Постачально-збутове підприємство «Унікон» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002322211 та №0002342211 від 02.11.2012.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив суду, що на підставі наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі від 23.08.2012 № 795 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ПЗП «Унікон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт № 241/22-1108/20496859 від 28.09.2012.

Актом перевірки встановлені порушення ТОВ «ПЗП «Унікон» п.п.5.2.1 п.5.2, абзацу 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997, із змінами та доповненнями, п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 163 418 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 85 967 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0002322211 в сумі 174 481, 25 грн. (у т.ч.: основний платіж - 170 106, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4 375, 25грн.); та від 02.11.2012 №0002342211 на суму зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 85 967 грн.

Не погодившись з винесеними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Отримавши Рішення ДПС України про залишення скарги позивача без задоволення, а винесені податкові повідомлення-рішення без змін, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування та визнання неправомірними зазначених податкових повідомлень-рішень.

ТОВ «ПЗП «Унікон» вважає, що донарахування податку на прибуток в сумі 174 481, 25 грн., зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 85 967 грн. та висновки, викладені в зазначеному вище акті є необґрунтованими, дані та нормативні посилання, зазначені в ньому, не підтверджують факту вчинення ТОВ «ПЗП «Унікон» порушень вимог податкового та іншого законодавства. Зазначені висновки наведені без урахування всіх наданих до перевірки первинних документів та фактичних обставин.

Позивач вважає неправомірним те, що контролюючим органом, описуючи факти ненадання до перевірки первинних документів та порушення законодавства постачальниками, зроблено суб'єктивні висновки про заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток постачальниками ТОВ «ПЗП «Унікон».

Представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі та скасувати податкові повідомлення від 02.11.2012 №0002322211 в сумі 174 481, 25 грн. та від 02.11.2012 №0002342211 на суму зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 85 967, 00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях. Просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що виходячи з відсутності у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договору: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення трудових ресурсів, приміщень для зберігання матеріалів, а також відсутності документів, що дають змоги визначити фактичний обсяг виконаних робіт, податковий орган дійшов висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права позивача на врахування сум витрат за даними операціями при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Суду пояснив, що відповідно даних перевірки документів встановлено, що ТОВ «ПЗП «Унікон» сформовано валові витрати по придбанню агентських послуг з пошуку нових покупців для ТОВ «ПЗП «Унікон» від ТОВ «Цоколь» (код ЄДРПОУ 31950126). При цьому ТОВ «Цоколь» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Тому фактичне здійснення послуг від ТОВ «Цоколь» до ТОВ «ПЗП «Унікон» не підтверджено.

В ході проведення перевірки ТОВ «ПЗП «Унікон» також встановлені взаємовідносини з ТОВ «Бігор» (код ЄДРПОУ 31496287), ТОВ «НМП-2009» ( код ЄДРПОУ 36408567), ТОВ «Сортікс-Буд» ( код ЄДРПОУ 35763677), ТОВ «ТБК-Лоза» ( код ЄДРПОУ 35481138), ТОВ «Форганг ГМБХ» ( код ЄДРПОУ 37359385), ТОВ «НКФ» Трейдінг-2011» (код ЄДРПОУ 37756711).

У вищезазначених контрагентів-постачальників ТОВ «ПЗП «Унікон» придбало піддони дерев'яні, глинозем та будівельні матеріали в асортименті, який підтверджується видатковими накладними. З урахуванням результатів проведеної перевірки було встановлено, що операції з придбання товару не мають реального характеру, товар не вироблявся і не зберігався, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин систематизованого придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Діяльність зазначених підприємств підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених у ст. 55-1 Господарського кодексу України. Тобто вищезгадані контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

В ході проведення перевірки ТОВ «ПЗП «Унікон» встановлені взаємовідносини з ТОВ «СК-Трейд» (код ЄДРПОУ 36148363), ТОВ «ГК - Торговий Дім» » (код ЄДРПОУ 37778630) по отриманню послуг з логістики та послуг зберігання відповідно, реальність яких ставиться під сумнів відповідачем.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС № 795 від 23.08.2012 і направлень №826, №827, №819, №838, №820, №817 від 03.09.2012 та відповідно до плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ПЗП «Унікон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Позивачем було надано усі первинні документи, що підтверджують фактичне проведення господарських операцій з контрагентами - постачальниками: ТОВ «Цоколь», ТОВ «Бігор», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «Сортікс-Буд», ПП «ТБК-Лоза», ТОВ «Форгант ГМБХ», ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011», ТОВ «СК-Трейд», ТОВ «ГК-Торговий дім» та первинні документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів (послуг) у господарській діяльності позивача.

ТОВ «ПЗП «Унікон» у січні 2009 року укладено з ТОВ «Цоколь» Агентський договір №15/01-09 від 15.01.2009. Вартість наданих послуг за даним договором складає 32 100 грн. в т. ч. ПДВ 5 350, 00 грн., сума без ПДВ склала 26 750 грн., що підтверджено Актом №ЦС-0000475 від 29.09.2009. За даним договором ТОВ «Цоколь» (виконавець) надано підприємству комплекс агентських послуг з пошуку нових покупців для ТОВ «ПЗП «Унікон» за Договором №15/01-09 від 15.01.2009. Так, в результаті отримання послуг ТОВ «ПЗП «Унікон» здійснено реалізацію товарів: ТОВ «Автобудпартнер» на загальну суму 50 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 8 333, 33 грн.; ТОВ НВП «Агромаркет» на загальну суму 149 162, 40 грн. в т.ч. ПДВ 24 860, 40 грн.; ТОВ «Паливна компанія «Серіол-Плюс» на загальну суму 880 547, 60 грн. в т.ч. ПДВ 146 757, 93 грн. (копії документів долучені до матеріалів справи).

Загальна вартість послуг отриманих складає 32 101, 20 грн. в т.ч. ПДВ 5 350, 20 грн., суму без ПДВ 26 001 грн. за операцією придбання послуг включено до валових витрат ТОВ «ПЗП «Унікон». Дохід же отриманий від постачання складає 1 079 710,00 грн. в т.ч. ПДВ 179 951, 67 грн. ДПІ в Акті перевірки зазначає «з'ясовано, що операції з надання товару (робіт, послуг) не мало реального товарного характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного надання послуг.»

Позивач звернув увагу на той факт, що ТОВ «ПЗП «Унікон» отримано від ТОВ «Цоколь» послуги за агентським договором, які дійсно не мають товарного характеру, при цьому у відповідності з п.5.2.1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» послуги підлягають включенню до складу валових витрат підприємства.

Результатом виконання такого договору, як зазначено вище, було отримання доходу від реалізації товару покупцям.

Щодо використання товарів придбаних у ТОВ «Бігор», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «Сортікс-Буд», ТОВ «ТБК «Лоза», ТОВ «Форганг ГМБХ», ТОВ «НКФ Трейдінг-2011» позивач пояснив наступне.

ТОВ «ПЗП «Унікон» на виконання Договору №2104/10 від 21.04.2010 придбано у ТОВ «Бігор» піддони дерев'яні за видатковою накладною №БІ-0000117 від 21.04.2010 на суму 14 310, 00 грн. без ПДВ, ПДВ -2 862, 00 грн., загальна сума з ПДВ- 17 172, 00 грн. Придбаний у ТОВ «Бігор» товар було реалізовано ТОВ «Південнафтосервіс» на загальну суму 18 702, 00 грн. в т.ч. ПДВ- 3 117, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № УН -0000026 від 26.05.2010.

У ТОВ «НМП-2009» придбано піддони дерев'яні та бруси дерев'яні за видатковою накладною №Н-0000045 від 21.06.2010 на суму 35 000, 00 грн. без ПДВ, ПДВ 7 000, 00 грн., загальна сума з ПДВ - 42 000, 00 грн. та глинозем ГК-2 за видатковими накладними №Н-0000051 від 09.07.2010 на суму 17 010, 00 грн. без ПДВ, ПДВ - 3 402, 00грн., загальна сума з ПДВ - 20 412, 00 грн., №Н-0000054 від 09.07.2010 на суму 2 430, 00 грн. без ПДВ, ПДВ - 486, 00 грн., загальна сума з ПДВ 2 916,00 грн. Придбаний у ТОВ «НМП-2009» товар було реалізовано ТОВ «Південнафтосервіс», що підтверджується видатковими накладними № УН-0000031 від 29.06.2010 на загальну суму 18 702, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 117, 00грн., № УН-0000045 від 03.09.2010 на загальну суму 20 376, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 396, 00 грн. та ПП ОСОБА_3 за видатковою накладною №УН-0000032 від 29.06.2010 на загальну суму 15 300, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 2 550,00 грн.

У ТОВ «Сортікс-Буд» на виконання Договору №2009/10 від 20.09.2010 придбано піддони дерев'яні та бруси дерев'яні за видатковими накладними №СБ-0000141 від 24.09.2010 на суму 14 998, 50 грн. без ПДВ, ПДВ - 2 999, 70 грн., загальна сума з ПДВ 17 998, 20 грн., №СБ-0000214 від 27.10.2010 на суму 16 169, 10 грн. без ПДВ, ПДВ - 3 233, 82 грн., загальна сума з ПДВ - 19 402, 92 грн., №СБ-0000181 від 29.10.2010 на суму 6 943, 75 грн. без ПДВ, ПДВ - 1 388, 75 грн., загальна сума з ПДВ -8 332, 50 грн. Придбаний у ТОВ «Сортікс-Буд» товар було реалізовано ТОВ «Південнафтосервіс», що підтверджується видатковими накладними №УН-0000025 від 11.10.2010 на загальну суму 24 179, 52 грн. в т.ч. ПДВ - 4 029, 92 грн. , №УН-0000054 від 11.11.2010 на загальну суму 20 376, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 396, 00 грн., №УН-0000053 від 01.11.2010 на загальну суму 5 318, 74 грн. в т.ч. ПДВ - 886, 46 грн., №УН-0000057 від 09.12.2010 на загальну суму 27 168, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 4 528, 00 грн.

У ПП «ТБК-Лоза» на виконання Договору №2007/11 від 20.07.2011 придбано оздоблюваний матеріал «Murok Classic M20» за видатковою накладною №РН-00175 від 05.10.2011 на суму 27 329, 40 грн. без ПДВ, ПДВ - 5 465, 88 грн., загальна сума з ПДВ - 32 795, 28 грн. Придбаний у ПП «ТБК-Лоза» товар було реалізовано ПП «Нікос», що підтверджено видатковою накладною №УН-0000055 від 29.12.2011 на загальну суму 46 116, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 7 686, 00 грн.

У ТОВ «Форганг ГМБХ» на виконання Договору №0508/11 від 05.08.2011 придбано з'єднувачі труби за видатковими накладними №752 від 11.08.2011 на суму 31 680, 00 грн. без ПДВ, ПДВ - 6 336, 00 грн., загальна сума з ПДВ 38 016, 00 грн., №794 від 05.09.2011 на суму 23 400, 00 грн. без ПДВ, ПДВ - 4 680, 00 грн., загальна сума з ПДВ - 28 080, 00 грн. Придбаний у ТОВ «Форганг ГМБХ» товар було реалізовано СП «Основа солфіс», що підтверджено видатковою накладною №УН-0000025 від 16.08.2011 на загальну суму 40 392 грн. в т.ч. ПДВ - 6 732, 00 грн. та ТОВ «Сейм-93» за видатковою накладною №УН-0000033 від 19.05.2011 на загальну суму 42 677, 70 грн. в т.ч. ПДВ -7 112, 95 грн.

У ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011» на виконання Договору №2510/11 від 25.10.2011 придбано з'єднувачі труби, утримувачі проводів та інші запчастини за видатковими накладними №ТР-0000343 від 31.10.2011 на суму 25 361, 00 грн. без ПДВ, ПДВ - 5 072, 20 грн., загальна сума з ПДВ - 30 433, 20 грн., №ТР-23/11 від 23.11.2011 на суму 35 603, 00 грн. без ПДВ, ПДВ 7 120, 60 грн., загальна сума з ПДВ - 42 723, 60 грн., №ТР-0/12 від 20.12.2011 на суму 11 125, 00 грн. без ПДВ, ПДВ - 2 225, 00 грн., загальна сума з ПДВ - 13 350, 00грн. Придбаний у ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011» товар було реалізовано ТОВ «Сейм-93» що підтверджено видатковими накладними №УН-0000044 від 31.10.2011 на загальну суму 25 807, 92 грн. в т.ч. ПДВ 4 301, 32 грн., №УН-0000045 від 04.11.2011 на загальну суму 7 336, 20 грн. в т.ч. ПДВ - 1 222, 70 грн. та ФОП ОСОБА_4 за видатковими накладними №УН-0000047 від 24.11.2011 на загальну суму 44 512, 32 грн. в т.ч. ПДВ - 7 418, 72 грн., №УН-0000049 від 22.12.2011 на загальну суму 13 650, 00 грн. в т.ч. ПДВ - 2 275, 00 грн.

Щодо отримання та застосування у господарській діяльності ТОВ «ПЗП «Унікон» послуг з логістики отриманих від ТОВ «СК-Трейд» судом встановлено.

ТОВ «ПЗП «Унікон» було укладено з ТОВ «СК-Трейд» Договір надання послуг по логістиці №201011 від 20.10.2011. За даним Договором ТОВ «СК-Трейд» забезпечував загрузку/вигрузку, упаковку, пломбування вантажу, його транспортування та забезпечення належного зберігання вантажу при супроводі на шляху транспортування та інше.

Даний Договір укладено ТОВ «ПЗП «Унікон» при виконанні договорів: Договору №11-197 від 19.12.2011 на придбання товару (катодів мідних) від постачальника ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (м. Донецьк), та Договору №19/12 від 12.12.2011 на постачання товару (катодів мідних) покупцю ПАО «Завод «Южкабель» (м. Харків). Вартість отриманих від ТОВ «СК-Трейд» послуг логістики складає 600 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 100 000 грн., сума без ПДВ - 500 000,00 грн. Дохід, отриманий від постачання товарів складає 5 109 484, 91 грн. в т.ч. ПДВ - 851 580, 82 грн. Вартість придбання товару складає 2 912 289, 25 грн. в т.ч. ПДВ 485 381, 54 грн.

Щодо отримання ТОВ «ПЗП «Унікон» послуг з зберігання ТМЦ отриманих від ТОВ «ГК-Торговий Дім» позивач пояснив наступне.

ТОВ «ПЗП «Унікон» на виконання Договору зберігання № 253 від 23.11.2011 з ТОВ «ГК - Торговий Дім» отримано послуги з зберігання товарно-матеріальних цінностей, що були передані ТОВ «ГК - Торговий Дім» за Актами прийому-передачі ТМЦ б/н від 01.12.2011. Надання послуг підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ГК-0000294 від 31.12.2011, №ГК-0000012 від 31.01.2012, № УН-000004 від 29.02.2012, №ГК-0000008 від 31.03.2012.

Загальна сума наданих послуг зберігання за період з грудня 2011 року по березень 2012 рік склала 43 200 грн., в т.ч. ПДВ - 7 200 грн., без ПДВ - 36 000 грн. Вартість послуг за один місяць зберігання складає 10 800 грн. в т.ч. ПДВ - 1 800, 00 грн.

Також, позивачем в 2010 та 2011 роках було укладено з ТОВ «РОНД» Договори оренди №1 від 01.01.2010 та №1 від 01.01.2011 на платне використання нежилого приміщення загальною площею 50 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-а. У 2012 році договорів оренди не укладалось, втім було укладено Договір зберігання № 253 від 23.11.2011.

Згідно з приписами Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операції по списанню коштів з рахунків підприємства є господарською операцією, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань. Таким чином, надані до суду банківські виписки з рахунку позивача та прибуткові касові документи, що свідчать про оплату товарів/послуг постачальників визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених господарських операцій між позивачем та його постачальниками.

Розрахунки позивачем за отримані товари (послуги) проведені у повному обсязі, заборгованість між підприємствами відсутня.

Згідно із ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач не спростував дійсність наданих позивачем до перевірки і до суду документів первинного бухгалтерського обліку. Відсутність відповідних первинних документів, їх недостатність чи невідповідність вимогам законодавства України під час розгляду справи відповідачем не стверджується.

За приписами п.п.2.1.1, п.2.1 ст.2 Закону України № 334/94-ВР платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України № 334/94-ВР встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 із змінами і доповненнями (далі ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Як зазначено у п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на покупця товару - одну із сторін цивільно-правової угоди не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку. Також, підприємство покупець, платник податків, не має зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати або витрати за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через неможливість проведення зустрічних перевірок таких постачальників

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових витрат є проведення господарської операції із придбання (виготовлення) товарів, робіт (послуг), що підтверджується первинними документами про здійснення господарської операції та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника, яка направлена на отримання доходу.

Той факт, що в актах перевірки контрагентів - постачальників ТОВ «ПЗП «Унікон» зазначена інформація про відсутність у підприємств власних складських, торгівельних, виробничих приміщень та інших приміщень, відсутність великого штату працівників, автомобільного чи іншого транспорту, не є беззаперечним доказом того, що господарські операції з придбання товару не здійснювались, а послуги не надавалися.

Також, суд не може погодитися з правовою позицією відповідача і в частині визнання правочинів укладених позивачем з контрагентами - постачальниками з огляду на наступне.

Відповідачем зазначено, що правочини між постачальниками та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, відповідно до п.п.1,2 ст.215,п.п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного Кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

При цьому в Акті перевірки не має жодних посилань щодо наявності судових рішень про визнання відповідних договорів та первинних документів бухгалтерського та податкового обліку недійсними, або про встановлення фактів нікчемності таких договорів, обвинувальних вироків судів щодо посадових осіб підприємств. У судовому засіданні таких доказів відповідачем також не було надано.

Суд вважає висновки відповідача щодо нікчемності правочинів з контрагентами постачальниками такими, що не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на чинному законодавстві з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з положень статей 207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Для відповідача, підставою визнання договорів недійсними є те, що ці договори не спричиняють реального настання правових наслідків (п.5 ст.203 ЦК України). Проте, виходячи з приписів закону, за цією підставою договір може бути визнано недійсним лише в судовому порядку та лише сторонами договору.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, відсутній реальний характер господарських операцій та, відповідно, позивач не має права на врахування витрат за такими угодами у складі витрат підприємства.

Висновок контролюючих органів про нікчемність правочинів є необґрунтованим, відповідачем не надано достатніх доказів того, що укладені ТОВ «ПЗП «Унікон» угоди є нікчемними правочинами.

Отже, позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з ТОВ «Цоколь», ТОВ «Бігор», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «Сортікс-Буд», ТОВ «ТБК -Лоза» ТОВ «Форганг ГМБХ», ТОВ «НКФ «Трейдінг», ТОВ «СК-Трейд», ТОВ «ГК - Тоговий дім», а фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (послуг) підтверджується належними первинними документами.

За таких обставин у позивача були всі законні підстави для формування валових витрат, передбачені вимогами податкового законодавства.

Суд оцінивши докази справи у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини , що зазначені у акті перевірки та не спростовано докази позивача.

Зважаючи на усе викладене, за результатом розгляду справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень від 02.11.2012 №0002322211 та №0002342211, а відтак вважає за необхідне їх скасувати.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків про порушення позивачем приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, а тому необґрунтовано прийняв податкові повідомлення-рішення.

З огляду на наведене, позовні вимоги ТОВ «Постачально-збутове підприємство «Унікон» підлягають задоволенню, а спірні податкові повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0002322211 в сумі 174 481, 25 грн. та від 02.11.2012 №0002342211 на суму зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 85 967, 00 грн. - підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 02.11.2012 №0002322211 на суму 174 481, 25 грн. та від 02.11.2012 № 0002342211 на суму зменшення від'ємного значення оподаткування податком на прибуток в розмірі 85 967, 00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Постачально-збутове підприємство «Унікон» судовий збір у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький