Рішення

від 17.04.2013 по справі 914/787/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.13 Справа№ 914/787/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Маркет-груп», м. Дрогобич,

до відповідача Приватного підприємства (надалі - ПП) «Дані-тепло», с. Ріпчиці Дрогобицького району,

про стягнення 23947,86 грн.

За участю представників:

від позивача - Березяк І.Р. - представник,

від відповідача - Рупінський О.Б. - представник.

Суть спору: ТзОВ «Маркет-Груп», м. Дрогобич, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ПП «Дані-тепло», с. Ріпчиці Дрогобицького району Львівської області 938,2 грн. заборгованості з орендної плати, 199,72 грн. пені за прострочення сплати орендної плати, 39,94 грн. трьох процентів річних, 21770 грн. неустойки за несвоєчасно повернутий об»єкт оренди. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору оренди нежитлових приміщень від 01.01.2012 р., а також ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 220 ГК України. Згодом, 29.03.2013 р., позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 1005,2 грн. основного боргу, 147,08 грн. пені за прострочення сплати орендної плати, 34,11 грн. трьох процентів річних, 21770 грн. неустойки.

Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач подав суду платіжне доручення № 24 від 08 квітня 2013 р., яким сплачено позивачу 1186,39 грн. орендної плати за червень 2012 р., 147,08 грн. пені та 34,11 грн. трьох процентів річних. Відповідач у відзиві просить в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна відмовити. При цьому ТзОВ «Дані-тепло» посилається на те, що товариство в червні 2012 р., через два тижні після розірвання договору, покинуло орендоване приміщення, взявши в оренду інше нерухоме майно. Станом на кінець червня 2012 р. з його сторони не було жодних перешкод перед позивачем стосовно вільного користування та володіння орендованим приміщенням. Плата за комунальні послуги не нараховувалась, що на думку, відповідача, свідчить про те, що приміщення було звільненим. Не підписання сторонами акту приймання-передачі майна не може бути підставою для застосування неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України. Крім цього, відповідачем подано заяву про зменшення з вищенаведених мотивів розміру неустойки.

У судових засіданнях оголошувались перерви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі 01 січня 2012 р. укладено Договір оренди нежитлових приміщень. В зв»язку з несплатою орендної плати протягом трьох місяців підряд претензією № 25 від 12.06.2012 р. позивач відмовився від договору оренди в односторонньому порядку. Відповідно до ст. 782 ЦК України та п. 6.1.2. Договору від 01 січня 2012 р. наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Претензія позивача від 12.06.2012 р. № 25 отримана відповідачем згідно з наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення 19.06.2012 р. Представники сторін у судовому засіданні погодились та не заперечували проти того, що Договір оренди розірвано на вимогу позивача. Відповідач у листі, який отримано позивачем 29.11.2012 р. згідно з відміткою на ньому, погоджується з тим, що відповідно до претензії № 25 договір оренди від 01.01.2012 р. розірвано на вимогу позивача. Позивач у позовній заяві та у розрахунку до неї стверджує, що відповідач заборгував йому за період використання об»єкта оренди з січня 2012 р. по червень 2012 р. 1005,2 грн. Однак, як вбачається з п. 4.1. договору оренди, розмір орендної плати становив 1555 грн. в місяць з ПДВ. Позивач в уточненому розрахунку до заяви про зменшення позовних вимог стверджує, що відповідач зобов»язаний був сплатити йому за період оренди з січня 2012 р. по 19 червня 2012 р. 8397 грн. орендної плати. З долучених позивачем до матеріалів справи банківських виписок вбачається, що відповідач повністю сплатив вказану суму орендної плати. Посилання позивача на те, що 14 лютого 2012 р. відповідачем сплачено 1550 грн. в рахунок оплати орендної плати за грудень 2012 р., судом до уваги не беруться з огляду на призначення платежу, яке зазначено відповідачем, при його здійсненні. Відповідач сплатив 14 лютого 2012 р. 1550 грн. за оренду приміщення за січень 2012 р. Договір оренди від 31.12.2011 р. у матеріалах справи відсутній та позивачем суду не поданий. Заборгованість, яка виникла за цим договором не є предметом спору у даній справі. Заяв про зміну предмета або підстави позову чи про збільшення позовних вимог на адресу суду не надходило. Представник відповідача у судовому засіданні стверджував, що ПП «Дані-тепло» орендувало у позивача лише одне приміщення, яке є предметом договору оренди нежитлових приміщень від 01 січня 2012 р. і саме орендну плату за використання цього приміщення у січні 2012 р. ним було сплачено 14.02.2012 р.

Судом встановлено, що відповідно до вимог п. 4.2. Договору орендна плата за січень 2012 р. мала бути сплачена не пізніше 05.02.2012 р., а була сплачена 14.02.2012 р., орендна плата за лютий 2012 р. - не пізніше 05.03.2012 р., а сплачена 28.03.2012 р., орендна плата за березень 2012 р. підлягала сплаті - до 05.04.2012 р., орендна плата за квітень 2012 р. - до 05.05.2012 р., орендна плата за травень 2012 р. до 05.06.2012 р. Перше часткове погашення заборгованості за ці три місяці підряд відбулось лише 19.06.2012 р., тобто після отримання претензії, в якій позивач відмовлявся від договору оренди. Крім цього, відповідач погашав заборгованість за ці місяці 21.06.2012 р., 01.10.2012 р. та частково 05.11.2012 р., заборгованість за червень 2012 р. підлягала сплаті до 05.07.2012 р., а була повністю сплачена лише 05.11.2012 р.

З огляду на викладене, враховуючи, що заборгованість за березень 2012 р. сплачена відповідачем 19.06.2012 р., заборгованість за квітень 2012 р. частково погашена 21.06.2012 р., а повністю сплачена 01.10.2012 р., заборгованість за травень 2012 р. частково погашена 01.10.2012 р., а повністю сплачена 05.11.2012 р., заборгованість за червень 2012 р. сплачено 05.11.2012 р., позивачем відповідно до вимог п.п. 4.2. 9.5.1. договору, норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» правомірно заявлено до стягнення 147,08 грн. пені та 34,11 грн. трьох процентів річних, з огляду на ті суми заборгованості, які існували станом на 06.06.2012 р., а також на ту обставину, що заборгованість була погашена 05.11.2012 р. Однак, вказані суми сплачено відповідачем платіжним дорученням № 24 від 08 квітня 2013 р. Відтак, провадження у справі в частині стягнення 147,08 грн. пені та 34,11 грн. трьох процентів річних підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги в частині стягненні інфляційних за період з червня 2012 р. по січень 2013 р. задоволенню не підлягають в зв»язку з тим, що середній індекс інфляції за червень - листопад 2012 р. був меншим за 1, а у жовтні 2012 р. становив 1 (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 № 62-97р.).

Що стосується стягнення 21770 грн. неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період часу з липня 2012 р. по січень 2013 р., то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково з огляду на таке. Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Пунктом 8.1. договору оренди передбачено, що повернення об»єкта оренди здійснюється протягом 15 днів з моменту закінчення Договору шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі. Дія договору оренди припинилась з 19.06.2012 р. Відтак до 04.07.2012 р. відповідач мав повернути позивачу об»єкт оренди. Порушення вказаного обов»язку з боку відповідача мало місце з 05.07.2012 р. Відтак, позовні вимоги в частині 401,29 грн. неустойки, нарахованої за період з 01.07.2012 р. по 04.07.2012 р. необґрунтовані й задоволенню не підлягають. Решта позовних вимог про стягнення неустойки, нарахованої з 05.07.2012 р. по січень 2013 р. включно, заявлено обґрунтовано. Однак, з огляду на клопотання відповідача від 17.04.2013 р., а також враховуючи незначний рівень інфляційних процесів у країні та можливі збитки позивача, суд вважає за доцільне зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню на 20 % до 17094,97 грн., користуючись повноваженнями суду. передбаченими ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України.

Посилання відповідача на те, що ним фактично передано позивачу приміщення, однак не підписано з приводу цього акт приймання-передачі приміщення, не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і заперечуються позивачем. З акту про припинення доступу орендаря до об»єкта оренди та повернення його орендодавцеві, який складено позивачем за участі ФОП Колічковського В.М. та ФОП Мартинюк В.Д., вбачається, що приміщення повернуто позивачу 18.02.2013 р. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані жодні докази, які б свідчили про те, що позивач чинив перешкоди відповідачу в повернення орендованого майна. Будь-які листи відповідача до позивача про повернення майна чи про забезпечення явки компетентних представників на конкретну дату для приймання орендованого майна, як і докази передачі ключів від приміщення у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані. Посилання відповідача на Договір оренди нежитлового приміщення від 05.06.2012 р., укладений з Дутко Г.Я., Акт приймання-передачі цього нежитлового приміщення від 25.06.2012 р., Договір перевезення вантажу № 18/12 від 20 червня 2012 р., акт прийняття-передачі виконання транспортних та супутніх послуг від 25 червня 2012 р. судом до уваги не беруться, оскільки ці документи не є належними та достатніми доказами виконання відповідачем своїх зобов»язань за договором від 01 січня 2012 р., передбачених п. 8 цього договору. Згідно з п. 8.1. цього договору повернення об»єкта здійснюється шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі. Такий акт у матеріалах справи відсутній та відповідачем суду не поданий. Той факт, що відповідач взяв в оренду інше приміщення та перевозив офісну техніку, меблі та документацію не підтверджує факту передачі ним позивачу об»єкту оренди, а також не підтверджує причинно-наслідкового зв»язку між орендою нового приміщення, перевезенням вантажів та поверненням об»єкта оренди. Діючим законодавством України не заборонено господарюючим укладати договори на оренди на будь-яку кількість необхідних їм для здійснення господарської діяльності приміщень та перевозити туди офісну техніку, меблі та документацію, пов»язану з здійсненням господарської діяльності.

Частину здійсненої відповідачем 08.04.2013 р. оплати платіжним дорученням № 24 суд не вправі самовільно зараховувати в рахунок погашення належної до сплати відповідачем неустойки з огляду на цільове призначення відповідача, а також відсутність відповідної заяви ПП «Дані-тепло», заперечення представника позивача проти цього, висловлені у судових засіданнях.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На відповідача згідно ст. 49 ГПК України покладаються також судові витрати з позовних вимог, в частині яких провадження у справі припинене та судові витрати в частині зменшеної суми неустойки.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Дані-тепло» (82165, Львівська область, Дрогобицький район, с. Ріпчиці, вул. Грушевського, 111, код ЄДРПОУ 35272450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Груп» (82100, м. Дрогобич, вул. М. Грушевського, 58, ЄДРПОУ 37173778) 17094,97 грн. неустойки та 1615,09 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Провадження у справі в частині стягнення 147,08 грн. пені та 34,11 грн. трьох процентів річних припинити.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя Бортник О.Ю.