Рішення

від 08.04.2013 по справі 5011-35/18308-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/18308-2012 08.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віче консалтинг груп"

про стягнення 551 512,87 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Ващенко Т.М.

Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Дрофенко О.М. - предст. за довір.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 08.04.2013 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна бізнес-інформація, сервіс, консультації - фірма "ВІЧЕ" про стягнення 551 512,87 грн. заборгованості за кредитним договором №1108372500 від 27.11.2006 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2012 порушено провадження у справі №5011-35/18308-2012, розгляд справи призначено на 21.01.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.02.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2013, на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 04.03.2013.

15.02.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна бізнес-інформація, сервіс, консультації - фірма "ВІЧЕ" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віче консалтинг груп".

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.02.2013 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна бізнес-інформація, сервіс, консультації - фірма "ВІЧЕ" змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Віче консалтинг груп".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2013 з ініціативи суду призначено колегіальний розгляд справи №5011-35/18308-2012.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 04.03.2013 справу №5011-35/18308-2012 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Ващенко Т.М., суддя Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2013, справа №5011-35/18308-2012 прийнята колегією суддів до свого провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2013.

У судові засідання 21.01.2013, 06.02.2013, 04.03.2013 та 18.04.2012 відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/18308-2012 від 20.12.2012 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, заяв, клопотань не подав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна бізнес-інформація, сервіс, консультації - фірма "ВІЧЕ", найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Віче консалтинг груп" (далі - відповідач, Позичальник) було укладено Кредитний договір №11083725000 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку у терміни, встановлені графіком погашення, кредит у сумі 378 750,00, та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 17,00% річних (п. 1.1., 1.2.2., 1.3.1. договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти у сумі 378750,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №0000142339 від 27.11.2006.

Згідно із п.п. 1.3.4., 1.3.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360". Відповідач зобов'язався сплачувати проценти у строк протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.

Як передбачено п. 1.3.2. договору, за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 24% річних.

Згідно із п. 1.3.3. договору за користування кредитом може бути встановлений новий розмір процентної ставки у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п.п. "а" та/або "б" п. 9.2. договору. Зазначеними пунктами договору передбачено, що банк може збільшити розмір процентної ставки у разі порушення позичальником вимог п. 4.8. договору та/або у разі здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ.

Порядок зміни процентної ставки передбачений п.п. 9.2.1., 9.2.2. договору, за змістом яких про новий розмір процентної ставки позичальник повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованого листа

Право зміни процентної ставки за користування кредитом у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати плати за кредит також передбачено п. 5.5. договору. При цьому зміна розміру плати за кредит здійснюється в порядку, встановленому розділом 11 договору, яким передбачено направлення позичальнику відповідної письмової вимоги.

Як свідчать матеріали справи, позивач листом за вих. №36-23-23/2134 від 06.04.2009 направив відповідачеві повідомлення про підвищення процентної ставки у зв'язку із прострочення платежів за кредитним договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач всупереч умовам Кредитного договору не здійснює платежі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, що призвело до виникнення заборгованості станом на 21.09.2012 у розмірі 302 109,67 грн. за кредитом та 249 051,36 грн. - за процентами за користування кредитом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений строк не повернув суму кредиту у розмірі 302 109,67 грн. та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитом у розмірі 249 051,36 грн.

Доказів сплати суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та заборгованості за нарахованими процентами суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит, та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити на Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2% процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день спати заборгованості.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 116,71 грн. - за прострочення повернення кредиту та 235,13 грн. - за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені суд вважає їх обґрунтованими, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки та обсягах та не навів підстав для звільнення його від сплати зазначених сум, контррозрахунку суми боргу та штрафних санкцій не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 551 512,87 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віче консалтинг груп" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б", ідентифікаційний код 16391787) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, просп. Московський, буд. 60, ідентифікаційний код 09807750) 302 109,67 грн. (триста дві тисячі сто дев'ять гривень 67 коп.) - заборгованості за кредитом; 249 051,36 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч п'ятдесят одну гривню 36 коп.) - процентів за користування кредитом; 116,71 грн. (сто шістнадцять гривень 71 коп.) - пені за прострочення сплати кредиту; 235,13 грн. (двісті тридцять п'ять гривень 13 коп.) - пені за прострочення сплати процентів; 11030,26 грн. (одинадцять тисяч тридцять гривень 26 коп.) - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.04.2013

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді Т.М. Ващенко

Є.Ю. Шаптала