Постанова

від 24.04.2013 по справі 914/273/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 914/273/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області на постанову та ухвалувід 27.02.2013 р. Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 р. господарського суду Львівської області у справі№ 914/273/13-г господарського суду Львівської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Надбужанська товарна біржа", м. Буськ Львівської області провизнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.01.2013 року № 914/273/13-г (суддя - В.В. Гутьєва) відмовлено в прийнятті заяви Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області (далі - Кредитор, Фонд) про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужанська товарна біржа" (далі - Боржник, Товариство) на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Не погодившись із цією ухвалою суду, Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2013 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року (головуючий суддя - Гриців В.М., судді: Кордюк Г.Т., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2013 року, так і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, ст. 52 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в прийнятті заяви Фонду про порушення справи про банкрутство Товариства, як відсутнього боржника, місцевий суд встановив, що відповідна заява надійшла до суду 21.01.2013 року - після набрання чинності з 19.01.2013 року нової редакції Закону про банкрутство, норми якого не передбачають процедуру банкрутства відсутнього боржника. Підтримуючи ці висновки, апеляційний суд вказав, що заява про порушення справи про банкрутство була направлена 18.01.2013 року, надійшла до суду 21.01.2013 року, тоді як норми Закону про банкрутство в новій редакції не встановлюють право суду приймати після 19.01.2013 року (дати набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство) заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, навіть якщо така заява була подана в період дії норми цього закону - до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених в нього змін.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками, оскільки вони зроблені з грубим порушенням норм Закону про банкрутство та норм ГПК України.

Так, нова редакція Закону про банкрутство була прийнята згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VІ. В п. 1 розділу Х цього закону ("Прикінцеві та перехідні положення") зазначено, що цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування. Публікація цього закону відбулась 18.01.2012 року в газеті "Голос України " № 8-9.

Таким чином, оскільки приписи вказаного закону не містять норм щодо встановлення та обчислення процесуальних строків у справі про банкрутство та виходячи з приписів ч. 2 ст. 4 1 та ст. 50 ГПК України, положення Закону про банкрутство в редакції Закону від 22.12.2011 року набрали чинності та мають застосовуватись у відповідних правовідносинах через рік після дня його опублікування, який закінчується 18.01.2013 року (останній день), тобто з 19.01.2013 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 4 1 , ст. 54 ГПК України та ст.ст. 6, 7 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) подача заяви про порушення справи про банкрутство є процесуальною дією, щодо якої розповсюджуються приписи, у тому числі ст.ст. 50, 51 ГПК України.

Отже, у даному випадку при вирішенні питання щодо того, коли була вчинена процесуальна дія зі звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, слід виходити із дати звернення (подання) цієї заяви, а не із дати надходження цієї заяви до господарського суду.

Як встановили суди попередніх інстанцій, Фонд 18.01.2013 року подав заяву про порушення справи про банкрутство Товариства, як відсутнього боржника - в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), здавши заяву та додані до неї документи на поштове відділення зв'язку, що були адресовані господарському суду Львівської області (а.с. 33). Отже, Фонд звернувся із вказаною заявою до набрання чинності з 19.01.2013 року нової редакції Закону про банкрутство, приписи якої, дійсно, не передбачають процедуру банкрутства відсутнього боржника.

У зв'язку із викладеним, прийняття судами до уваги дати надходження до господарського суду згаданої заяви про порушення справи про банкрутство - 21.01.2013 року не може враховуватись при вирішенні питання, коли була вчинена відповідна процесуальна дія.

Викладена позиція також узгоджується із позицією, наведеною в абзаці шостому п. 40 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ).

Таким чином, направлення Фондом 18.01.2013 року заяви про порушення справи про банкрутство Товариства в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) зобов'язує господарський суд вирішувати питання щодо прийняття (неприйняття) цієї заяви саме відповідно до вимог зазначеної редакції закону про банкрутство. Застосування ж при цьому норм цього закону у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ є неправомірним, у зв'язку із чим є неправомірним застосування судами попередніх інстанцій цих норм, а також є незаконними і зроблені цими судами висновки про відмову Фонду у прийнятті згаданої заяви про банкрутство Товариства, як відсутнього боржника.

За таких обставин, виходячи із повноважень касаційного суду, передбачених нормами ч. 3 ст. 111 9 ГПК України та враховуючи, що не були предметом правового дослідження в касаційному провадженні питання та обставини щодо дотримання Фондом при зверненні із зазначеною заявою про банкрутство інших норм ГПК України та норм Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як незаконні, а матеріали справи - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття, відмову в прийнятті (повернення) заяви Фонду про порушення справи про банкрутство Товариства.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін), ст. 14, п. 1 розділу Х Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону від 22.12.2011 № 4212-VІ) та ст.ст. 4 1 , 50, 51, 54, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р та ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2013 р. у справі № 914/273/13-г скасувати.

3. Матеріали справи передати до господарського суду Львівської області для вирішення питання про прийняття або відмову в прийнятті (повернення) заяви Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужанська товарна біржа".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О. Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 24.04.2013 року.