Постанова

від 23.04.2013 по справі 07/5026/1462/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 07/5026/1462/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року

у справі № 07/5026/1462/2012

господарського суду Черкаської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест"

про стягнення 628057,44 грн.

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС"

про стягнення 658194,87 грн.

за участю представників

позивача - Соболівський А.М., Шерпаєв О.С.

відповідача - Борисова М.С., Давидюк А.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСІС" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" про стягнення 628057 грн. 44 коп., у тому числі: 534804 грн. боргу за поставлене обладнання, 1069 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, 15195 грн. 30 коп. три відсотка річних та 76989 грн. 08 коп. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" до початку розгляду справи по суті звернулося до господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" про стягнення 658194 грн. 87 коп., у тому числі: 432548 грн. як суми коштів, необхідної для приведення обладнання в справний стан, та 225646 грн. 87 коп. пені за прострочення поставки обладнання за договором поставки від 18.07.2012р. №07СІ.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2012 року (суддя Дорошенко М.В.) у справі № 07/5026/1462/2012 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Компанія "Метал Інвест" на користь ТОВ "АСІС" 534 804,00 грн. основного боргу, 76 989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат, 15 164,99 грн. 3 % річних та 12 560,52 грн. витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року (судді: Дикунська С.Я., Алданова С.О., Чорногуз М.Г.) рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2012 р. скасовано в частині задоволеного первісного позову про стягнення 76989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат і 15164,99 грн. 3 % річних та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення 432548,00 грн. збитків та 224617,68 грн. неустойки. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного позову у цій частині. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" про стягнення 658194,87 грн. задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" 432548,00 грн. збитків та 224617,68 грн. неустойки та 13143,31 грн. судового збору. В решті рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2012 р. у справі №07/5026/1462/2012 залишено без змін та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "АСІС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2012р.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 липня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "АСІС", як постачальник, і товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест", як покупець, уклали договір поставки №07СІ, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцю, а останній - прийняти та оплатити обладнання за цінами, визначеними сторонами у підписаній ними специфікації, та у відповідності до умов даного договору і його додатків.

Пункт 2.2 договору №07СІ передбачає умови щодо здійснення покупцем оплати обладнання у такому порядку: 2.2.1. Передоплата у розмірі 60 % вартості даного договору, що складає -802206 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору; 2.2.2. Остаточна оплата у розмірі 40 % вартості даного договору -534804 грн. протягом 3-х днів з моменту письмового повідомлення продавцем покупця про готовність товару до відвантаження, передбаченого п. 4.1 даного договору.

У пункті 3.1 договору №07СІ сторони погодили, що технічні параметри і характеристики обладнання, що поставляється, повинні відповідати технічній пропозиції, передбаченій додатком №3 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору №07СІ у разі порушення термінів постачання продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 0,1 % від загальної вартості даного договору за кожен день прострочення постачання товару. Натомість, згідно п. 5.2 - у разі порушення термінів оплати більш ніж на 3 (три) банківських дні, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від повної вартості даного договору за кожен день прострочення оплати. Згідно з п. 5.6 договору №07СІ у випадку поставки обладнання яке не відповідатиме технічним вимогам або поставки обладнання не в повному обсязі продавець зобов'язаний провести заміну такого обладнання чи поставку недопоставленого обладнання власними силами та за власний рахунок на протязі п'яти календарних днів. В разі прострочення заміни або поставки недопоставленого обладнання на продавця накладаються штрафні санкції згідно з пунктом 5.1 даного договору.

Судами встановлено та матеріалами справ підтверджується, що на виконання договору №07СІ товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "АСІС" - 802206 грн. попередньої оплати за обладнання, у тому числі: 24.07.2011р. - 402206 грн. і 25.07.2011р. 400000 грн.

Згідно видаткових накладних від 27.09.2011р. №РН4789 і від 29.09.2011р. №РН4835 та № РН4838 товариство з обмеженою відповідальністю "АСІС" на виконання договору №07СІ передало товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" обладнання загальною вартістю 1337010 грн. Решту вартості переданого згідно зазначених вище видаткових накладних у сумі 534804 грн. відповідач за первісним позовом не оплатив, що і стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальність "АСІС" до суду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд посилався на підтверджений матеріалами справи факт поставки обладнання, відсутність у ТОВ "Компанія "Метал Інвест" права відмовлятися від оплати поставленого й прийнятого за Договором обладнання та ч. 6 ст. 268 Господарського кодексу України, згідно умов якої суд вважав, що відповідач за первісним позовом мав право вимагати усунення недоліків обладнання за місцем його знаходження або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. Разом з тим, судом зазначено, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 432 548,00 грн. необхідних для приведення обладнання в справний стан коштів є недоведеними.

Натомість судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 4.3 Договору відвантаження товару проводиться лише після надходження на розрахунковий рахунок продавця загальної суми за цією угодою.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Тобто, обгрунтованим є висновок суду попередньої інстанції про те, що здійснивши поставку обладнання за видатковими накладними № РН-4789 від 27.09.2011 р. та № РН4835, №РН4838 від 29.09.2011 р. позивач за первісним позовом в односторонньому порядку змінив порядок оплати обладнання, внаслідок чого умови п. 2.2. Договору щодо строку оплати не підлягають застосуванню.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що оскільки матеріали справи містять претензію позивача за первісним позовом про сплату боргу лише від 03.09.2012 р., яку відповідачем за первісним позовом одержано 11.09.2012 р., то строком настання зобов'язань відповідача за первісним позовом зі сплати вартості обладнання і відповідно можливості нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних є 18.09.2012 р. А відтак, правові підстави для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних нарахованих товариством з обмеженою відповідальністю "АСІС" за період з 02.10.2011 р. по 10.09.2012 р. відсутні. Водночас, протилежні доводи заявника касаційної скарги є помилковими та такими, що не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи.

Відповідно до ст.673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в цьому договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Частиною 1 ст. 708 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач за первісним позовом поставив відповідачу обладнання з недоліками. При цьому, апеляційним господарським судом на підставі поданих сторонами доказів встановлено, що внаслідок таких дій товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" позивачу за зустрічним позовом було завдано збитки у вигляді витрат, які особа понесла для відновлення свого порушеного права у розмірі 432548,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 5.6 Договору у випадку поставки обладнання, яке не відповідатиме технічним вимогам або поставки обладнання не в повному обсязі, продавець зобов'язаний провести заміну такого обладнання чи поставку недопоставленого обладнання власними силами та за власний рахунок на протягом п'яти календарних днів. У разі прострочення заміни або поставки недопоставленого обладнання на продавця накладаються штрафні санкції згідно п 5.1 Договору.

За умов наведених вище, а також враховуючи, що відповідач за зустрічним позовом порушив виконання зобов'язань за договором, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" 224 617,68 грн. неустойки.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судом попередньої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року зі справи №07/5026/1462/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко