Постанова

від 04.03.2013 по справі 07/5026/1462/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа№ 07/5026/1462/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Чорногуза М.Г.

За участю представників:

від позивача Шерпаєва О.С. (дов. № 308 від 14.01.2013 р.)

від відповідача Давидюка А.Ю. (дов. б/н від 28.01.2013 р.)

Борисової М.С. (дов. від 26.12.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Метал Інвест"

на рішення

господарського суду Черкаської області

від 26.11.2012 р.

по справі № 07/5026/1462/2012 (суддя Дорошенко М.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"АСІС" (далі ТОВ "АСІС")

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Метал Інвест" (далі ТОВ

"Компанія "Метал Інвест")

про стягнення 628 057,44 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Метал Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"АСІС"

про стягнення 658 194,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.11.2012 р. по справі № 07/5026/1462/2012 первісний позов задоволено частково: з ТОВ "Компанія "Метал Інвест" стягнуто на користь ТОВ "АСІС" 534 804,00 грн. основного боргу, 76 989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат, 15 164,99 грн. 3 % річних та 12 560,52 грн. витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в первісному позові відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги наявних у справі доказів на підтвердження перебування обладнання в несправному стані та необхідності проведення його ремонту на суму 432 548,00 грн., а також поставки позивачем за первісним позовом обладнання з порушенням встановлених договором строків - лише 29.09.2011 р. тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в первісному позові відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача за первісним позовом доводи скарги заперечив, просив не брати її до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

Так, 26.09.2012 р. ТОВ "АСІС" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Компанія "Метал Інвест" про стягнення 534 804,00 грн. боргу, 76 989,08 грн. пені, 15 195,30 грн. трьох відсотків річних, 1 069,06 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що відповідачем в порушення п. 2.2.2. укладеного між сторонами договору поставки № 07CI від 18.07.2011 р. (далі Договір) не оплачено поставленого обладнання на суму 534 804,00 грн. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 5.2 Договору 76 989,08 грн. пені, на підставі ст. 625 ЦК України 15 195,30 грн. трьох відсотків річних, 1 069,06 грн. інфляційних втрат тощо.

06.11.2012 р. ТОВ "Компанія "Метал Інвест" звернулось до господарського суду Черкаської області з зустрічним позовом до ТОВ "АСІС" про стягнення 432 548,00 грн. збитків та 225 646,87 грн. пені. В обґрунтування своїх вимог ним зазначило, що 29.09.2011 р. відповідачем за зустрічним позовом йому поставлено розібрані деталі, про що 06.03.2012 р. складено дефектний акт, після підписання якого відповідачу неодноразово пропонувалось замінити непрацездатне обладнання або привести його в працездатний стан. Натомість відповідачем наведеного не виконано,чим спричинено позивачу збитків в розмірі 432 548,00 грн. - витрат, які необхідно понести для приведення обладнання в належний стан. Крім цього, позивач за зустрічним позовом просив стягнути на підставі п. 5.1 Договору пеню за несвоєчасну поставку обладнання за період з 15.09.2011 р. по 23.10.2012 р. в розмірі 225 646,87 грн. тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість первісних позовних вимог в частині стягнення 534 804,00 грн. основного боргу, 76 989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат, 15 164,99 грн. 3 % річних, а відтак їх задовольнив, в решті первісних вимог відмовив. В зустрічному позові відмовив повнісю.

Так, задовольняючи первісний позов, місцевий суд посилався на підтверджений матеріалами справи факт поставки обладнання, відсутність у ТОВ "Компанія "Метал Інвест" права відмовлятися від оплати поставленого й прийнятого за Договором обладнання. З посиланням на положення ч. 6 ст. 268 ГК України місцевий суд вважав, що відповідач за первісним позовом мав право вимагати усунення недоліків обладнання за місцем його знаходження або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. За таких обставин, місцевий суд задовольнив первісний позов в частині стягнення з ТОВ "Компанія "Метал Інвест" 534 804 грн. основного боргу, на підставі п. 5.2 Договору пені в розмірі 76 989,08 грн., на підставі ст. 625 ЦК України 1069,06 грн. інфляційних нарахувань, 15 164.99 грн. трьох відсотків річних (за перерахунком суду).

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд вважав вимоги позивача за цим позовом про стягнення 432 548,00 грн. необхідних для приведення обладнання в справний стан коштів, недоведеними ТОВ "Компанія "Метал Інвест". Зазначений позивачем за зустрічним позовом період прострочення ТОВ "АСІС" поставки обладнання визнав таким, що не відповідає фактичному періоду прострочення. За Договором поставка мала відбутись не пізніше 29.08. 2011 р., а фактично відбулася 29.09.2011 р., прострочення склало 31 день. Встановлений ч. 2 ст. 258 ЦК України річний строк позовної давності за вимогою про стягнення пені за прострочення поставки обладнання з 30.08.2011 р. по 29.09.2011 р. станом на 06.11.2012 р. - день подачі зустрічного позову, сплинув. Поважних причин пропуску строку давності позивачем за зустрічним позовом суду не наведено. Одночасно місцевий суд відмовив в стягненні 225 646,87 грн. пені за прострочення поставки обладнання через сплив строку позовної давності для нарахування пені за період з 30.08.2011р. по 29.09.2011 р., щодо решти нарахованої позивачем пені - через відсутність факту прострочення поставки обладнання тощо.

Апеляційний суд не погоджується із висновками місцевого суду в частині задоволення первісного позову про стягнення 76 989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат, 15 164,99 грн. 3 % річних, а також відмови в задоволенні зустрічного позову за таких обставин.

Так, приписами п. 2.2 Договору встановлено, що передоплата у розмірі 60 % вартості Договору складає 802 206 грн., підлягає внесенню протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору. Остаточна оплата в розмірі 40 % вартості Договору - 534 804 грн. протягом 3-х днів з моменту письмового повідомлення продавцем покупця про готовність товару до відвантаження ( п.4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору відвантаження товару проводиться лише після вступу на розрахунковий рахунок продавця загальної суми за цією угодою.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Здійснивши поставку обладнання за видатковими накладними № РН-4789 від 27.09.2011 р. та № № РН4835, РН4838 від 29.09.2011 р. позивач за первісним позовом в односторонньому порядку змінив порядок оплати обладнання, внаслідок чого умови п. 2.2. Договору щодо строку оплати не підлягають застосуванню.

Натомість положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначено вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять лише претензію позивача за первісним позовом (лист № 256 від 03.09.2012 р.) про сплату боргу, яку відповідачем за первісним позовом одержано 11.09.2012 р.

Тому, апеляційний суд вважає, що 18.09.2012 р. є строком настання зообов'язань відповідача за первісним позовом зі сплати, саме з цієї дати можливим є нарахування пені, інфляційних втрат й 3 % річних.

Позивач за первісним позовом заявив до стягнення пеню, інфляційні втрати і 3 % річних з 02.10.2011 р. по 10.09.2012 р., тобто до моменту настання строку виконання відповідачем зообов'язань з оплати боргу за Договором. За наведеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що в цій частині позову слід відмовити. Крім цього, нараховане позивачем за первісним позовом інфляційне збільшення боргу за період з жовтня 2011 р. по грудень 2011 р. та 2012 рік за перерахунком суду має від'ємне значення.

В частині задоволенихї первісних вимог позивача про стягнення з відповідача 534 804,00 грн. боргу апеляційний суд погоджується із викладеними в судовому рішенні висновками місцевого суду, які обґрунтовано наданими сторонами доказами та положеннями чинного законодавства.

Крім цього, на підставі ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в цьому договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві придатний для використання з цією метою товар,. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлено строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Цивільним законодавством, зокрема, ст. 678 ЦК України встановлено правові наслідки передання товару неналежної якості.

Покупець, якому передано товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків може бути пред'явлено до продавця або виготовлювача товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Передбачені цією нормою правові наслідки настають у разі, коли покупець знайшов у придбаному товарі недоліки, про які він не був попереджений продавцем. В разі знаходження в товарі недоліків, не застережених продавцем, покупець має право на власний вибір пред'явити одну з передбачених ст.ст. 678 та 708 ЦК України вимог.

Матеріалами справи й зокрема підписаним сторонами по справі актом від 14.03.2012 р. підтверджується поставка обладнання з недоліками.

На підтвердження усунення за власний рахунок недоліків позивачем за зустрічним позовом надано : укладений між ТОВ "Компанія "Метал Інвест" та ПП «К-2 Сервіс» договір підряду № 99/12 від 10.09.2012 р., підписаний на його виконання акт приймання-передачі виконаних робіт від 25.10.2012 р., та переданий в якості оплати за Договором простий вексель № 1125872 від 25.10.2012 р. на суму 187 600,00 грн., укладений між ТОВ "Компанія "Метал Інвест" та ПП «Вентиляція і паспортизація» договір підряду № 105/12 від 25.09.2012 р., акт приймання-передачі виконаних робіт № 105/12 від 30.10.2012 р. та переданий в якості оплати за цим Договором простий вексель № 1125871 від 30.10.2012 р. на суму 245 000, 00 грн..

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає доведеним здійснення позивачем за зустрічним позовом витрат на усунення недоліків поставленого обладнання за Договором.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, які встановлено договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки відшкодування збитків є видом господарсько-правової відповідальності за вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання, то для його застосування необхідна наявність всіх складових елементів правопорушення, а саме : протиправної поведінки особи, безпосередніх збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а також вини у заподіянні збитків. При цьому чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини правопорушника.

Апеляційний суд вважає доведеним наявність всіх складових елементів господарського правопорушення ТОВ "АСІС" - поставки обладнання з недоліками, що призвело до завдання позивачу за зустрічним позовом збитків в розмірі 432 548,00 грн., з підтвердженням цього згаданими вище письмовими доказами.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині апеляційний суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом просив стягнути на підставі п. 5.1 Договору пеню за несвоєчасну поставку обладнання за період з 15.09.2011 р. по 23.10.2012 р. в розмірі 225 646,87 грн.

Відповідно до п. 5.6 Договору у випадку поставки обладнання, яке не відповідатиме технічним вимогам або поставки обладнання не в повному обсязі, продавець зобов'язаний провести заміну такого обладнання чи поставку недопоставленого обладнання власними силами та за власний рахунок на протязі п'яти календарних днів. В разі прострочення заміни або поставки недопоставленого обладнання на продавця накладаються штрафні санкції згідно п 5.1 Договору.

У разі порушення термінів постачання продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 0,1 % від загальної вартості даного договору за кожен день прострочення постачання товару (п. 5.1 Договору ). Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі (ч. 4 ст. 231 ЦК України).

Оскільки сторонами фактично встановлено пеню за кожен день прострочення ( п. 5.1 Договору), апеляційний суд вважає, що місцевим судом помилково застосовано строк позовної давності до вимог позивача за зустрічним позовом щодо стягнення неустойки, адже заяв про застосування строку позовної давності на підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України місцевому суду не подавалась.

Натомість, апеляційним судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом помилково визначено період нарахування неустойки, адже недоліки виявлено 14.03.2012 р., з врахуванням встановленого п. 5.6 Договору п'ятиденного строку на їх усунення, початком нарахування пені є 20.03.2012 р. Таким чином, апеляційний суд вважає, що починаючи з 20.03.2012 р. період прострочення становить 168 днів й неустойка за перерахунком апеляційного суду дорівнює 224 617,68 грн. Неустойка саме в такому розмірі підлягає стягненню. В решті в зустрічному позові про стягнення неустойки слід відмовити.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення місцевого суду про задоволення первісного позову в частині стягнення 76 989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат і 15 164,99 грн. 3 % річних та відмову в задоволенні зустрічного в частині стягнення 432 548,00 грн. збитків та 224 617,68 грн. неустойки є помилковим й незаконним. Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення в згаданих частинах - скасуванню з прийняттям нового про відмову в первісному позові в частині стягнення 76 989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат і 15 164,99 грн. 3 % річних, а також задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 432 548,00 грн. збитків та 224 617,68 грн. неустойки. В решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 104 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2012 р. по справі № 07/5026/1462/2012 скасувати в частині задоволеного первісного позову про стягнення 76 989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат і 15 164,99 грн. 3 % річних та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення 432 548,00 грн. збитків та 224 617,68 грн. неустойки.

Прийняти в цій частині нове рішення : в первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" про стягнення 76 989,08 грн. пені, 1069,06 грн. інфляційних втрат і 15 164,99 грн. 3 % річних відмовити повністю.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" про стягнення 658 194,87 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" (03680, м. Київ, вул. П. Нестерова, 3 корп. 1, ідентифікаційний код 33628563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 74, ідентифікаційний код 36584037) 432 548 (чотириста тридцять дві тисячі п'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп. збитків та 224 617 (двісті двадцять чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн. 68 коп. неустойки, 13 143 (тринадцять тисяч сто сорок три) грн. 31 коп. судового збору.

В решті рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2012 р. по справі № 07/5026/1462/2012 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІС" (03680, м. Київ, вул. П. Нестерова, 3 корп. 1, ідентифікаційний код 33628563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 74, ідентифікаційний код 36584037) 6 571 грн. 66 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 07/5026/1462/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Чорногуз М.Г.