Постанова

від 25.04.2013 по справі 26пд/5014/3344/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2013 р. справа №26пд/5014/3344/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Татенко В.М. секретаря Бахрамової А.А. від позивача:Вішнікіна Д.Г., представник за дов. від 12.12.12р. № 1281 від відповідача:Пономаренко П.І., представник за дов. від 08.06.12р. № 723 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/030 в особі філії - Луганського обласного управління смт.Слов»яносербськ, Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013 року у справі№26пд/5014/3344/2012 (суддя Єжова С.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ до відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/030 в особі філії - Луганського обласного управління смт.Слов»яносербськ, Луганської області проврегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні додаткової угоди до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №17/2 від 01.01.2009р.

ВСТАНОВИВ:

25.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/030 в особі філії - Луганського обласного управління смт.Слов»яносербськ, Луганської області про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні додаткової угоди до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №17/2 від 01.01.2009р. ( а.с.2-5).

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. позов задоволено.

Рішенням суду пункт 5.9 Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №17/2 від 01.01.2009р. прийнятий в редакції позивача:

„При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації, „Споживач" також сплачує „Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення „Споживача" або, через розташовані на території „Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення „Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п. 4.10 - 4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 № 131). Дані для розрахунку надає споживач".

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір 1073грн.00 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач законно обґрунтував та документально підтвердив позовні вимоги про необхідність внести зміни у договір №17/2 від 01.11.2009р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, уклавши додаткову угоду в редакції позивача.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/030 в особі філії - Луганського обласного управління смт.Слов»яносербськ, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 112-115).

Підставами для скасування рішення апелянт вважає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що колодязь, розташований на значній відстані від території ТВБВ №10012/030 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та потрапляння талих і дощових вод в систему водовідведення не виключене від інших споживачів.

Апелянт вказує на те, що у рішенні не містися обґрунтування необхідності зміни договору у зв»язку з істотною зміною обставин, винятковості випадку та наявності умов такої зміни.

Також апелянт вказує на те, що запропоновані позивачем зміни до договору №17/2 від 01.01.2009р. не спрямовані на встановлення або зміну цивільних прав та обов»язків та не мають на меті узгодження порядку визначення об»єму поверхневих стічних вод, як і його реальне виконання.

16.04.2013р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 10.04.2013р. № 12/774, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи, в якому позивач просив залишити рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.120-123).

У судовому засіданні 16.04.2013р. оголошувалася перерва на підставі ст. 77 ГПК України у зв»язку з необхідністю надання сторонами повного тексту договору № 17/2 від 01.11.2009р.

22.04.2013р. до суду надійшли пояснення позивача від 18.04.2013р. № 12/827, які розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (а.с.130-131).

У судовому засідання представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, надав суду для огляду оригінал договору № 17/2 від 01.11.2009р. та належним чином завірену його копію, яка залучена до матеріалів справи, просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав відзив на апеляційну скаргу від 10.04.2013р. № 12/774, також надав суду оригінал договору № 17/2 від 01.11.2009р. та належним чином завірену його копію, яка залучена до матеріалів справи.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (ідентифікаційний код 35554719) є юридичною особою, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом із Статуту (а.с. 18-20, 23).

«Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", як відокремлений підрозділ підприємства позивача, не є юридичною особою (ідентифікаційний код 35937046), що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ ( а.с.22).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» м.Київ, є юридичною особою (ідентифікаційний код 00032129), що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію, Статутом та довідкою з ЄДРПОУ (а.с.32-53, 74, 75).

Згідно Змін до Статуту відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у назві Статуту слово «відкритого» замінено словом «публічного» (а.с. 54-58)

Територіальне відокремлене безбалансове відділення №10012/030 Філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (скорочена назва ТВБВ №10012/030 філії - Луганського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»), як відокремлений підрозділ підприємства відповідача, не є юридичною особою (ідентифікаційний код 09304612), що підтверджено Положенням про територіально відокремлене безбалансове відділення №10012/030 філії - Луганського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний щадний банк України» (а.с.63-73).

01.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" в особі Відокремленого підрозділу „Південне управління ТОВ „Луганськвода" (за договором - постачальник, далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" ТВВБ №10012/030 філії Луганського обласного управління (за договором - споживач, далі - відповідач) був укладений договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №17/2 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених договором, та виконувати інші умови даного договору (п.1.1 договору) (а.с. 9-11)

Відповідно до п.1.2 договору в ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р., Законом України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-ІV, „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (надалі Правила користування), „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі місцеві Правила приймання), „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі Інструкція), та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

П»ятим розділом договору сторони визначили облік водопостачання та водовідведення.

При відсутності приладів обліку стічних вод при розподільній системі каналізації, у разі наявності у споживача функціонуючої зливної каналізації, споживач сплачує постачальнику за об'єм стічних вод, який скинуто в каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, який визначається у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території споживача, згідно п.4.10 Правил користування, СНіП 2.04.03-85 та даних Гідрометцентру (п.5.9 договору).

Розділом 10 договору встановлено термін дії договору та порядок його зміни та розірвання.

Даний договір вступає в силу з 01.01.2009р. і діє до 31 грудня 2009 (п.10.1 договору).

Умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов»язковим укладанням додаткової письмової угоди, яка являється невід»ємною частиною даного договору, крім п.п.6.4 (п.10.2 договору).

Пунктом 10.3 договору встановлено, що даний договір не може бути розірваний у односторонньому порядку, а тільки за умови письмового попередження ( з повідомленням) іншої сторони за місяць до припинення дії договору.

Додатковою угодою від 31.12.2009р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2010р., Додаткової угодою від 19.11.2010р. - до 31.12.2011р., Додаткової угодою від 01.12.2011р. - до 31.12.2012р. (а.с.12-14).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на приведення у відповідність умов договору до діючого законодавства України, а також на ст. 188 Господарського кодексу України, спрямував на адресу відповідача із супровідним листом №04/3060 від 16.11.2012р. два екземпляра додаткової угоди від 01.11.2012р. до договору №17/2 від 01.01.2009р. для підписання, в якій пропонував внести зміни у п.5.9 договору: "При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації, "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Споживача" або, через розташовані на території "Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення "Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п. 4.10 - 4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 № 131). Дані для розрахунку надає споживач" ( а.с.15-16).

11.12.2012р. відповідач повернув позивачу не підписану додаткову угоду із запереченням відносно п.5.9 договору з огляду на те, що за умов відсутності на території споживача дощозбірників, колодязів та загальноспливної системи каналізації, потрапляння поверхневих стічних вод до каналізаційної мережі неможливе (а.с.17).

Актом б/н від 12.02.2013р., складеним представниками відокремленого підрозділу «Південне управління ТОВ «Луганськвода», з яким не погодився представник відповідача про обстеження водопровідних та каналізаційних мереж виявлено, що на прилеглій території ТВБВ № 10012/030 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» мається один каналізаційний колодязь, розташований на асфальтованій території. Попадання талих та дощових вод не виключене в систему водовідведення через колодяззь.

За таких підстав позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо внесення змін в укладений договір у зв»язку із змінами у законодавстві.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 №2918.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У судовому засіданні колегією суддів досліджений оригінал договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №17/2 від 01.01.2009р. та належним чином завірена його копія.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд при винесенні рішення не звернув уваги на те, що до позову надана копія договору №17/2 від 01.01.2009р.з неповним текстом та дійшов висновку про задоволення позовних вимог, не врахувавши розділ 10 договору, яким передбачені підстави зміни або розірвання договору.

Як вбачається з повного тексту договору №17/2 від 01.01.2009р. такої підстави як зміна умов договору у зв»язку із зміною законодавства в договорі не передбачена.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що на норми ст. 652 ЦК України при зверненні до суду не посилався, а відтак не довів суду одночасної наявності умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд взагалі на послався на норми ст. 652 ЦК України, а обґрунтував прийняте рішення з посиланням на статтю 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення», з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, задовольнивши позовні вимоги на підставі ст. 188 ГК України не врахував, що положення наведеної правової норми стосуються виключно порядку внесення змін до господарських договорів і не встановлюють підстави внесення змін до договору за рішенням суду у випадку недосягнення сторонами згоди.

Частиною 1 ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627 визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України ( п.1.1 Правил).

Ці Правила є обов»язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об»єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" та п.4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011р. №633, з метою запровадження єдиних підходів до визначення обсягів стічних вод, що утворюються на територіях населених пунктів внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012р. №131, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2012р. за №557/20870, були затверджені зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190.

Згідно цього наказу були внесені зміни до п.п.4.10, 4.11, 4.12, 4.13 Правил №190 прийняті у новій редакції, а пункт 4.13 доповнено новим пунктом у зв»язку з чим п.4.11 вважається пунктом 4.14, які стосуються визначення середньорічного об»єму стічних, дощових, снігових вод та поливально-мийних.

Зазначеним наказом не передбачено внесення змін у раніше укладені договори.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 652 ЦК України допускається зміна або розірвання договору у зв»язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання.

Отже, із змісту наведених норм випливає, що за відсутності згоди (домовленості) сторін про зміну умов договору він може бути змінений на вимогу однієї із сторін за рішенням суду лише за наявності підстав, передбачених договором або законом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на акт від 12.02.2013р. б/н в обґрунтування заявлених вимог є необґрунтованим, оскільки вимоги позивача по зміні умов договору містять умову надходження колодязя саме на території споживача, а не прилеглій території, як зазначено у акті.

З огляду на вищевикладене і те, що сторони за договором від 01.01.2009 № 17/2 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не передбачили в договорі такої підстави для внесення змін до договору як зміна діючого законодавства, позивач не довів одночасної наявності умов, за якими договір може бути змінений за рішенням суду, передбачених ст. 652 ЦК України, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду є необґрунтованим нормами матеріального права, не відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/030 в особі філії - Луганського обласного управління смт.Слов»яносербськ, Луганської області на рішення господарського суду Луганській області від 25.02.2013р. у справі №26пд/5014/3344/2012 - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганській області від 25.02.2013р. у справі №26пд/5014/3344/2012 - скасувати.

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/030 в особі філії - Луганського обласного управління смт.Слов»яносербськ, Луганської області про прийняття п. 5.9 договору, викладеного у п. 3 додаткової угоди від 01.11.2012р. до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.2009р. № 17/2 в редакції позивача - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Південне управління» Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/030 в особі філії - Луганського обласного управління смт.Слов»яносербськ, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 573 грн.50 коп.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

В.М.Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу; 4 -ДАГС;4-ГС Луг. обл.