Постанова

від 18.03.2013 по справі 2а-343/12/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-343/12/0170/3

18.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Курапової З.І. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак"- Люблінська Ольга Володимирівна, довіреність № 1028 від 12.12.12,

представник позивача, Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр"Спартак"- Буйний Родіон Володимирович, довіреність № 19 від 10.01.13,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 22.03.12 у справі № 2а-343/12/0170/3

за позовом Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, буд. 9, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98510)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, буд. 22-а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.12 у задоволенні адміністративного позову Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.12 та прийняти нове рішення по справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.11.11 р. посадовими особами ДПІ в м. Алушта АР Крим проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2011 року, про що складено акт № 1275/15-2/02651769.

Відповідно до висновків вказаного акту дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації, уточнюючих розрахунках у сумі 52697,00 грн.

Так, в таблиці 1 описової частини акту перевірки вказано про наявність арифметичної (методологічної) помилки (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом, а саме порушення п. 199.1-199.3 ст. 199 Податкового кодексу України та п.п.4.4 п. 4 Розділу V Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011 р. в частині заповнення рядка 15 (колонка А).

В акті перевірки з аналізу розрахунків позивача з бюджетом, який наведено в табличному вигляді, зазначено, що по податковій декларації № 9009157731 від 20.10.11 р. встановлено відхилення по податковому кредиту (-52697).

Зокрема, згідно з даними акту перевірки, підприємством порушено порядок заповнення податкової декларації з ПДВ у рядках:

- 10.1А "придбання (виготовлення, будівництво, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою її використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операції, яка підлягає оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" відображена сума 1197653,00 грн., а повинна бути 0,00 грн., у зв'язку із чим встановлено відхилення (-1197653,00);

- 10.1Б відображена сума ПДВ 239531,00 грн., а повинна бути 0,00 грн., у зв'язку із чим встановлено відхилення (-239531);

- 15А "придбання (виготовлення, будівництво, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не об'єктом оподаткування (ст. 196 Податкового кодексу України), та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 Податкового кодексу України), та/або не оподатковуються (п. 186.2, 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України) зазначена сума по декларації з ПДВ становить 520056 грн., а повинна бути 1717709,00 грн.;

- 15.1А "частина, що включається до складу податкового кредиту" з урахуванням пільгової операції у об'ємі 78% склала 405644,00 грн., а повинна бути 1339813,00 грн.;

- 15.1Б сума ПДВ по податковому кредиту склала 81129,00 грн., а повинно бути 267963,00 грн.;

- 15.2А "частина, що не включається до податкового кредиту" за даними декларації склала 114412,00 грн., а повинно бути 377896,00 грн., відхилення склало 263484,00 грн.

В акті перевірки зазначено про те, що згідно до Розділу ІІ «Податковий кредит» до декларації з ПДВ за вересень 2011 року, платником невірно відображено значення рядку 15, а саме розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбання (перевезення) товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.

Згідно з даними акту перевірки дані порушення призвели до заниження рядка 25 "сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду", а саме - відхилення у сумі 52697,00 грн.

15.12.2011 р. ДПІ в м. Алушті АР Крим згідно п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, відповідно до абз. 1 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 1275/1502/2651769 від 21.11.11 р., за порушення п. 199.1-199.3 ст. 199, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та п.п. 4.4. п. 4 Розділу V Наказу ДПА України № 41 від 25.01.11 р. Закладу федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 65871,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 52697,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 13174,25 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення №0002491502.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення №0002491502 від 15.12.2011 року прийняте компетентним державним органом в межах та на підставі норм чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, як визначено пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, міжнародних договорів (угод), за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу, то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Отже, у звітному періоді, в якому товари/послуги, основні виробничі засоби почали використовуватися виключно в неоподатковуваних операціях, у частині, яка пропорційна залишковій частині вартості таких товарів/послуг чи необоротних активів, необхідно визнати їх умовний продаж.

А якщо товари/послуги, основні виробничі засоби почали використовуватися в неоподатковуваних операціях частково, а частково продовжують використовуватися в оподатковуваних операціях, то в такому випадку у звітному періоді, в якому почалося їх використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу здійснюється часткове виключення суми податку на додану вартість зі складу податкового кредиту пропорційно частці їх використання в таких неоподатковуваних операціях з подальшим проведенням перерахунку за правилами, встановленими пунктом 199.4 статті 199 розділу V Кодексу.

У разі якщо платник придбає товари/послуги чи необоротні активи, які призначені для використання як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого суб'єкта господарювання, у періоді їх придбання відразу ж здійснюється пропорційний розподіл сум податку відповідно до частки використання, визначеної в порядку, встановленому пунктами 199.2 - 199.3 статті 199 розділу V Кодексу, і з подальшим проведенням перерахунку за правилами, встановленими пунктом 199.4 статті 199 розділу V Кодексу.

Пунктом 199.5 статті 199 розділу V Кодексу, частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними, (ввезеними) товарами/послугами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними в пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу.

Порядок визначення такої частки регулюється пунктами 199.2 - 199.3 статті 199 розділу V Кодексу, а саме:

- пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу визначено, що частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей самий попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року;

- за правилами, встановленими пунктом 199.3 статті 199 розділу V Кодексу, платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/ послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовано такі операції.

У цьому випадку розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

За приписами пунктом 199.4 статті 199 розділу V Кодексу платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів, проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дата зняття з обліку.

Частиною другою пункту 199.4 статті 199 розділу V Кодексу визначено окремий порядок перерахунку такої частки для необоротних активів, а саме: перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

При цьому, як зазначено в пункті 4.5 розділу V Порядку заповнення і податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДЛА України від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення подання податкової звітності з податку на додану вартість», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935, результати такого перерахунку відображаються у податковій декларації за звітний (податковий) період, на який припадає 12-й, 24-й чи 36-й місяць використання необоротних активів.

Отже, Податковим кодексом України встановлено різний порядок перерахунку податкового кредиту для товарів/послуг та для об'єктів основних виробничих засобів і нематеріальних активів: для товарів/послуг - за підсумками календарного року; для необоротних активів - за результатами 12, 24, 36 місяців їх використання від дати застосування зазначеної норми (незалежно від дати їх придбання).

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 16.02.2012 № 129 «Розрахований показник частки використання застосовується для визначення частки сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість під час придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, яку платник має/не має право віднести до податкового кредиту (рядки 15.1/15.2 декларації (Наказ Міністерство фінансів України від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», із змінами і доповненнями), протягом поточного календарного року, включаючи й останній період року (грудень або четвертий квартал)».

Відповідно ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

З метою визначення обґрунтованості збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 65871,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 52697,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 13174,25 грн., застосованим спірним податковим повідомленням-рішенням №0002491502 від 15.12.2011 , судом апеляційної інстанції 18.07.2012 була призначена судово-економічна експертиза (а. с. 134-135).

За результатами проведеної судово-економічної експертизи, експертом зроблений висновок №262/12 від 28 грудня 2012 року.

Колегія суддів приймає до уваги висновок експерта №262/12, вважає його обґрунтованим та проведеним на підставі усіх необхідних матеріалах справи, в тому числі і додатково витребуваних для проведення дослідження. Дослідницька частина та висновки не суперечить чинному законодавству та погоджується колегією суддів. У колегії суддів не виникає сумніву, щодо достовірності та правильності цього висновку експерта.

При проведенні дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку Закладу Федерації профспілок України «Олімпійській учбово-спортивний центр «Спартак», декларацій з податку на додану вартість, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних експертом встановлено наступне.

При зіставленні показників декларацій з податку на додану вартість Закладу Федерації профспілок України «Олімпійській учбово-спортивний центр «Спартак» за вересень 2011 року з даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей у сумах податкового зобов'язання та податкового кредиту розбіжностей не встановлено.

При дослідженні показників податкової декларації з податку на додану вартість Закладу Федерації профспілок України «Олімпійській учбово-спортивний центр «Спартак» за вересень 2011 року встановлено, що податковій кредит (рядок 17 податкової декларації по ПДВ) становив - 314228 грн.

Ця сума складається з наступних показників декларації: (рядок 10.1 (239531) + рядок 15.1 (81129) + рядок 16.1.(-6432)) де:

- рядок 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» - 239531 грн.;

-рядок15.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України): частина, що включається до складу податкового кредиту» - 81129 грн.;

- рядок 16.1 «Коригування податкового кредиту: коригування згідно зі ст.192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1» -6432 грн.

Таким чином, при дослідженні показників податкової декларації з податку на додану вартість Закладу Федерації профспілок України «Олімпійській учбово-спортивний центр «Спартак» за вересень 2011 року підтверджено відображення податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 750042 грн., податкового кредиту у сумі 314228 грн.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду склало 435814 грн.

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за вересень 2011 склало 435814 грн.

З урахуванням викладеного, висновки Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим, викладені в акті перевірки від 21.11.2011 №1275/15-02/02651769 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52697 грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Закладу Федерації профспілок України «Олімпійській учбово-спортивний центр «Спартак» не підтверджено.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням висновку експерта судом встановлено, що розбіжність з даними акту в сумі 52697 грн. в бік зменшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість утворилось за рахунок того, що при перевірці не прийнято право платника податку розподілу частині, що включається-або не включається до складу податкового кредиту, у податкової декларації за вересень 2011 року.

Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту регулюється статтею 199 розділу V Кодексу.

За приписами пункту 199.1. статті 199 Податкового Кодексу Україні у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Згідно пункту 199.2. статті 199 Податкового Кодексу Україні частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

З показників податкової декларації з податку на додану вартість Закладу Федерації профспілок України «Олімпійській учбово-спортивний центр «Спартак» від 20.10.2011 №9009157731 за вересень 2011 року вбачається, що у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» позивачем відображено податкового кредиту на загальну суму обсяг придбання (без податку на додану вартість) -1197653 грн. дозволений податковий кредит - 239531 грн.

У рядку 15.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України): частина, що не включається до складу податкового кредиту» податкової декларації з ПДВ Закладу Федерації профспілок України «Олімпійській учбово-спортивний центр «Спартак», за вересень 2011 позивачем відображено обсяг придбання (без податку на додану вартість) -405644 грн.

Таким чином, у вересні 2011 року податкові накладні, за якими придбані товари і послуги, які частково не передбачаються використовуватися в оподатковуваних операціях та не включається до складу податкового кредиту у сумі 81129 грн. (104011,26 грн. х 78%).

Отже, відображення позивачем в рядку 10.1 Декларації з ПДВ від 20.10.2011 №9009157731 придбання товарів та послуг з податку на додану вартість у сумі 239531 грн. за вересень 2011 року, яке повністю брало участь в операціях, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою 20% (рядок 1 декларації з ПДВ від 20.10.2011 №9009157731), а в рядку 15 відображено тільки придбані товари і послуги з ПДВ, які підприємство передбачає в майбутньому частково використовувати в оподаткованих операціях, а частково ні - узгоджується з вимогами п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України .

Сумуючи наведене, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено висновки відповідача за результатами камеральної перевірки в частині визначення суми грошового зобов'язання позивача перед бюджетом, що підлягає донарахуванню та правомірність застосування штрафних (фінансових) санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, відповідно і відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про № 0002491502 від 15.12.11 р, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 65871,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 52697,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 13174,25 грн. не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення експертиз, є судовими витратами.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом підприємством сплачено судовий збір у розмірі 30,12грн.

Крім цього, під час апеляційного розгляду справи судом призначено судово-економічну експертизу, оплату вартості якої покладено на позивача. Позивачем сплачено вартість проведеної експертизи у розмірі 12892,00грн., що підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 30,12 грн., сплачений при зверненні до суду, а також витрати по проведенню судової експертизи у розмірі 12892,00 грн. в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Таким чином, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача є витрати у розмірі 12922,12грн. (30,12грн. +12892,00грн. = 12922,12грн.).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтею першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктами 3,4 частини першої статті 202, частиною третьою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 22.03.12 у справі № 2а-343/12/0170/3 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про № 0002491502 від 15.12.11 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь на користь Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 30,12 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь на користь Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" судові витрати за проведення судової економічної експертизи в сумі 12 892,00 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис З.І.Курапова

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль