Рішення

від 18.04.2013 по справі 917/385/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013 р. Справа №917/385/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клок Агро", пров.Дзержинського,20-А, кв.4, м.Зіньків, Полтавська область, 38100

до Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор", вул.Леніна,75, м.Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення грошових коштів у сумі 113273,23 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники :

від позивача: Кирпиченко С.Л.

від відповідача: Іванова Л.І.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 113273,23 грн. збитків, які заподіяні відповідачем у зв'язку з неповерненням останнім позивачу сої у кількості 28 569 т., яка передана позивачем на зберігання згідно договору зберігання №3-17 від 03.07.2012 р.

Позивач на задоволенні позову наполягає за мотивами позовної заяви та письмових пояснень по суті спору (арк.справи 62-64).

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ним у повному обсязі належним чином виконані усі зобов"язання по договору зберігання № 3-17 від 03.07.2012 р. Відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі, ухвалою від 26.03.2013 р. у задоволенні клопотання відмовлено.

На виконання ухвали від 26.03.2013 р. Гадяцький РВ УМВС України у Полтавській області надав інформацію стосовно розслідування кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Між сторонами 3 липня 2012 року було укладено Договір зберігання за № 3-17, у відповідності до умов якого позивач (поклажодавець) передав, а відповідач (підприємство, зберігач) прийняв за плату на складське зберігання сільськогосподарську продукцію з наданням інших платних послуг (сушіння, очищення, інше) з подальшим поверненням (відвантаженням) продукції позивачу на умовах, визначених цим договором. Зберігання продукції здійснюється за адресою: м.Гадяч, вул.Леніна,75. Обов"язки сторін регламентовані розд.2 договору. Зокрема, поклажодавець зобов"язався погоджувати терміни повернення продукції зі зберігання, але не пізніше ніж за 10 днів до дати її отримання. У разі порушення цієї умови дата відвантаження продукції може бути перенесена підприємством у межах 10-денного строку; зберігач зобов'язався забезпечити кількісне і якісне збереження продукції.

Відповідно до п.3.3 договору, граничним терміном зберігання є 01.07.2013р. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до закінчення граничного терміну зберігання продукції, вказаного у п.3.3 договору, а в частині виконання сторонами узятих на себе зобов'язань - до моменту їх остаточного виконання. Договір підписано представниками сторін (з обох сторін - директорами), скріплено печатками (арк.справи 40-45, оригінали оглянуто у засіданні; при цьому судом встановлено, що на примірнику відповідача не виправлено реквізити позивача (помилково зазначено у розд.12 договору "ФГ Лимар О.О."; проте на примірнику позивача таке виправлення здійснено, у преамбулі договору найменування сторін вказано правильно, договір скріплено печатками сторін, кожна сторінка підписана повноважними представниками, що дозволяє стверджувати про те, що вказана описка не впливає на суть та зміст договору та його юридичну силу; те ж саме стосується і замовлення на виконання робіт по сушінню та очищенню сільськогосподарської продукції від 03.07.2012р.).

У судовому засіданні 26.03.2013р. представник позивача усно пояснила, що при друкуванні позовної заяви допущена описка, а саме: помилково зазначено, що позовна заява стосується стягнення заборгованості за договором на виконання агрохімічних робіт по обробці посівів (арк.справи 2). Зазначена описка на суть позовної заяви та її зміст жодним чином не впливає.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 04 по 08 вересня 2012 року позивачем передано на зберігання 73,69 тонн сої у фізичній вазі.

Відповідно до Реєстрів ГЭ-861пр від 04.09.2012 року та ГЭ-942/37/080912 від 08.09.2012 року накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку залікова вага сої складає 71 909 тонн (натомість позивачем у позові помилково обраховано даний показник та зазначена залікова вага сої 72 109 тонн, на що правомірно звертає увагу і відповідач у відзиві). Підтвердженням вказаного є також товарно-транспортні накладні форми 1-ТН № 0001963 від 04.09.12р. та № 0001985 від 08.09.12р., №0001984, у яких відповідач зазначений в графі «пункт розвантаження» (копії накладних - арк.справи14-16, оригінали оглянуто у судовому засіданні).

Усе вищевказане не заперечується сторонами та визнається відповідачем.

Відповідно до п.2.38 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики № 661 від 13.10.2008 року, залікова маса зерна - це фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна. Для проведення розрахунків за зерно, в тому числі для заставних закупівель, застосовується залікова маса зерна.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору, відповідач зобов'язався передати продукцію зі зберігання (виконати навантажувальні роботи) у присутності уповноваженого представника позивача в наданий ним транспорт в терміни, письмово погоджені сторонами (у тому числі, якщо термін зберігання не закінчився), з урахуванням виробничих потужностей відвантаження та за умови повного проведення розрахунків за надані відповідачем послуги по прийманні, сушці, очищенню, зберіганню та інші, а також передоплати за навантажувально-розвантажувальні роботи. Відвантаження продукції здійснюється по фактичній, сформованій в зерноскладі якості партії продукції з випискою податкових накладних, товарно-транспортних накладних, якісних посвідчень, наданням акту-розрахунку і акту виконаних робіт (послуг).

Поклажодавець зобов"язаний надати підприємству доручення, завірене Поклажодавцем, із зразками підписів осіб, що мають право отримувати складські і бухгалтерські документи, що відносяться до продукції Поклажодавця (як вбачається з письмових пояснень сторін, такі документи позивачем відповідачу не надавалися).

Сторони несуть відповідальність або неналежне виконання зобов"язань за договором, встановлену умовами цього договору, а також нормами чинного законодавства України. У будь-якому разі винна сторона зобов"язана на вимогу іншої сторони відшкодувати у повному об"ємі збитки, понесені невиконанням або неналежним виконанням зобов"язань за договором (п.10.1).

30 листопада 2012 року по дорученню № 82 відповідач повернув позивачу із зберігання 43,540 тонн сої (Довіреність № 82 від 30.11.2012 р., наказ на відпуск (відвантаження) хлібопродуктів № 12-1472 від 30.11.2012 р. - арк.справи 52, 54, товарно-транспортна накладна № 008668 від 30.11.2012 р. - арк.справи 55).

На звернення позивача 05.02.2013 р. до відповідача листом вих.№ 5 (арк.справи 18), у якому позивач просив у 10 денний термін повернути зі зберігання сою у кількості 28,569 тонн, останнім отримано повідомлення про те, що 01.11.2012 р. соя у кількості 28.040 тон відвантажена представнику ТОВ "Клок Агро" Міщенку М.А. за довіреністю № 7 від 31.10.2012 р. (копія відповіді - арк.справи 19). Вказане підтверджується, серед іншого, і товарно-транспортною накладною від 01.11.2012р. №008564.

Проте позивач вказує, що ним вказана партія сої не отримувалася; заявка на відвантаження не подавалася; довіреність на отримання ТМЦ на гр.Міщенка М.А. не видавалася, такий громадянин на підприємстві не працював; оплата за відвантаження відповідно також не проводилася (про що свідчать дані бухгалтерського обліку товариства). На документах, наданих відповідачем у підтвердження своїх пояснень (лист-замовлення на відвантаження сої у кількості 30 тонн від 31.10.2012р., довіреності від 31.10.2012р. №7) проставлена печатка ТОВ "Клок-Агро". При цьому в ході дослідження даних документів судом встановлено, що відтиск печатки на даних документах не співпадає з відтиском печатки відповідача, а саме: неправильно вказана сама назва відповідача ("Клок-Агро" замість "Клок Агро", та неправильно зазначено його місцезнаходження: Зінченський район замість правильного: Зіньківський район). Такі ж помилки допущені і у довіреності №7 від 31.10.2012р., виданій на ім"я Міщенка М.А., в тому числі і у верхньому лівому куті вказаного документа, де зазначається найменування підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до прокуратури Гадяцького району з проханням провести перевірку дій посадових осіб ТДВ "Гадяцький елеватор" щодо відвантаження сої, що належала позивачу, невстановленій особі. За вказаним фактом слідчим відділом Гадяцькою РВ УМВС України в Полтавській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, внесено відомості про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи, що відповідач підтвердив неможливість повернення сої у зв"язку з її відсутністю на момент пред"явлення відповідної вимоги, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 113273,23 грн. збитків. При цьому при розрахунку суми збитків позивачем врахована середня ціна реалізації сої сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області за січень 2013 р. за всіма напрямами (довідка Головного управління статистики у Полтавській області № 473/06-06/1-116 від 21.02.2013 р., арк.справи 24).

При прийнятті рішення судом враховано наступне:

Відповідно до Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах затвердженої наказом Міністерства аграрної політики № 661 від 13.10.2008 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 року за № 1111/15802 видача зерна проводиться на підставі заяви власника зерна, на підставі якої оформляється наказ на відпуск зерна, оформляються транспортні документи (ТТН).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з договору зберігання, в силу яких, відповідно до ст. 936 ЦК України, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч.1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Крім того, на правовідносини сторін поширюється норма ст.32 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 p., згідно з якою зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Згідно з ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно зі ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна.

Статтею 950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Згідно з ч.1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законодавством або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов"язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ст.225 ГК України).

За приписами статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблен управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальним правилом, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об'єктивно дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов'язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

При цьому позивач повинен довести збитки, які були заподіяні відповідачем. безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача і заподіянням збитків та їх розмір.

З наданої Гадяцьким РВ УМВС України у Полтавській області довідки від 08.04.2013р. вбачається, що у ході досудового розслідування (№ 12013180130000103 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань) встановлено: 01.11.2012 року близько 16 год в м.Гадяч по вул.Леніна,75 на території ТДВ "Гадяцький елеватор" невстановлені особи діючи за попередньою змовою між собою шляхом обману заволоділи соєю в кількості 28070 кг, яка належить ТОВ "Клок Агро" та яка зберігалася на даному підприємстві, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли, чим спричинили матеріальних збитків на загальну суму 127 157 грн 10 копійок.

На даний час проводиться досудове розслідування по встановленню осіб, які шляхом обману заволоділи соєю в кількості 28070 кг, яка належить ТОВ "Клок Агро" та яка зберігалася на території ТДВ "Гадяцький елеватор". Проведеними оперативно-розшуковими заходами та під час слідчих дій встановити осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, до цього часу не виявилося можливим.

Судом встановлено, що фактично 01.11.2012р. відповідачем відпущено за замовленням від 31.10.2012р. по довіреності №7 28 070 тонн сої, нотомість у поясненнях, направлених на адресу позивача, помилково вказана кількість 28 040 тонн, саме виходячи з цієї кількості сої в подальшому позивачем проведено розрахунок завданих збитків, що призвело до помилкового визначення їх розміру. Сторони також підтверджують, що решту сої (43 540 тон) забрано зі зберігання позивачем (поклажодавцем); різниця між кількістю, що була передана на зберігання відповідачу, та кількістю, що повернута зі зберігання останнім 01.11.2012р. та 30.11.2012р., становить 299 кг, що за поясненням сторін є в межах норми природного убутку зерна при зберіганні, у зв"язку з чим відсутні будь-які підстави для покладення на відповідача відповідальності за незбереження сої у цій частині.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи у сукупності, дійшов до висновку, що позивачем доведено факт заподіяння йому збитків неправомірними діями відповідача на загальну суму 111 294,74 грн. (28 070 тонн Х 3 964,90 грн.). Саме у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Посилання відповідача на підписання відповідачем Акту виконання робіт (надання послуг) від 01.11.2012р. №337 спростовується поясненнями позивача (арк.справи 62-64); крім того, враховуючи, що у матеріалах справи містяться суперечливі докази, суд оцінює усі обставини справи у сукупності відповідно до приписів ст.43 ГПК України.

З урахуванням викладеного, на підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" (вул.Леніна,75, м.Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 00955650, ІПН 009556516076, п/р 26002246701900, банк АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, підприємство є платником ПДВ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клок Агро" (пров.Дзержинського,20-А, кв.4, м.Зіньків, Полтавська область, 38100, код ЄДРПОУ 36249751, ІПН 362497516114, п/р 260045740701 банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832, платник спеціального режиму оподаткування св.№ 100167803, адреса для листування: вул.Пушкіна,42, оф.106, м.Полтава) -111 294,74 грн. збитків, 2 225,90 грн. судового збору.

3. В ншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.04.2013р.

Суддя Мацко О.С.