Рішення

від 25.04.2013 по справі 901/1018/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2013 Справа № 901/1018/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська іригаційна компанія»

до відповідача Фермерського господарства «Легенда-Р»

про стягнення 33 069,85 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Гафаров А.Ф., довіреність №б/н від 29.03.2013, представник

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська іригаційна компанія» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовної заявою до Фермерського господарства «Легенда-Р» про стягнення 33 069,85 грн., а саме: 30 624,98 грн. основного боргу, 61,16 грн. інфляційних втрат, 1 225,84 грн. 3% річних та 1 157,87 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору в частині розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 30 624,98 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 61,16 грн. інфляційних втрат, 1 225,84 грн. 3% річних та 1 157,87 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська іригаційна компанія» (Продавець) та Фермерським господарством «Легенда-Р» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №020911 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 договору, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця запчастини до сільськогосподарської техніки (товар), згідно виставлений рахунків-фактур до даного договору, які є невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах даного договору.

Загальна ціна товару по даному договору є договірною та визначається згідно рахунків-фактур на конкретну партію товару (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, розрахунок за товар здійснюється на наступних умовах: покупець здійснює 100% передоплату за кожну партію товару.

На виконання умов договору, у вересні 2011 року позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 70163,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними.

Однак, відповідачем було сплачено позивачу 39 538,18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками позивача.

Позивач звертався до відповідача з претензією №23 від 06.09.2012 про погашення заборгованості по договору в сумі 30 624,98 грн., однак, відповідач заборгованість не погасив.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар перед позивачем згідно договору становить 30 624,98 грн.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати коштів за поставлений товар згідно договору.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати коштів за поставлений товар, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення 30 624,98 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 61,16 грн. інфляційних втрат, 1 225,84 грн. 3% річних та 1 157,87 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що розмір пені відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимога про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 1 157,87 грн. також підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то дані вимоги відповідають ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору, вимога про стягнення нарахованої згідно ст. 625 Цивільного кодексу України суми у вигляді 3% річних у розмірі 1 225,84 грн. та інфляційних втрат у розмірі 61,16 грн. підлягає задоволенню.

Судовий збір суд відносить на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 25.04.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Легенда-Р» (вул. Лікарняна, 4, с. Краснознаменка, Красногвардійський район, АР Крим, 97050; ідентифікаційний код 33137364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська іригаційна компанія» (вул. Москальова, 32, м. Сімферополь, АР Крим, 95014; ідентифікаційний код 37171723) 30624,98 грн. основного боргу, 61,16 грн. інфляційних втрат, 1225,84 грн. 3% річних, 1157,87 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Л. Медведчук