Постанова

від 18.04.2013 по справі 2а/1570/2431/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р.Справа № 2а/1570/2431/2011

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фамільний Дім» до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року ТОВ «Фамільний Дім» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Арцизької МДПІ Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000422300/0. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських відносин з контрагентом ПП «Анта». Висновок про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП «Анта» є лише припущенням посадових осіб відповідача, яке не підтверджено відповідними доказами.

Арцизька МДПІ Одеської області проти позову заперечила, зазначивши, що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій позивачу стало заниження товариством податку на прибуток, що є наслідком завищення валових витрат сплачених позивачем за отриманий від ПП «Анта» бетон для будівництва. Перевіркою встановлено, що угоди по цим операціям мають ознаки нікчемності та позивачем не надано документів, які б підтверджували фактичне отримання цього товару від продавця. Господарські операції між ТОВ «Фамільний Дім» та контрагентами-постачальниками не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, а тому, як наслідок, здійсненні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, тобто, мають ознаки нікчемності. Вимоги позову відповідач вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. позов ТОВ «Фамільний Дім» задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Арцизька МДПІ Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Фамільний Дім» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 31.12.2010р. по 07.02.2011р. посадовими особами Арцизької МДПІ Одеської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фамільний Дім» (код за ЄДРПОУ 36611217) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.09.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 15.09.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №120/23-36611217 від 14.02.2011р.

У висновках акту перевірки вказується, серед іншого, на порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1 ст.5 «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 423883 грн., у тому числі в розрізі податкових періодів - за ІІІ квартал 2010 року в сумі 423883 грн. Зазначено, що враховуючи те, що у ТОВ «Фамільний Дім» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то згідно з ч.ч. 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами - покупцями (ТОВ «Благо-Інвест-Плюс»), постачальниками (ПП «Анта») мають ознаки нікчемності.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що 01.08.2009р. між ТОВ «Фамільний Дім» та ПП «Анта» було укладено договір купівлі-продажу на придбання бетону марки М-250. За даними податкової звітності основні засоби у ТОВ «Фамільний Дім» відсутні, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, а також відсутні трудові ресурси, технічний персонал, транспортні засоби, виробничі та складські приміщення. Відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності позивача з ПП «Анта», господарські операції між якими не підтверджуються виходячи з врахування реального часу їх здійснення, отже здійсненні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Усі операції ТОВ «Фамільний Дім» мають ознаки нікчемності, у зв'язку з чим завищені обсяги податкового кредиту.

На підставі вказаного акту перевірки 24.02.2011р. Арцизькою МДПІ Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422300/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 529854 грн. (в тому числі за основним платежем - 423883 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105971 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Фамільний Дім» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем доведено реальність господарських відносин з ПП «Анта» наявними в матеріалах справи первинними документами, а тому позовні вимоги ТОВ «Фамільний Дім» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону встановлено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка регламентує правила ведення податкового обліку, не встановлює вимог до форми та змісту документів, що використовуються з метою податкового обліку. У п.5.11 ст.5 цього Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, крім зазначених у цьому законі. Відтак, підставою для включення певних видатків до складу валових витрат є розрахункові, платіжні та інші документи, встановлені законодавством.

Виходячи із вказаних норм Закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки підставою для збільшення суми грошового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій позивачу стало заниження ним податку на прибуток, що стало наслідком завищення валових витрат на суму 1695530 грн. (в т.ч. ПДВ 423883 грн.) сплачених позивачем за отриманий від ПП «Анта» бетон для будівництва, оскільки угоди по цим операціям мають ознаки нікчемності та товариством не надано документів, які б підтверджували фактичне отримання цього товару від продавця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.08.2009р. між ТОВ «Фамільний Дім» та ПП «Анта» було укладено договір купівлі-продажу на придбання бетону марки М-250. Протягом серпня 2010 року ТОВ «Фамільний Дім» отримало від ПП «Анта» бетон на загальну суму 1695530 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують факт отримання бетону на суму 1695530 грн.

Однак, в акті перевірки зазначено, що в ході її проведення податковим органом було складено та вручено запит від 25.01.2011р. №306/23 на ім'я керівника ТОВ «Фамільний Дім» Коврова Д.Д. щодо надання оригіналів наступних документів: Книги реєстрації довіреностей на отримання будівельних матеріалів, товарно-транспортних накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей, проектно-кошторисну документацію на замовлені будівельні роботи, довідки про вартість виконаних робіт за перевіряємий період, актів приймання виконаних будівельних робіт за перевіряємий період, зворотно-сальдові відомостей рахунків, інформацію про трудові ресурси підприємства, інформацію про виробничі потужності підприємства, довідку про ліміт каси підприємства у 2009 році та у 2010 році, книги обліку руху товарно-матеріальних цінностей. Проте, під час проведення перевірки керівником ТОВ «Фамільний Дім» фактично були тільки надані податкові накладні та виписки банку про отримання бетону марки М-250.

Згідно п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наявність самих лише податкових накладних є недостатнім для підтвердження господарських операцій платника податку. В законодавчих актах України, зокрема, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат, однак цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документі». Тобто, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові у тому разі, якщо ці витрати не підтверджені а ні розрахунковими, а ні платіжними чи іншими документами.

Відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» для водія, серед документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачено обов'язкову наявність товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Враховуючи вищезазначене, документом який підтверджує факт перевезення та поставки бетону є товарно-транспортні накладні.

Колегією суддів встановлено, що на час здійснення перевірки в підтвердження здійснення господарських операцій по перевезенню придбаного у ПП «Анта» бетону та віднесення даних витрат підприємства до складу валових витрат позивачем податковому органу не надавались належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, які містять опис господарської операції та підтверджують факти її виконання. Наявність їх в матеріалах справи не спростовує факт відсутності таких товарно-транспортних накладних під час проведення перевірки, що зафіксовано актом перевірки.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів вважає, що сама лише наявність податкових накладних не підтверджує реальність здійснення операцій між позивачем та ПП «Анта», оскільки враховуючи загальний обсяг задекларованих оподатковуваних операцій від реалізації товарів (робіт, послуг), вказані контрагенти фізично не змогли б здійснювати такий обсяг роботи, зважаючи на встановлені податковими органами факти відсутності будь-якої інформації про складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, офісних приміщень, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про заниження ТОВ «Фамільний Дім» податку на прибуток на загальну суму 423883 грн. по взаємовідносинах з ПП «Анта», а відтак, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000422300/0 від 24.02.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 529854 грн. не вбачається.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 185, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фамільний Дім» до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000422300/0 від 24 лютого 2011 року залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 19.04.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.