Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-15155/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15155/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Асоціації «Український Національний комітет Міжнародної торгівлі» до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними рішень про застосування фінансових санкцій від 05.10.2012 року №1110, №1111,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними рішень про застосування фінансових санкцій від 05.10.2012 року №1110, №1111.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена позапланова перевірка достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 2002 року по 2010 pік, по застрахованих особах згідно листа ГУ ПФУ в м. Києві від 03.08.2012 року №21256/03 та депутатського запиту від 05.07.2012 року № 05-02; за наслідками перевірки складено акт від 05.10.2012 року №687.

Під час перевірки встановлено, що позивачем: у 2002 році не нараховувались та не утримувались страхові внески з: гр. ОСОБА_2 в сумі 357,00 грн., ОСОБА_3 в сумі 510,00 грн.; у 2003 році не утримувались страхові внески з: гр. ОСОБА_2 в сумі 1836,00 грн., гр. ОСОБА_4 в сумі 612,00 грн., гр. ОСОБА_5 в сумі 2040,00 грн., гр. ОСОБА_6 в сумі 2040,00 грн., занижено нарахування та утримання по гр. ОСОБА_7 в сумі 842,18 грн.; у 2004 році не утримувались та не нараховувались страхові внески з: гр. ОСОБА_2 в сумі 1836,00 грн., гр. ОСОБА_8 в сумі 852,38 грн., гр. ОСОБА_9 в сумі 2040,00 грн., гр. ОСОБА_6 в сумі 1666,00 грн., занижено утримання по гр. ОСОБА_10 в сумі 63,00 грн., гр. ОСОБА_11 в сумі 63,00 грн., гр. ОСОБА_5 в сумі 63,00 грн., занижено утримання та нарахування по гр. ОСОБА_12 в сумі 161,84 грн.; у 2005 році не утримувались та не нараховувались страхові внески з: гр. ОСОБА_2 в сумі 1061,33 грн., гр. ОСОБА_8 в сумі 1517,35 грн., гр. ОСОБА_13 в сумі 1029,00 грн., гр. ОСОБА_14 в сумі 1646,40 грн., гр. ОСОБА_9 в сумі 3285,60 грн., гр. ОСОБА_7 в сумі 4928,40 грн., гр. ОСОБА_15 в сумі 1665,95 грн., гр. ОСОБА_16 в сумі 1029,00 грн., занижено утримання по гр.ОСОБА_5 в сумі 84,00 грн.; у 2006 році не утримувались та не нараховувались страхові внески з: гр. ОСОБА_17 в сумі 1216,80 грн., гр. ОСОБА_13 в сумі 4056,00 грн., гр. ОСОБА_14 в сумі 4867,20 грн., гр. ОСОБА_9 в сумі 4867,20 грн., гр. ОСОБА_18 в сумі 4123,60 грн., гр. ОСОБА_5 в сумі 4160,78 грн., гр. ОСОБА_7 в сумі 4275,70 грн., гр. ОСОБА_19 в сумі 1216,80 грн., гр. ОСОБА_20 в сумі 1419,60 грн., гр. ОСОБА_16 в сумі 3244,80 грн. Проведення перевірки достовірності відомостей про застрахованих осіб, які використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за період з 2007 по 2010 рік, та даних, зазначених в розрахунках страхових внесків на загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за період з 2007 по 2010 роки відповідачем не здійснено, у зв'язку з ненаданням первинних документів за період з січня 2007 по травень 2009 року.

05.10.2010 року відповідачем винесено рішення №1110, яким на підставі акту перевірки за приховування (заниження) позивачем сум заробітної плати (виплат, доходу) відповідно до пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 188977,00 грн. (а.с. 13).

Також, 05.10.2010 року відповідачем винесено рішення №1111, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення відповідно до пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 299546,95 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі - Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону №1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частин 6 стаття 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пункту 3 та пункту 4 частини 9 статті 106 Закону №1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

- за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу);

- за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Далі Закон №2464).

Згідно підпункту 12 пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, зазначеним Законом внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом виключення частини першої - дев'ятої статті 106.

Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ протиправно винесло оскаржувані рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення пункту 3 та 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 22.04.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.